- ВСТУП
Положення про критерії, правила і процедуру оцінювання результатів навчальної діяльності студентів у ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини» (далі – Положення) розроблено відповідно до вимог Законів України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556- VII (розділ V Забезпечення якості вищої освіти, стаття 16: Система забезпечення якості вищої освіти) і «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145- VIIІ (розділ V Забезпечення якості освіти, стаття
- Система забезпечення якості освіти), а також Положення про організацію освітнього процесу у ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини» з урахуванням Інструкції щодо оцінювання навчальної діяльності студентів в умовах впровадження Європейської кредитно-трансферної системи організації навчального процесу (затверджене МОЗ України 15.04.2014). Положення визначає основні принципи поточного і підсумкового оцінювання результатів навчальної діяльності, атестації студентів усіх спеціальностей, рамкові умови їх реалізації, порядок застосування різних шкал оцінювання відповідно до Європейської кредитно-трансферної системи.
Це Положення поширюється на оцінювання результатів навчання здобувачів освітнього ступеня магістр (освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст), та спрямоване на реалізацію таких завдань:
- забезпечення доступності і прозорості критеріїв, правил і процедури оцінювання результатів навчальної діяльності студентів;
- забезпечення дотримання принципів об’єктивного оцінювання та подолання елементів суб’єктивізму;
- адаптації до вимог, визначених Європейською системою залікових ECTS кредитів у рамках кредитно-трансферної системи організації освітнього процесу (ЄКТС);
- підвищення мотивації здобувачів вищої освіти до систематичного засвоєння програмного матеріалу та активної роботи впродовж усього періоду навчання, переорієнтації їхніх цілей з отримання позитивної оцінки на формування стійких знань, умінь та навичок;
- систематизацію знань та їх активне засвоєння;
- недопущення розбіжностей між контрольними завданнями та змістом робочої програми з навчальних дисциплін;
- забезпечення відкритості контролю;
- ознайомлення студентів перед вивченням навчальної дисципліни з навчальною програмою, формами контрольних заходів і критеріями оцінювання знань, умінь та навичок;
- створення належних умов вивчення програмного матеріалу й підготовки до контрольних заходів;
- розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей здобувачів,
розвитку їх творчого мислення та підвищення ефективності освітньої діяльності науково-педагогічних працівників.
- ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
2.1. Загальні принципи оцінювання студентів ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини» (далі – Академія) визначаються Положенням про організацію освітнього процесу у ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини».
2.2. Ця процедура встановлює детальні правила та рекомендації щодо оцінювання результатів навчальної діяльності студентів, включаючи заліки, екзамени, диференційовані заліки, атестацію здобувачів вищої освіти та зарахування кредитів.
2.2.1. Ця процедура є обов’язковою при оцінюванні усіх навчальних дисциплін
- Академії, передбачених відповідною освітньою програмою та навчальним планом підготовки здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти (освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст) для кожної спеціальності.
2.2.2. Форма зарахування навчальної дисципліни має відповідати вимогам навчального плану і враховувати специфіку дисципліни, у тому числі поставлені цілі та результати навчання.
2.2.3. Форма зарахування навчальної дисципліни, критерії оцінювання, спосіб верифікації ефекту та усіх результатів навчальної діяльності студентів мають бути відображені у програмі навчальної дисципліни.
2.2.4. Студенти зобов’язані ознайомитися з програмою навчальної дисципліни до початку її вивчення.
2.2.5. Науково-педагогічні працівники кафедр (викладачі), які проводять навчальні заняття з відповідної дисципліни, зобов’язані:
– інформувати студентів на першому занятті з дисципліни про правила зарахування навчальної дисципліни, у тому числі – обсяг вимог, форми та критерії оцінювання; – здійснювати контроль усіх результатів навчання (знань, практичних навичок
та / або соціальних компетентностей), визначених програмою навчальної дисципліни; – застосовувати до всіх студентів єдині принципи, вимоги та критерії оцінювання;
– щороку переглядати зміст програми навчальної дисципліни з урахуванням адекватності конкретних принципів оцінювання студентів, у тому числі форм і методів перевірки досягнення передбачуваних ефектів навчання та критеріїв оцінювання.
2.3. Процедура та методика оцінювання суттєво впливають на остаточні результати, на можливість аналізу та на статистичну достовірність оцінок. Тому
при оцінюванні надається перевага стандартизованим методам: тестуванню, структурованій письмовій роботі, структурованому за процедурою контролю практичних навичок в умовах, що наближені до реальних. За змістом оцінюється рівень сформованості умінь та навичок, що визначені в освітній програмі підготовки фахівців відповідної спеціальності та відображені у програмі навчальної дисципліни.
2.4. Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів, набутих під час навчання, містить такі складові:
- поточний контроль результатів навчальної діяльності студентів та оцінювання її результатів під час вивчення обов’язкових (нормативних) і вибіркових дисциплін;
- підсумковий контроль результатів навчальної діяльності студентів та
оцінювання її результатів після вивчення обов’язкових (нормативних) і вибіркових дисциплін;
- оцінювання результатів виробничої практики;
- оцінювання результатів комплексних практично-орієнтованих випускних екзаменів;
- оцінювання результатів ліцензійних інтегрованих іспитів.
