121, Харківське шосе

Київ, Україна.

Написати листа:

rector@maem.edu.ua

Робочий час

Пн-Чт: 9.00 до 18.00
Пт: 9.00 до 17.00

 

ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ»

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

В.о. ректора ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини»

кандидат медичних наук, Грідчін С.В.

ПОЛОЖЕННЯ

про організацію освітнього процесу

 

На виконання Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 року Хі 1556-VII, далі за текстом – Закон, яким визначено автономію вищого навчального закладу як самостійність, прийнятті рішень стосовно розвитку інпдемічних свобод, організації освітнього процесу, наукових досліджень, внутрішнього управління, економічної та іншої діяльності, самостійного не : ссу і розстановки кадрів у межах, встановлених Законом, з урахуванням нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, нормативних документів пентральних органів влади, інших законодавчих, нормативно- правових актів, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, Статуту Приватного вищого навчального заклад}- «Міжнародна академія екології та медицини», розроблено Положення про освітній процес (далі Положення) у ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини».

У даному Положенні наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

 – автономія вищого навчального закладу – самостійність, незалежність і відповідальність вищого навчального закладу у прийнятті рішень стосовно розвитку академічних свобод, організації освітнього процесу, наукових досліджень, внутрішнього управління, економічної та іншої діяльності, самостійного добору і розстановки кадрів у межах, встановлених цим Положенням;

академічна мобільність – можливість учасників освітнього процессу в ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини»  навчатися, викладати, стажуватися чи проводити наукову діяльність в іншому вищому навчальному закладі (науковій установі) на території України чи поза її межами;

академічна свобода – самостійність і незалежність учасників освітнього процесу в ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини» під час провадження педагогічної, науково-педагогічної, наукової та/або інноваційної діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова і творчості, поширення знань та інформації, проведення наукових досліджень і використання їх результатів та реалізується з урахуванням обмежень, встановлених законом;

акредитація освітньої програми – оцінювання освітньої програми та/або освітньої діяльності  ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини» за цією програмою на предмет:

– відповідності стандарту вищої освіти;

– спроможності виконати вимоги стандарту та досягти заявлених у програмі результатів навчання;

– досягнення заявлених у програмі результатів навчання;

вища освіта – сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у вищому навчальному закладі у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти;

галузь знань – основна предметна область освіти і науки, що включає групу споріднених спеціальностей, за якими здійснюється професійна підготовка;

Європейська кредитна трансферно-накопичувальна система (ЄКТС) – система трансферу і накопичення кредитів, що використовується в Європейському просторі вищої освіти з метою надання, визнання, підтвердження кваліфікацій та освітніх компонентів і сприяє академічній мобільності здобувачів вищої освіти в  ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини»  Система ґрунтується на визначенні навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених результатів навчання, та обліковується у кредитах ЄКТС;

здобувачі вищої освіти – особи, які навчаються у вищому навчальному закладі на певному рівні вищої освіти з метою здобуття відповідного ступеня і кваліфікації;

кваліфікація – офіційний результат оцінювання і визнання, який отримано, коли уповноважена установа встановила, що особа досягла компетентностей (результатів навчання) відповідно до стандартів вищої освіти, що засвідчується відповідним документом про вищу освіту;

компетентність – динамічна комбінація знань, вмінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність і є результатом навчання на певному рівні вищої освіти;

кредит Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (далі – кредит ЄКТС) – одиниця вимірювання обсягу навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених (очікуваних) результатів навчання. Обсяг одного кредиту ЄКТС становить 30 годин. Навантаження одного навчального року за денною формою навчання становить, як правило, 60 кредитів ЄКТС;

освітня діяльність – діяльність вищих навчальних закладів, що провадиться з метою забезпечення здобуття вищої освіти і задоволення інших освітніх потреб здобувачів вищої освіти;

освітня (освітньо-професійна) програма – система освітніх компонентів на відповідному рівні вищої освіти в межах спеціальності, що визначає вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою, перелік навчальних дисциплін і логічну послідовність їх вивчення, кількість кредитів ЄКТС, необхідних для виконання цієї програми, а також очікувані результати навчання (компетентності), якими повинен оволодіти здобувач відповідного ступеня вищої освіти;

особа з особливими освітніми потребами – особа з інвалідністю, яка потребує додаткової підтримки для забезпечення здобуття вищої освіти;

