Кафедра внутрішніх хвороб з курсом психіатрії та наркології

ПОСТРЕЛКО ВАЛЕНТИН МИХАЙЛОВИЧ – завідувач кафедри

доктор медичних наук.

вул. Харківське шосе, 121

Кафедра внутрішніх хвороб з курсом психіатрії та наркології

Викладацький склад

1. Внутрішня медицина
2. Внутрішня медицина ( в т. ч. ендокринологія)
3. Виробнича лікарська практика
4. Догляд за хворими ( практика)
5. Дерматологія, венерологія
6. Екстрена та невідкладна медична допомога
7. Загальна практика ( сімейна медицина)
8. Інфекційні хвороби
9. Клінічна імунологія та алергологія
10. Клінічна імунологія
11. Клінічна фармакологія
12. Медична психологія
13. Курс за вибором : Організаційні основи сімейної медицини
14. Професійні хвороби
15. Психіатрія, наркологія
16. Пропедевтика внутрішньої медицини
17. Підготовка офіцерів запасу галузі знань « Охорона здоров’я». Спеціальність «Медицина»
18. Підготовка офіцерів запасу галузі знань « Охорона здоров’я». Спеціальність «Стоматологія»
19. Радіологія
20. Радіаційна медицина
21. Сестринська практика
22. Фізична реабілітація, спортивна медицина
23. Фтизіатрія

Основні напрямки діяльності кафедри включають: навчальну, наукову, методичну, лікувально-діагностичну та консультативну роботу.

Науковий напрямок кафедри включає розробку та впровадження сучасних аспектів профілактики, діагностики та лікування хвороб ендокринної системи, хронічних хвороб печінки, в тому числі неалкогольного стеатогепатиту, хронічних холециститів, хронічних хвороб кишечника, ревматичних, серцево-судинних хвороб, а також супутньої патології. Наукова та навчальна діяльність тісно пов’язані з  методичною роботою – підготовкою та виданням монографій, навчальних посібників, методичних рекомендацій з внутрішньої медицини та актуальних проблем гастроентерології, ендокринології, пульмонології, кардіології, ревматології.

Кафедра приймає участь в проведенні міжнародних досліджень з вивчення ефективності та безпеки лікарських препаратів. Спільно з колективом відділень ендокринології, гастроентерології, ревматології, кардіології проводяться конференції та методичні засідання, відкриті практичні заняття та лекції, дні кардіолога для кардіологів, сімейних лікарів міста та області.

Кафедра проводить навчання студентів 4, 5, 6 курсів медичного факультету з наступних дисциплін: «Внутрішня медицина», «Професійні хвороби», «Радіаційна медицина», «Клінічна імунологія та алергологія» та студентів 2, 3, 4 курсів стоматологічного факультету з «Пропедевтики внутрішньої медицини» та «Внутрішньої медицини». На кафедрі проходять навчання лікарі на передатестаційних циклах, циклах спеціалізації, стажування та тематичного удосконалення за спеціальністю  «Терапія», «Кардіологія», «Функціональна діагностика», «Гастроентерологія», «Ендокринологія», «Клінічна імунологія та алергологія», «Актуальні питання кардіології», «Актуальні питання терапії».

Педагогічний процес ведеться згідно з затвердженими МОЗ України типовими навчальними планами та програмами. Кафедра у повному обсязі забезпечена методичними вказівками та рекомендаціями для студентів, лікарів та викладачів. В навчальному процесі використовуються сучасні тренажери, медичне обладнання та комп’ютерні засоби.

Лікувально-консультативна робота здійснюється висококваліфікованими фахівцями — докторами і кандидатами медичних наук, лікарями вищої та першої категорії.

Науковий напрямок кафедри полягає в розробці та впровадженні сучасних аспектів діагностики, лікування та профілактики коморбідної патології внутрішніх хвороб, а саме серцево-судинної, ревматологічної, ендокринної, алергічних захворювань, патології шлунково-кишкового тракту та проблем, пов’язаних з порушеннями імунітету.
На кафедрі організовуються і проводяться науково-практичні конференції та працює студентське наукове товариство.

Народився у Києві, в родині службовців і свій шлях у медицині обрав не випадко­во: бабуся й мати були лікарями, та незабаром його родина відмітить 100-ліття відданого служіння людям на медичній ниві!

1967 року В. М. Пострелко вступив до Київського ме­дичного училища № 2, і з березня 1970 почав працювати в Київській психіатричній лікарні. У травні цього ж року був призваний до армії, де служивла посаді санітарного інструктора начальником аптеки батальйону військ протиповітряної оборони.

1972 року Валентин Михайлович продовжив навчан­ня у Куйбишевському медичному інституті. Саме там, у Росії, студентом міг спостерігати проблеми, які при­вернули його увагу до наркології. 1979 року молодий лікар повернувся в Україну, створив сім’ю і спочатку знайшов роботу лікаря у медичному пункті Київського вокзалу. Однак вже з липня 1980 року В. М. Пострелко повернувся до психіатрії: працював ординатором Київської обласної психіатричної лікарні № 1 у відділен­ні № 5, де завідувачем на ту пору був Г. М. Зільберблат. Свою роботу в стаціонарі поєднував з чергуваннями нашвидкій психіатричній д опомозі.

1981 року пройшов спеціалізацію з фаху «Психіатрія» у Харківській медичній академії післядипломної освіти на кафедрі, яку очолювала професор Н. І. Стрельцова.

Цього ж року почав трудитися над розробленням та впровадженням в практику наркології ентеросорб- ційних матеріалів. 1982 року відбувся перший публічний науковий виступ молодого лікаря на Всесоюзній кон­ференції з питань сорбційних матеріалів у м. Харкові. Саме там він познайомився з професором І. К. Сосіним, який запропонував наукове керівництво, і 1990 року В. М. Пострелко успішно захистив кандидатську дисер­тацію за темою: «Лікування алкогольного абстинентного синдрому методом ентеросорбції».

З 1986 Валентин Михайлович як лікар-нарколог брав активну участь у ліквідації аварії на ЧАЕС, з 2 травня не­одноразово виїздив на станцію для допомоги хворим, які потерпали не тільки від радіації, але й від надмірних доз алкоголю. З 1990-го активно працював над доктор­ською дисертацією, яку успішно захистив 2010 року за темою: «Синдром залежності від алкоголю учасників ліквідації на ЧАЕС: клініка, діагностика, терапія», а його науковими консультантами були відомі професори К. М. Логановський і В. О. Бузунов.

Як науковець В. М. Пострелко має 30-літній стаж роботи в системі НАИ України: спочатку це Інститут сорбції та проблем ендоекології, а з 2011 — Інститут хімії поверхні імені О. О. Чуйка, де активно і далі працює над розробленням та впровадженням нових сорбцій­них матеріалів. Він є автором понад 100 публікацій, з них: статті, навчальні посібники, монографія, 10 ви­находів і авторських свідоцтв.

 Практичні заняття  на кафедри  внутрішньої медицини з курсом ендокринології.