2.5. В освітньому процесі Академії застосовуються такі шкали оцінювання: багатобальна (200-бальна) шкала, традиційна чотирибальна шкала та рейтингова шкала ЕCTS (ЄКТС). Результати конвертуються із однієї шкали в іншу згідно із правилами, наведеними у розділі 5 цього Положення.
- ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ
3.1. Поточний контроль результатів навчальної діяльності студентів з обов’язкових (нормативних) і вибіркових дисциплін здійснюється з метою перевірки знань, умінь та навичок студентів під час проведення аудиторних (практичних, лабораторних, семінарських) занять, а також для перевірки результатів виконання завдань самостійної роботи.
3.2. Завданням поточного контролю є перевірка рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи: засвоєння відповідного навчального матеріалу, набуття знань та сформованості навичок вирішення конкретних питань та ситуацій, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислювати сутність змісту матеріалу заняття, сформованості вмінь виконувати необхідні практичні навички і маніпуляції, публічно чи письмово обґрунтувати власну точку зору, уміння працювати в команді, здатність нести відповідальність за надані рекомендації та прийняті рішення тощо.
3.3. Поточний контроль здійснюється на основі комплексного оцінювання діяльності студента та набутих ним компетентностей (знання, уміння, навички
тощо), що включає контроль вхідного рівня знань, якість виконання практичної роботи, рівень теоретичної підготовки та результати вихідного контролю рівня знань. Форми проведення поточного контролю визначаються кафедрою і відображаються у навчальній програмі відповідної дисципліни.
3.4. Форми оцінювання поточної навчальної діяльності на кафедрі мають бути стандартизованими і включати контроль теоретичної та практичної підготовки. 3.5. Результати поточного контролю (поточна успішність) є показником рівня засвоєння студентами навчальної програми та виконання вимог самостійної роботи студентів. Результати поточного контролю є основною інформацією для визначення оцінки при проведенні заліку і становлять 60% при визначенні підсумкової оцінки з даної дисципліни на екзамені (диференційованому заліку). 3.6. Оцінювання поточної успішності студентів здійснюється на кожному практичному (лабораторному чи семінарському) занятті за чотирибальною шкалою з використанням затверджених критеріїв оцінювання для відповідної дисципліни і заноситься в журнал обліку академічної успішності. При цьому враховуються усі види робіт і перелік компетентностей, передбачених програмою навчальної дисципліни та методичною розробкою для вивчення теми. Студент має отримати оцінку з кожної теми.
3.7. Сукупність знань, умінь, навичок, інших компетентностей, набутих здобувачем вищої освіти у процесі навчання з кожної теми навчальної дисципліни орієнтовно оцінюється за такими критеріями:
– 5/”відмінно” – студент бездоганно засвоїв теоретичний матеріал теми заняття, демонструє глибокі і всебічні знання відповідної теми, основні положення наукових першоджерел та рекомендованої літератури, логічно мислить і будує відповідь, вільно використовує набуті теоретичні знання при аналізі практичного матеріалу, висловлює своє ставлення до тих чи інших проблем, демонструє високий рівень засвоєння практичних навичок;
– 4/”добре” – студент добре засвоїв теоретичний матеріал заняття, володіє основними аспектами з першоджерел та рекомендованої літератури, аргументовано викладає його; володіє практичними навичками, висловлює свої міркування з приводу тих чи інших проблем, але припускається певних неточностей і похибок у логіці викладу теоретичного змісту або при виконанні практичних навичок;
– 3/”задовільно” – студент в основному опанував теоретичними знаннями навчальної теми, орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, але непереконливо відповідає, плутає поняття, додаткові питання викликають у студента невпевненість або відсутність стабільних знань; відповідаючи на запитання практичного характеру, виявляє неточності у знаннях, не вміє оцінювати факти та явища, пов’язувати їх із майбутньою діяльністю, припускається помилок при виконанні практичних навичок;
– 2/”незадовільно” – студент не опанував навчальний матеріал теми, не знає наукових фактів, визначень, майже не орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, відсутнє наукове мислення, практичні навички не сформовані.
3.8. Контрольні роботи для студентів можуть проводитися у формі тестування; розв’язання практичних завдань; розв’язання практичних ситуацій; демонстрація практичних навичок.
3.9. У разі пропуску практичного (лабораторного чи семінарського) заняття студент зобов’язаний його відпрацювати у повному обсязі впродовж 2-х тижнів (14 календарних днів) за графіком відпрацювання практичних занять кафедри, але не пізніше останнього дня залікового тижня у відповідному семестрі. Якщо студент пропустив заняття, він має отримати дозвіл на їх відпрацювання у деканаті. Порядок відпрацювання пропущених занять визначає кафедра. Кафедра несе відповідальність за рівномірність комплектування груп та визначає кількість чергових викладачів для забезпечення відпрацювання студентами практичних занять. Тривалість і критерії оцінювання знань студентів при відпрацюванні практичного заняття мають бути такими ж, як і на відповідному занятті. Відмітку про відпрацювання практичного заняття і оцінку черговий викладач заносить у Журнал обліку відпрацювань практичних занять кафедри, що є підставою для зарахування заняття у Журналі обліку відвідувань та успішності студентів.
