121, Харківське шосе

Київ, Україна.

Написати листа:

rector@maem.edu.ua

Робочий час

Пн-Чт: 9.00 до 18.00
Пт: 9.00 до 17.00

Наукова конференція в Національному університеті  “Острозька академія”

Участь студентів і викладачів

ПВНЗ «МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ»

науково-практичній конференції з міжнародною участю

«ОХОРОНА ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я: ПРОБЛЕМИ ТА

ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ»

  • Національному університети „Острозька академія” 29 листопада 2018 року відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю. Її організаторами виступили: Міністерство освіти і науки, Національний університет «Острозька академія», Науково-дослідний центр «Екології людини та охорони громадського здоров’я», ДУ «Інститут громадського здоров’я ім.О.М.Марзєєва НАМН України», Українська Асоціація Громадського Здоров`я,

Світова Федерація Українських Лікарських Товариств, Всеукраїнське Лікарське Товариство, Всеукраїнська екологічна ліга, Рівненська обласна державна адміністрація, ДУ «Рівненський обласний лабораторний центр МОЗ України», Рівнеський центр розвитку місцевого самоврядування. Akademia im. Jakuba z

Paradyża w Gorzowie Wielkopolskim, Państwowa Wyższa Szkoła Wschodnioeuropejska w Przemyślu, Брестский государственный университет им. А.С. Пушкина, Гомельский государственный университет имени Франциска Скорины.

Учасників конференції з вітальним словом зустрів ректор Національного університету «Острозька академія», професор І.Д. Пасічник. Він розповів про історію Острозької академії та відкриття кафедри громадського здоров’я на базі університету. І.Д. Пасічник зауважив, що присутні на конференції науковці та практики роблять неоціненний вклад у розвиток охорони здоров’я України.

На конференцію був запрошений Острозький міський голова О. Шикер. Він розповів про історичне місті Острог та яке важливе місце займає Острозька академія у місті та в країни, також побажав учасникам конференції плідної роботи та успіхів.

Голова організаційного комітету І.В. Гущук Національний університет «Острозька академія». Здоров’я населення є однією з найбільших цінностей

суспільства і основним критерієм якості життя населення. На міжнародному рівні це позначено в Європейському стратегічному плані «Здоров’я-2020: основи Європейської політики на підтримку дій держави і суспільства в інтересах здоров’я і благополуччя». Зазначені положення також декларує Конституція України, у статті 3 якої визначено: «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю». Порівняно з країнами Європи смертність населення в Україні практично вдвічі вища. Проблеми, що існують нині у сфері громадського здоров’я, створюють загрозу національній безпеці держави і потребують негайного вирішення. Розбудова системи громадського здоров’я в Україні можлива лише через розробку і затвердження відповідної Концепції, Стратегії, Плану дій та Закону і впровадження базового принципу “Охорона здоров’я в усіх політиках держави”. Для цього необхідно організувати та провести попередню оцінку наявності сильних та слабких сторін щодо базових задач ГЗ, самооцінку виконання основних 10 оперативних функцій у сфері ГЗ (за методичним інструментарієм ЄРБ ВООЗ). Необхідно терміново вжити заходи з запровадження спеціальності та спеціалізації «Громадське здоров’я» та впровадження відповідних навчальних програм базової та післядипломної освіти.

Н.С. Полька член-кореспондент НАМН України ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМН України», м. Київ. На сьогодні в Україні проголошена і здійснюється суспільна політика, орієнтована на збереження здоров’я народу. Вона вимагає певних зусиль з боку гігієністів, адже за критеріями результативності та ефективності профілактичний напрям в охороні здоров’я є пріоритетним, а сучасні стратегії профілактики повинні враховувати реалії і проблеми сьогодення, нові виклики і загрози, поєднувати попередній досвід профілактичної роботи та новітні наукові досягнення. Поставлені задачі вирішуються у тісній взаємодії та співпраці практики з медичною наукою при підтримці держави. Такий підхід дозволить окреслити стратегічні кроки на майбутнє, здійснити раціональні та економічно ефективні дії в інтересах здоров’я народу. На черзі дня створення нових законодавчих засад діяльності

санітарноепідеміологічної служби України, національної нормативної бази, орієнтованої на перспективу. За вимогами часу науковці переходять до комплексного і регіонального нормування з врахуванням внеску в сумарне хімічне навантаження на населення забруднень питної води, води відкритих водойм, атмосферного повітря, ґрунту та багатьох факторів довкілля. Головне основний напрямок наукової діяльності та плану наукових дослідження в області гігієни та медичної екології з вивчення та оцінки стану навколишнього середовища в Україні, впливу чинників навколишнього середовища на здоров’я населення і обґрунтування профілактичних заходів.

