Загальні положення

1.1. Положення про дотримання академічної доброчесності науково- педагогічними працівниками та здобувачами вищої освіти (далі – Положення) Приватного вищого навчального закладу «Міжнародна академія екології та медицини» (далі – Академія) регламентує порядок перевірки наукових робіт, що надходять на розгляд Вченої ради, редакцій наукових журналів і збірників наукових праць, оргкомітетів конференцій від співробітників Академії та представників інших організацій, а також навчальних та кваліфікаційних робіт здобувачів вищої освіти, які навчаються у Академії, навчальних та навчально-методичних робіт співробітників Академії (далі – робіт) на дотримання академічної доброчесності та заходи попередження плагіату.

1.2. Положення є складовою нормативної бази системи забезпечення якості вищої освіти та освітньої діяльності Академії і застосовується в частині, що не суперечить чинному законодавству, загальнодержавній та внутрішньо-академічній нормативній базі.

2.      Основні терміни, визначення, скорочення та абревіатури

Академічна доброчесність – дотримання принципів

добропорядності і чесності в академічному процесі;

невикористання таких елементів як списування, плагіат.

Автор – фізична особа, творчою працею якої створено твір.

Твір (робота, матеріал) – інформація, як результат наукової чи навчально- методичної діяльності конкретної особи (чи у співавторстві), представлена на паперових носіях або в електронному вигляді у мережі Інтернет (монографія, підручник, навчальний посібник, стаття, тези, препринт, автореферат і рукопис дисертації (дисертаційна робота), реферат, есе, контрольна робота тощо).

Плагіат – привласнення авторства на запозичений твір науки, або на чуже відкриття, винахід чи раціоналізаторську пропозицію, а також використання у своїх працях запозичень без посилання на автора. Використання запозичених текстів у письмових роботах допускається за умови, що зазначені всі джерела запозичень.

Плагіат академічний – плагіат в академічному середовищі.

Цитата – порівняно стислий уривок з наукового чи будь-якого іншого (у тому числі оприлюдненого у мережі Інтернет) твору, який використовується, з обов’язковим посиланням на його автора і джерело цитування, іншою особою у своєму творі з метою зробити зрозумілішими власні твердження або для посилання на погляди іншого автора в автентичному формулюванні.

Унікальність твору (роботи, матеріалу) – співвідношення (%) матеріалу, що не має збігів з іншими публікаціями, до загального об’єму матеріалу.

3.      Порядок перевірки на академічний плагіат

3.1.                      Перевірці на академічний плагіат підлягають:

–         навчальні роботи (проекти), реферати, роботи здобувачів вищої освіти, науково-методичні праці (підручники, навчальні посібники, конспекти лекцій), монографії та інші роботи, що вимагають рекомендації вченої ради Академії до видання, а також дистанційні курси. Організацію перевірки вищезазначених матеріалів здійснюють завідувачі кафедр;

–         рукописи статей, тези доповідей, які надходять до редакцій наукових журналів або оргкомітетів заходів наукового, науково-методичного спрямування (конференцій, семінарів), організацію перевірки яких здійснюють завідуючі кафедр та керівники структурних підрозділів, які організовують відповідні заходи.

3.2.                      Перевірка на академічний плагіат здійснюється на етапі представлення матеріалів робіт, зазначених у п. 3.1, для розгляду Вченою радою або кафедрою.

3.2.1.                Перевірка науково-методичних праць, рукописів статей, тез доповідей, дисертаційних робіт і авторефератів проводиться за допомогою одного або декількох програмно-технічних засобів (перелік рекомендується окремою методичною інструкцією) з визначенням унікальності роботи. При цьому може використовуватись така орієнтовна шкала (% до загального об’єму матеріалу):

3.2.2.                Безпосередньо перевірку, зазначених у п. 3.2.1 матеріалів, за відповідним дорученням здійснюють:

–         учений секретар Вченої ради;