3.10. Поточний контроль результатів виконання завдань самостійної роботи здійснюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті.
3.11. Критерії оцінювання кожної складової поточного контролю та конкретні форми контрольних заходів визначаються у програмі навчальної дисципліни та відображаються у відповідних методичних матеріалах. Про порядок проведення, зміст і критерії поточного контролю кафедра інформує студентів на першому занятті з дисципліни.
3.12. Результати оцінювання роботи студента впродовж семестру мають бути задокументовані у Журналі обліку відвідувань та успішності студентів, а також занесені до заліково-екзаменаційної відомості, навчальної картки студента, залікової книжки студента. Виконані студентами впродовж семестру контрольні роботи зберігаються на кафедрі 1 рік.
- ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ
4.1. Підсумковий контроль проводиться з метою оцінювання результатів навчальної діяльності на певному рівні вищої освіти в межах спеціальності або на окремих його завершених етапах за національною шкалою і шкалою ЄКТС. Підсумковий контроль включає семестровий контроль та атестацію здобувача
вищої освіти на відповідність його компетентностей вимогам стандартів вищої освіти. Періодичність і терміни проведення підсумкових контролів визначаються навчальним планом підготовки фахівців, а конкретні форми їх проведення – програмою навчальної дисципліни.
4.2. Семестровий контроль з певної дисципліни є обов’язковою формою оцінювання результатів навчання студента. Він проводиться відповідно до навчального плану у формі семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку в терміни, встановлені графіком навчального процесу та в обсязі навчального матеріалу, визначеному програмою навчальної дисципліни. Порядок і методика проведення підсумкового контролю мають бути визначені програмою навчальної дисципліни, методи контролю мають бути стандартизованими і включати контроль теоретичної та практичної підготовки. До семестрового підсумкового контролю (семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку) допускаються студенти, які виконали усі види робіт, завдань, передбачених навчальним планом на семестр з відповідної навчальної дисципліни, відвідали усі, передбачені програмою навчальної дисципліни аудиторні навчальні заняття та набрали за поточну успішність кількість балів, не меншу за мінімальну (детальніше див. у розділі 5 цього Положення). Для студентів, які пропустили аудиторні навчальні заняття дозволяється, з дозволу декана, відпрацьовувати академічну заборгованість до певного визначеного терміну в межах семестру.
4.3. Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю рівня засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни, що проводиться як контрольний захід. Форма підсумкового контролю «екзамен» передбачена для навчальних дисциплін, які є складовою ліцензійних інтегрованих іспитів «Крок» та атестації випускників.
4.3.1. Метою екзамену є перевірка рівня засвоєння студентом програмного матеріалу з дисципліни, здатності використовувати отримані знання, уміння, навички, інші компетентності для успішного здійснення професійної або подальшої навчальної діяльності.
4.3.2. Екзамени студенти складають у період екзаменаційних сесій, передбачених навчальним планом. Екзаменаційна сесія – це період підведення підсумків навчання студентів впродовж семестру. Тривалість та терміни її проведення визначаються робочим навчальним планом і графіком навчального процесу на відповідний навчальний рік. Деканат медичного факультету допускає студентів до екзаменаційної сесії за умови складання всіх заліків (диференційованих заліків), передбачених навчальним планом даного семестру.
- окремих випадках, за наявності поважних причин, клопотання студентського самоврядування, громадських організацій, декан може допустити до екзаменаційної сесії студента, який не склав заліки з не більше двох навчальних дисциплін, з яких не передбачений екзамен.
4.3.3. Екзамени проводяться за окремим розкладом, який затверджує ректор. Розклад екзаменів доводиться до відома науково-педагогічних працівників кафедр і студентів не пізніше, ніж за місяць до початку екзаменаційної сесії. Перерва між екзаменами для самопідготовки студентів становить 2-4 дні (залежно від обсягу навчальних годин з дисципліни). Перед кожним екзаменом кафедра обов’язково організовує проведення консультацій. Графік передекзаменаційних консультацій, час і місце проведення екзамену кафедра доводить до відома студентів не пізніше, ніж за 2 тижні до початку екзаменаційної сесії. Час і місце проведення екзамену дозволяється змінювати тільки за погодженням з проректором навчально-методичної роботи. Наказом ректора, за поданням декана факультету, можуть встановлюватись індивідуальні терміни складання екзаменів студентам, у зв’язку з поважними причинами (хвороба, сімейні обставини, відрядження тощо), що підтверджені документально.
4.3.4. Екзаменаторами з навчальних дисциплін призначаються науково-педагогічні працівники (які читали курс лекцій). Екзаменатори призначаються наказом ректора, за поданням завідувачів кафедр. У разі захворювання екзаменатора завідувач кафедри повинен представити у письмовій формі пропозицію щодо його заміни у навчально-методичний відділ Академії.
При проведенні семестрового контролю екзаменатор повинен мати таку документацію:
- екзаменаційні білети;
- заліково-екзаменаційну відомість, підписану деканом факультету; (заліково-екзаменаційну відомість екзаменатор отримує в деканаті напередодні або в день проведення семестрового контролю).
4.4. Регламент проведення екзамену.