Вертелецький В., USA (м. Мобіл, Алабама). В своєму виступі зазначив, що метою візиту була встановлення міжнародних зв’язків з українськими спеціалістами, збір інформації про наслідки дії радіації після Чорнобильської катастрофи та її вплив на ВВП в України. Також пропонував досвід реформування системи охорони здоров’я в Україні, підходи до організації роботи, основи моделей підготовки спеціалістів сфери охорони здоров’я, особливості нормативного регулювання сфери охорони здоров’я у нашій Державі.

Український лікар, голова Українського лікарського товариства у Львові, д.м.н., професор А.Я. Базилевич розповів про присутнім розвиток охорони здоров’я та освіти України. Якість освіти лежить в основі забезпечення і підвищення якості життя населення як головної мети існування будь-якої держави

  • XXI ст. Забезпечення якості освіти є головною засадою освітньої діяльності університету, однією з найважливіших умов довіри, мобільності, мотивації студентів, сумісності й привабливості навчання в університеті. Поняття якості освіти є ширшим, ніж поняття підготовки фахівця. Воно розкривається в необхідності підготовки Особистості.

Заступник голови МОЗ О.В. Сивак зазначає «Ми хочемо побудувати систему, яка змінить не тільки державні підходи, а й свідомість кожної людини. Для цього поширюватимемо знання та правдиву інформацію,

наприклад, про продукти, які вони споживають, повітря, яким дихають, водойми, де відпочивають, і медичні послуги, які потрібні щоб зберегти

здоров’я». Сстворити єдину систему громадського здоров’я. Це означає, що кожен керівник центрального та місцевого органу виконавчої влади буде враховувати наслідки своїх рішень для здоров’я населення і над авати пріоритет заходам, які допоможуть людям уникнути хвороб і травм. Це не швидкий процес з великою кількістю складових. Ухвалення документу запроваджує процес стратегічного планування розвитку системи із залученням зацікавлених сторін, планування заході в на національному, регіональному та місцевому рівнях. Концепція закладає засади переорієнтації фокусу системи охорони здоров’я від політики лікування до політики зміцнення та збереження здоров’я і запобігання захворювань, які відчує кожен громадянин України. Для зменшення впливу неінфекційних захворювань впроваджується підхід, який дасть можливість людям самим зробити вибір заходів, спрямованих на зміцнення їхнього здоров’я. Це також дозволить очікувати і вимагати, і від органів місцевого самоврядування зокрема, прийняття відповідних рішень. Схвалення Концепції наблизить практичну реалізацію завдань збереження здоров’я та повноцінного життя людей, як однієї із найважливіших цілей світової спільноти, відображених у засадах європейської політики «Здоров’я -2020: основи Європейської політики в підтримку дій держави і суспільства в інтересах здоров’я і благополуччя» та в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС. Впровадження Концепції дасть поштовх для розбудови системи сфери громадського здоров’я в Україні, у тому числі для комплексної реформи системи охорони здоров’я.

М.С. Кузьо. Заступник Міністра екології та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції. Законом України „Про охорону навколишнього природного середовища” (ст.20, 22) передбачено створення державної системи моніторингу довкілля (далі – ДСМД) та проведення спостережень за станом навколишнього природного середовища, рівнем його забруднення. Виконання цих функцій покладено на Мінприроди та інші центральні органи виконавчої влади,

які є суб’єктами державної системи моніторингу довкілля, а також підприємства,

установи та організації, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану довкілля. Основні принципи функціонування ДСМД визначені

  • постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.1998 № 391 „Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля”. На даний час, у державній системі моніторингу довкілля (далі – ДСМД) функції і задачі спостережень та інформаційного забезпечення виконують 8 суб`єктів системи моніторингу: Мінприроди, МНС, МОЗ, Мінагрополітики, Мінжитлокомунгосп, Держводгосп, Держкомлісгосп, Держкомзем. Кожний із суб`єктів ДСМД здійснює моніторинг тих об`єктів довкілля, що визначаються Положенням про державну систему моніторингу довкілля та порядками і положеннями про державний моніторинг окремих складових довкілля.