4.4.1. До складання екзаменів наказом по Академії допускаються студенти лише за умови відсутності заборгованості із виконання навчального плану. Після ліквідації заборгованості у належні терміни, допуск до екзамену оформляється окремим наказом по Академії.
4.4.2. Екзамен проводиться за екзаменаційними білетами (або тестами), складеними відповідно до програми навчальної дисципліни. Екзаменаційні завдання і критерії оцінювання є обов’язковою складовою навчально-методичного комплексу дисципліни. Структуру екзаменаційного завдання та критерії оцінювання кожного типу екзаменаційних завдань визначає кафедра, про що повідомляє студентів на початку вивчення дисципліни. Їх затверджує завідувач кафедри та схвалюється на засіданні центральної методичної ради Академії. Форма проведення екзамену має бути стандартизованою. Зміст, обсяг, структура, форма екзаменаційної роботи, система і критерії її
оцінювання визначаються програмою навчальної дисципліни і доводяться до відома студентів на початку вивчення дисципліни.
4.4.3. Тривалість екзамену – від 3 до 6 академічних годин. Методика проведення екзамену і екзаменаційні питання та критерії оцінювання кожного типу екзаменаційних завдань мають бути відображені у програмі навчальної дисципліни.
4.4.4. У разі відсутності студента на екзамені, він зобов’язаний невідкладно повідомити деканат про причини відсутності і впродовж 2 (двох) робочих днів подати в деканат документи, що підтверджують причину його відсутності. Документом, що підтверджує поважну причину, є оформлена належним чином довідка про тимчасову непрацездатність (форма №095/о), або витяг з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого форми № 027/0. Студентам, які у встановлені терміни надали належну довідку, наказом ректора надається можливість скласти екзамен у інший, визначений наказом термін. Студенти, які не з’явились на екзамен без поважних причин, вважаються такими, що отримали за підсумковий контроль оцінку «0» балів. Якщо студент не з’явився на екзамен, в екзаменаційній відомості викладачем робиться відмітка «не з’явився».
4.4.5. Відмова студента виконувати екзаменаційне завдання атестується як незадовільна відповідь (0 балів за підсумковий контроль).
4.4.6. Студенти, які приступають до складання екзамену, зобов’язані залишити всі нотатки, зошити, підручники, сумки, портфелі, рюкзаки, мобільні телефони, планшети та інші електронні пристрої у спеціально відведеному завідувачем кафедри (уповноваженим ним екзаменатором) місці. Виконання студентами екзаменаційного завдання повинно бути винятково самостійним. Під час екзамену студентам категорично забороняється мати при собі електронні пристрої для копіювання або передачі інформації (зокрема мобільні телефони). Порушення цієї заборони вважається рівнозначним з отриманням незадовільної оцінки (0 балів за підсумковий контроль). Будь-яке використання допомоги інших осіб або навчальних матеріалів під час екзамену, ведення розмов між студентами прирівнюється до отримання незадовільної оцінки, студент знімається з екзамену з виставленням оцінки «0».
4.4.7. Під час екзамену студентам забороняється виходити з екзаменаційного приміщення без дозволу екзаменатора. Студентам заборонено копіювати (створювати електронні версії) та виносити за межі екзаменаційних приміщень екзаменаційні білети.
4.4.8. Результати перевірки екзаменаційної роботи (у балах 200-бальної та національної чотирибальної шкал) фіксуються екзаменатором у заліково-екзаменаційній відомості, яку він повертає в деканат не пізніше наступного дня після дати проведення екзамену. Працівники деканату у той же день вносять результати поточного і підсумкового контролю в навчальну картку студента
для подальшого ранжування. Екзаменатор вносить у залікову книжку студента підсумкову оцінку з дисципліни у балах за 200-бальною. Підсумкова оцінка фіксується також в екзаменаційному журналі кафедри. Оголошення результатів екзамену і видача залікової книжки з вказанням балів здійснюється екзаменатором не пізніше, ніж через два дні після проведення екзамену за розкладом. Перевірені екзаменаційні роботи зберігаються на кафедрі один рік, після цього утилізуються.
4.4.9. Про усі застереження або порушення, що стосуються процедури письмового екзамену (якщо такі виникли) студент повинен у письмовій формі повідомити завідувача кафедри (уповноваженого ним екзаменатора) відразу після завершення екзамену. Завідувач кафедри (уповноважений ним екзаменатор) реєструє і розглядає таку заяву та повідомляє заявника про прийняте рішення.
4.5. Семестровий диференційований залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з окремої навчальної дисципліни на підставі середнього балу результатів поточного контролю та балів за виконання індивідуальних контрольних завдань на підсумковому занятті. Семестровий диференційований залік планується при відсутності екзамену. Форма підсумкового контролю «диференційований залік» застосовується при оцінюванні виробничої практики та дисциплін, перелік яких встановлюється навчальним планом, затвердженим Вченою радою Академії.
4.6. Регламент проведення диференційованого заліку.
4.6.1. Диференційований залік проводиться після завершення вивчення всіх тем, передбачених програмою навчальної дисципліни, на останньому контрольному занятті з дисципліни. До складання диференційованого заліку допускаються студенти, які відвідали усі аудиторні навчальні заняття, передбачені програмою навчальної дисципліни (представили звіт за практику та позитивну характеристику керівника від бази практики) і набрали за результатами поточного контролю (виконання практичних навичок з певного виду практики) кількість балів, не меншу за мінімальну – 72 бали за 200-бальною шкалою.
4.6.2. Диференційований залік проводиться за стандартизованими варіантами завдань, складеними відповідно до програми навчальної дисципліни. Диференційований залік проводить викладач, за яким закріплена відповідна група студентів.
4.6.3 Варіанти завдань для проведення диференційованого заліку і критерії оцінювання є обов’язковою складовою навчально-методичного комплексу дисципліни. Структуру завдань та критерії їх оцінювання визначає кафедра. Кафедра заздалегідь інформує студентів про зміст, структуру, форму проведення диференційованого заліку, а також доводить до відома студентів систему і критерії оцінювання на першому занятті з дисципліни та на
інформаційних стендах. Варіанти завдань для проведення диференційованого заліку щорічно оновлюються. Варіанти затверджує завідувач кафедри. Методика проведення диференційованого заліку та критерії оцінювання завдань мають бути відображені у програмі навчальної дисципліни. Робота студентів на диференційованому заліку має бути виключно самостійною.
4.6.4. Перевірка робіт студентів проводиться виключно в приміщеннях Академії. Роботи перевіряє викладач, який проводив заняття у даній навчальній групі, контроль здійснює завідувач кафедри. При перевірці роботи викладач проставляє окремо бали за вирішення кожного питання та виставляє остаточну оцінку (в балах) за підсумковий контроль, яку завіряє своїм підписом.
4.6.5. Результати перевірки робіт студентів (по 200-бальній шкалі) заносяться викладачем у заліково-екзаменаційну відомість, яку він повертає в деканат не пізніше наступного дня після дати проведення диференційованого заліку. Працівники деканату у той же день вносять бали в навчальну картку студента для подальшого ранжування. Викладач заносить до залікової книжки студента підсумкову оцінку з дисципліни у балах за 200-бальною шкалою. Підсумкова оцінка фіксується також у відповідному журналі кафедри. Перевірені роботи зберігаються на кафедрі 1 рік, після цього утилізуються.
4.6.6. Студенти, які з поважної причини (документально підтвердженої) були відсутні на диференційованому заліку, зобов’язані впродовж 2 (двох) робочих днів подати в деканат документи, що підтверджують причину його відсутності.
- цьому випадку викладач визначає індивідуальні терміни складання диференційованого заліку. Студенти, які не з’явились на диференційований залік без поважних причин, вважаються такими, що отримали за підсумковий контроль оцінку «0» балів. Якщо студент не з’явився на диференційований залік, в заліково-екзаменаційній відомості викладачем робиться відмітка «не з’явився».
4.7. Семестровий залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях. Семестровий залік з окремої дисципліни проводиться після закінчення її вивчення, до початку екзаменаційної сесії. Заліки виставляють викладачі, які проводили практичні, семінарські та інші заняття в навчальній групі. Семестровий залік планується при відсутності екзамену і не передбачає обов’язкову присутність студентів. Залік студенти отримують, якщо середній бал з оцінок за поточну успішність впродовж семестру становить не менше «3» (120 балів за 200- бальною шкалою). Запис вноситься у залікову книжку студента та у заліково-екзаменаційну відомість («зараховано»)
- ПРОЦЕДУРА І КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ
5.1. Мета оцінювання і процедура зарахування кредитів. Процедура оцінювання результатів навчальної діяльності студентів зорієнтована на вимоги Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС) і має за мету вимірювання прямих ефектів, результативності і довготривалих наслідків реалізації освітніх (освітньо-професійних) програм підготовки магістрів (спеціалістів) галузі 22 «Охорона здоров’я». Одиницею вимірювання обсягу навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених (очікуваних) результатів навчання є кредит ECTS (ЄКТС). Кредити ECTS (ЄКТС) призначаються кваліфікаціям або освітнім програмам в цілому, а також їхнім освітнім компонентам. Кредит включає усі види робіт студента, що передбачені навчальним планом: аудиторну, самостійну, виробничу практику, складання усіх видів поточного і підсумкового контролю, підготовку до атестації, складання ліцензійних інтегрованих іспитів „Крок 1” і „Крок 2”, практично орієнтованих випускних іспитів тощо. Обсяг одного кредиту ЄКТС становить 30 годин. Навантаження одного навчального року навчання становить, як правило, 60 кредитів ЄКТС. Процедура зарахування кредитів студентам зі складових навчального плану (навчальних дисциплін, практик, державної атестації) відбувається на підставі отримання позитивних оцінок підсумкового контролю. Зарахування кредитів студентам здійснюється у повному обсязі відповідно до кредитів, встановлених в навчальній складовій, і лише після повного її виконання. Встановлення здобувачам освіти кредитів в цілому, за навчальним планом, або циклу дисциплін здійснюється на підставі встановлених кредитів усім його навчальним складовим.
5.2. Шкали оцінювання. В освітньому процесі Академії застосовується декілька шкал оцінювання: багатобальна (200-бальна) шкала, традиційна чотирибальна шкала та рейтингова шкала ECTS. Результати конвертуються із однієї шкали в іншу згідно із нижченаведеними правилами.