Доктор Антоніо Олак Жешувський yніверситет. Наш yніверситет найбільший сучасний вищий навчальний заклад у південно-східній Польщі, де велика увага приділяється професійному розвитку студентів та їх майбутньому. Університет покликаний надавати універсальні знання. Концепція навчання, базована на наукових дослідженнях проведених видатними спеціалістами і спрямована на отримання студентами практичних вмінь, враховує світові напрями розвитку науки та різноманітні потреби ринку праці. Завдяки постійному розвитку міжнародної співпраці з українськими науковими осередками у сфері наукових досліджень та освіти студенти yніверситетy можуть брати участь у програмах міжнародного обміну

  • заході взяли участь доктори та кандидати наук, професори, старші викладачі, аспіранти, магістранти закладів вищої освіти: ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О. М. Марзєєва НАМН України», Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини», Національного університету «Києво-Могилянська академія», Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, КНУ ім. Тараса Шевченка, Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, Військової академії, директори

медичних училищ та коледжів, державних установ, лікарі приватних підприємств тощо. Географія учасників конференції охопила Київ, Житомир, Львів, Рівне, Луцьк, Тернопіль, Дніпро, Кременець, Харків, Одесу, Запоріжжі, Херсон, Чернівці, Полтаву, Дубно, Острог.

Під час пленарних та секційних засідань, учасники виступали з доповідями про фундаментальні та прикладні дослідження у сфері громадського здоров’я, профілактику захворювань та промоцію здоров’я, гігієну довкілля та медичну екологію, соціально-гігієнічний моніторинг, оцінку медико-екологічних ризиків, менеджмент в охороні громадського здоров’я, біобезпеку, психічне здоров’я, нормативно-правове забезпечення системи охорони громадського здоров’я, кадрову політику у сфері громадського здоров’я, проблемні питання на шляху розбудови системи охорони громадського здоров’я. Обговорювалися питання про динамічний характер загроз антропогенного і природного походження, набувають глобального характеру актуалізують проблематику досліджень, пов’язаних з охороною громадського здоров’я на науково-теоретичному і на практичному рівні, як однієї з базових складових національної безпеки України.

За результатами роботи конференції учасники, які зробили найкращі доповіді та взяли активну участь в роботі і організації конференції, були відзначені сертифікатами оргкомітету конференції.

Представниками з ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини» були доцент кафедри фундаментальних дисциплін з курсом фармакологи, к.б.н. Верголяс М.Р. та студент ІІІ курсу Ратхоре Девендра Сингх. Вони виступили з доповіддю на тему «Ecotoxicological assessment of natural water safety» (екотоксикологічна оцінка безпеки природних водойм). Розповідали про проблему забрудненню водного середовища у більшості країн світу включно з Україною. Зміни екологічних чинників, викликані зростаючим антропогенним впливом, призводять до загрозливої ситуації щодо виживання живих організмів і здоров’я людини. Тому в комплексі заходів, спрямованих на запобігання негативним впливам на здоров’я, пов’язаних із чинниками водного середовища, важливе місце повинна займати оцінка якості води, зокрема її безпечність для

людини. У своїх роботах отримані дані з виявлення змін у гематологічних показниках та прояви аномальних ядер в клітинах гідробіонтів під впливом забруднювачів прісної води, в результаті можуть бути екстрапольовані, певною мірою, на здоров’я людини, враховуючи той факт, що річкова вода є одним з основних джерел постачання питної води для населення України та інших країн Європи.

Після успішної доповіді вони отримали сертифікати від оргкомітету конференції та їх роботи опубліковані в збірнику праць конференції.

Transition Eng / Ukr