5.2.1. Під час оцінювання засвоєння кожної теми з усіх дисциплін навчального плану за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за чотирибальною (традиційною) шкалою (5-«відмінно», 4-«добре», 3-«задовільно», 2-«незадовільно») з урахуванням затверджених критеріїв оцінювання для відповідної дисципліни. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені програмою навчальної дисципліни. Студент має отримати оцінку з кожної теми (на кожному занятті практичної підготовки). Форми оцінювання поточної навчальної діяльності мають бути стандартизованими і включати контроль теоретичної та практичної підготовки. Виставлені за традиційною шкалою оцінки конвертуються у бали.
5.3. Конвертація поточної успішності в бали:
5.3.1. Для дисциплін, формою підсумкового контролю яких є залік:
Оцінювання поточної навчальної діяльності. Під час оцінювання засвоєння кожної теми за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за
чотирибальною (традиційною) шкалою оцінювання. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені програмою дисципліни. Студент повинен отримати оцінку з кожної теми (на кожному занятті з практичної підготовки) . Виставлені за традиційною шкалою оцінки конвертуються у бали. Підсумкова оцінка за поточну навчальну діяльність визнається як середнє арифметичне (сума оцінок за кожне заняття ділиться на кількість занять у семестрі) та переводиться у бали за Таблицею 1.
Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну навчальну діяльність для допуску до ПК становить 120 балів.
Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність для допуску до екзамену становить 72 бали. Розрахунок кількості балів проводиться на підставі отриманих студентом оцінок за традиційною (національною) шкалою під час вивчення дисципліни впродовж семестру, шляхом обчислення середнього арифметичного (СА), округленого до двох знаків після коми. Отримана величина конвертується у бали за багатобальною шкалою таким чином: Х = СА х 120/5.
Таблиця 1. Перерахунок середньої оцінки за поточну діяльність у багатобальну шкалу (для дисциплін, що завершуються заліком)
| 4- | 200- | 4- | 200- | 4- | 200- | 4- | 200- |
| бальна | бальна | бальна | бальна | бальна | бальна | бальна | бальна |
| шкала | шкала | шкала | шкала | шкала | шкала | шкала | шкала |
| 5 | 200 | 4,47 | 179 | 3,94 | 158 | 3,42 | 137 |
| 4,97 | 199 | 4,45 | 178 | 3,92 | 157 | 3,4 | 136 |
| 4,95 | 198 | 4,42 | 177 | 3,89 | 156 | 3,37 | 135 |
| 4,92 | 197 | 4,4 | 176 | 3,87 | 155 | 3,35 | 134 |
| 4,9 | 196 | 4,37 | 175 | 3,84 | 154 | 3,32 | 133 |
| 4,87 | 195 | 4,35 | 174 | 3,82 | 153 | 3,3 | 132 |
| 4,85 | 194 | 4,32 | 173 | 3,79 | 152 | 3,27 | 131 |
| 4,82 | 193 | 4,3 | 172 | 3,77 | 151 | 3,25 | 130 |
| 4,8 | 192 | 4,27 | 171 | 3,74 | 150 | 3,22 | 129 |
| 4,77 | 191 | 4,24 | 170 | 3,72 | 149 | 3,2 | 128 |
| 4,75 | 190 | 4,22 | 169 | 3,7 | 148 | 3,17 | 127 |
| 4,72 | 189 | 4,19 | 168 | 3,67 | 147 | 3,15 | 126 |
| 4,7 | 188 | 4,17 | 167 | 3,65 | 146 | 3,12 | 125 |
| 4,67 | 187 | 4,14 | 166 | 3,62 | 145 | 3,1 | 124 |
| 4,65 | 186 | 4,12 | 165 | 3,6 | 144 | 3,07 | 123 |
| 4,62 | 185 | 4,09 | 164 | 3,57 | 143 | 3,05 | 122 | |
| 4,6 | 184 | 4,07 | 163 | 3,55 | 142 | 3,02 | 121 | |
| 4,57 | 183 | 4,04 | 162 | 3,52 | 141 | 3 | 120 | |
| 4,55 | 182 | 4,02 | 161 | 3,5 | 140 | Менше 3 | Недос- | |
| татньо | ||||||||
| 4,52 | 181 | 3,99 | 160 | 3,47 | 139 | |||
| 4,5 | 180 | 3,97 | 159 | 3,45 | 138 | |||
Оцінювання самостійної роботи студентів. Самостійна робота студентів, яка передбачена темою заняття поряд із аудиторною роботою, оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. Засвоєння тем, які виносяться лише на самостійну роботу, перевіряється під час підсумкового модульного контролю.
Максимальна кількість балів, яку може набрати студент під час підсумкового контролю засвоєння студентом знань , становить 80 балів.
Оцінювання підсумкового контролю вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 60% від максимальної суми балів (для 200-бальної шкали – не менше 50 балів).
Визначення кількості балів, яку студент набрав з дисципліни: кількість балів, яку студент набрав з дисципліни, визначається як сума балів за поточну навчальну діяльність та за підсумковий контроль (диференційований залік, іспит): Х = СА х 200/5.
Таблиця 2. Перерахунок середньої оцінки за поточну діяльність у багатобальну шкалу (для дисциплін, що завершуються іспитом (диференційованим заліком))
| 4- | 120- | 4- | 120- | 4- | 120- | 4- | 120-бальна |
| бальна | бальна | бальна | бальна | бальна | бальна | бальна | шкала |
| шкала | шкала | шкала | шкала | шкала | шкала | шкала | |
| 5 | 120 | 4,45 | 107 | 3,91 | 94 | 3,37 | 81 |
| 4,95 | 119 | 4,41 | 106 | 3,87 | 93 | 3,33 | 80 |
| 4,91 | 118 | 4,37 | 105 | 3,83 | 92 | 3,29 | 79 |
| 4,87 | 117 | 4,33 | 104 | 3,79 | 91 | 3,25 | 78 |
| 4,83 | 116 | 4,29 | 103 | 3,74 | 90 | 3,2 | 77 |
| 4,79 | 115 | 4,25 | 102 | 3,7 | 89 | 3,16 | 76 |
| 4,75 | 114 | 4,2 | 101 | 3,66 | 88 | 3,12 | 75 |
| 4,7 | 113 | 4,16 | 100 | 3,62 | 87 | 3,08 | 74 |
| 4,66 | 112 | 4,12 | 99 | 3,58 | 86 | 3,04 | 73 |
| 4,62 | 111 | 4,08 | 98 | 3,54 | 85 | 3 | 72 |
| 4,58 | 110 | 4,04 | 97 | 3,49 | 84 | Менше | Недостатньо | |
| 3 | ||||||||
| 4,54 | 109 | 3,99 | 96 | 3,45 | 83 | |||
| 4,5 | 108 | 3,95 | 95 | 3,41 | 82 | |||
Критерії оцінювання.
Під час оцінювання засвоєння кожної теми за поточну навчальну діяльність здобувачу вищої освіти виставляються оцінки за національною (традиційною) шкалою з урахуванням затверджених критеріїв оцінювання:
-оцінка “відмінно” (5)- студент бездоганно засвоїв теоретичний матеріал теми
заняття, демонструє глибокі і всебічні знання відповідної теми, основні
положення наукових першоджерел та рекомендованої літератури, логічно
мислить і будує відповідь, вільно використовує набуті теоретичні знання при
аналізі практичного матеріалу, висловлює своє ставлення до тих чи інших
проблем, демонструє високий рівень засвоєння практичних навичок;
-оцінка “добре” (4) – студент добре засвоїв теоретичний матеріал заняття,
володіє основними аспектами з першоджерел та рекомендованої літератури,
аргументовано викладає його; володіє практичними навичками, висловлює свої
міркування з приводу тих чи інших проблем, але припускається певних
неточностей і похибок у логіці викладу теоретичного змісту або при виконанні
практичних навичок;
-оцінка “задовільно” (3) – студент в основному опанував теоретичними
знаннями навчальної теми, орієнтується в першоджерелах та рекомендованій
літературі, але непереконливо відповідає, плутає поняття, додаткові питання
викликають у студента невпевненість або відсутність стабільних знань;
відповідаючи на питання практичного характеру, виявляє неточності у знаннях,
не вміє оцінювати факти та явища, пов’язувати їх із майбутньою діяльністю,
припускається помилок при виконанні практичних навичок;
-оцінка “незадовільно” (2 )- студент не опанував навчальний матеріал теми, не
знає наукових фактів, визначень, майже не орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, відсутнє наукове мислення, практичні навички не сформовані.
Виставлені за традиційною шкалою оцінки конвертуються у бали.
Конвертація кількості балів з дисципліни в оцінки за шкалою ЄКTС та за чотирибальною (традиційною) шкалою
Бали з дисциплін незалежно конвертуються як у шкалу ЄКTС, так і у національну шкалу оцінювання , але не навпаки.
Ранжування за шкалою ЄКТС з присвоєння оцінок «А», «В», «С», «D», «Е» проводиться для студентів даного курсу, які навчаються за однією спеціальністю, і успішно завершили вивчення дисципліни, таким чином:
Критерії встановлення оцінки за традиційною 4-бальною і ЄКТС шкалою по складанні іспиту:
| Оцінка в балах | Оцінка | Оцінка | |
| за національною | за шкалою ЄКТС | ||
| шкалою | |||
| 180-200 | Відмінно (5) | А | |
| 160-179 | B | ||
| Добре (4) | |||
| 150-159 | С | ||
| 130-149 | Задовільно (3) | D | |
| 120-129 | E | ||
| 50-119 | FX | ||
| Незадовільно (2) | |||
| 0-49 | F | ||
Оцінка FX, F виставляється студентам, яким не зараховано хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення.
Оцінка FX виставляється студентам, які відвідали усі заняття, але не набрали мінімальної кількості балів за поточну навчальну діяльність. Вони мають право на відпрацювання незадовільних оцінок з подальшим перерахунком суми балів за поточну навчальну діяльність та зарахуванням дисципліни.
Якщо студент не відвідав більше 50% навчальних занять та до моменту завершення дисципліни не приступив до ліквідації академічної заборгованості без поважних причин, він одержує оцінку F та має пройти повторне навчання з дисципліни. Рішення приймається керівництвом ЗВО відповідно до нормативних документів, затвердженим в установленому порядку.
Студенти, які одержали оцінки FX та F не вносяться до списку студентів, що ранжуються, навіть після перескладання модуля. Такі студенти після перескладання автоматично отримують бал «Е».
Оцінка ЄКТС у традиційну чотирибальну шкалу не конвертується, оскільки шкала ЄКТС та чотирибальна шкала незалежні.
Бали з дисципліни для студентів, які успішно виконали програму, конвертуються у традиційну чотирибальну шкалу за абсолютними критеріями таким чином:
| Оцінка ЄКТС | Статистичний показник |
| А | Найкращі 10% студентів |
| В | Наступні 25% студентів |
| С | Наступні 30% студентів |
| D | Наступні 25% студентів |
| E | Останні 10% студентів |
5.4. Оцінювання звіту з практики грунтується на принципах, викладених у
п.5.3.1 і визначається окремим Положенням про практику у ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини».
5.5. Переведення на наступний рік навчання і відрахування студентів, які повністю виконали вимоги навчального плану поточного курсу (та умови договору), наказом ректора Академії переводяться на наступний курс. Інформацію про переведення студента на наступний курс вноситься у навчальну картку та в залікову книжку студента.
5.5.1. Студенти, які одержали під час сесії більше двох незадовільних оцінок відраховуються з Академії. Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок дозволяється ліквідувати академічну заборгованість до початку наступного семестру. Повторне складання екзамену дозволяється не більше двох разів з кожної дисципліни – перший раз екзаменатору, призначеному завідувачем кафедри, другий – комісії, яка створюється наказом ректора.
5.5.2. Результати індивідуального складання (перескладання) підсумкового контролю заносяться у заліково-екзаменаційну відомість.
5.5.3. Результати семестрового контролю обговорюються на засіданнях кафедр, Вченої ради Академії і є одним із важливих чинників управління якістю освітнього процесу в Академії.
5.5.4. Встановлення кредитів здобувачам освіти зі складових навчального плану (навчальних дисциплін, практик) здійснюється на підставі отримання позитивних оцінок підсумкового контролю. Встановлення кредитів здобувачам освіти здійснюється в повному обсязі відповідно до кредитів, встановлених навчальної складової і лише після повного їх виконання.
- ПРИСВОЄННЯ СТУПЕНЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ, КВАЛІФІКАЦІЇ ТА ВИДАЧА ДОКУМЕНТУ ПРО ВИЩУ ОСВІТУ
6.1. Студенту, який склав усі екзамени відповідно до вимог освітньої (освітньо-професійної) програми підготовки, рішенням екзаменаційної комісії
присвоюється відповідний ступінь вищої освіти, освітня (професійна) кваліфікація і видається документ про вищу освіту державного зразка.
6.2. Студенту, який отримав за результатами підсумкових контролів оцінки «відмінно» (за національною шкалою) не менше як з 75% навчальних дисциплін, передбачених навчальним планом, а з інших навчальних дисциплін – оцінки «добре» (за національною шкалою), склав усі складові атестації з оцінками «відмінно», а також виявив себе у науковій роботі, що підтверджується рекомендацією кафедри, видається диплом з відзнакою.
6.3. Студент, який під час складання практично-орієнтованого випускного екзамену отримав оцінку «незадовільно» (за національною шкалою) та «FX» (за шкалою ECTS), відраховується з Академії і йому видається академічна довідка встановленого зразка. Студент, який не склав практично-орієнтований випускний екзамен, допускається до повторного складання практично-орієнтованого випускного екзамену на компенсаційній основі один раз у наступний термін роботи ЕК протягом трьох років після закінчення Академії. Перелік дисциплін, що виносяться на атестацію, для осіб, які не склали цю атестацію у встановлений термін, визначається навчальним планом, який діяв у рік закінчення студентом Академії.
6.4. Якщо студент без поважної причини не з’явився на засідання ЕК для складання практично-орієнтованих екзаменів, то в протоколі екзаменаційної комісії відзначається, що він є неатестованим у зв’язку з неявкою на засідання екзаменаційної комісії. Цей випускник вважається таким, що отримав за практично-орієнтований екзамен оцінку «0» балів. Документом, що підтверджує поважну причину, є оформлена належним чином довідка про тимчасову непрацездатність (форма №095/о), або витяг з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого форми № 027/0, представлені не пізніше, ніж у першій половині дня проведення екзамену. Студентам, які з поважної причини (документально підтвердженої) не складали у визначений термін практично-орієнтований випускний іспит, ректор Академії може, за погодженням з головою ЕК, призначити додаткову дату складання екзамену лише у період роботи ЕК.
6.5. Студенту, який не пройшов атестацію випускників видається академічна довідка встановленого зразка.
6.6. Усі рішення, які прийняті на засіданні ЕК заносяться до протоколів. У протоколи вносяться оцінки, одержані на випускних екзаменах, записуються поставлені студентам питання, особливі міркування і зауваження членів комісії, вказуються здобута кваліфікація та який державний документ (з відзнакою чи без відзнаки) видається студенту-випускнику. Протоколи підписують голова та члени ЕК, які брали участь у засіданні.
6.7. У терміни, визначені наказом ректора про атестацію здобувачів вищої освіти голова кожної ЕК подає звіт, у якому: відображає рівень практичної