результати навчання – сукупність знань, умінь, навичок, інших компетентностей, набутих особою у процесі навчання за певною освітньо-професійною програмою, яку можна ідентифікувати, кількісно оцінити та виміряти;

спеціалізація – складова спеціальності, що визначається вищим навчальним закладом та передбачає профільну спеціалізовану освітньо-професійну чи освітньо-наукову програму підготовки здобувачів вищої освіти;

спеціальність – складова галузі знань, за якою здійснюється професійна підготовка;

якість вищої освіти – рівень здобутих особою знань, умінь, навичок, інших компетентностей, що відображає її компетентність відповідно до стандартів вищої освіти;

якість освітньої діяльності – рівень організації освітнього процесу у вищому навчальному закладі, що відповідає стандартам вищої освіти, забезпечує здобуття особами якісної вищої освіти та сприяє створенню нових знань.

  1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Освітня діяльність в Академії спрямована на:

-​ створення умов для особистого розвитку і творчої самореалізації людини,

– формування національних та загальнолюдських цінностей,

-​ створення рівних можливостей для молоді у здобутті якісної освіти,

-​ підготовки до життя і праці в сучасних умовах,

-​ розроблення та запровадження освітніх інноваційних технологій,

-​ демократизацію освіти та навчально-виховного процесу,

-​ розвитку безперервної освіти впродовж життя,

-​ інтеграцію української освіти в європейський і світовий простір,

-​ забезпечення соціального захисту студентів та науково-педагогічних працівників,

-​ відповідального ставлення до власного здоров’я, охорони навколишнього середовища,

-​створення найсприятливіших умов життєдіяльності суспільства.

1.2. Освітній процес організований на принципах науковості, гуманізму, демократизму, наступності та безперервності, незалежності від впливу будь-яких політичних партій, громадських та релігійних організацій.

Підготовка фахівців в Академії здійснюється ступенево або безперервно за освітньо-кваліфікаційними рівнями «молодший спеціаліст», «спеціаліст», відповідно до освітнього рівня вищої освіти.

Освітній процес здійснюють навчальні підрозділи: медично-фармацевтичний коледж, факультет, кафедри, клінічні центри, клінічні лікарні. Для здійснення освітнього процесу за рішенням Вченої ради Академії згідно з чинним законодавством можуть створюватись навчальні, навчально-наукові інститути, комплекси, навчально-виробничі підрозділи фахової підготовки, лабораторії, навчальні центри та інші спеціалізовані комплекси.

Основну відповідальність за якість освітнього процесу в Академії несуть ректор, проректори та керівники навчальних підрозділів.

1.3. Академія забезпечує науково-педагогічних працівників і студентів засобами навчання (навчальною, методичною, науковою літературою, технічними та іншими засобами) відповідно до своїх матеріальних та фінансових можливостей.

1.4. Мова навчання в Академії визначається законодавством України та Статутом Академії. З метою створення умов для міжнародної академічної мобільності молже бути ухвалено рішення про викладання однієї чи кількох дисциплін іноземними мовами. Перелік дисциплін, що викладають іноземною мовою, затверджується Вченою Радою Академії.

1.5. Положення про організацію освітнього процесу затверджується Вченою радою Академії відповідно до законодавства.

Зміни та доповнення до Положення про організацію освітнього процесу погоджується і затверджується в тому є порядку, що і саме Положення.

  1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА

При розробці документів з організації освітнього процесу в умовах його індивідуалізації та впровадження ЄКТС використані терміни та положення наступних нормативних актів:

  • Законів України:

– Конституція України,

Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (Гаага, 5 жовтня 1961 р.). Приєднання України згідно з Законом України «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів» від 10.01.2002 № 2933-III;

– «Про освіту» (зі змінами та доповненнями),

– «Про вищу освіту».

Закон України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” від 22.09.2011 № 3773-VI;

  • Указів Президента України:

-від 23.01.1996р. №77/96. „Про заходи щодореформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів».

  • Постанов Кабінету МіністрівУкраїни:

– від 17.09.2002 № 1134 «Про затвердження нормативів чисельності студентів, аспірантів, докторантів, здобувачів наукового ступеня кандидата наук, слухачів, інтернів на одну штатну посаду науково-педагогічного працівника у вищих навчальних закладах ІІІ і IV рівня акредитації та вищих навчальних закладах післядипломної освіти державної форми власності»;

– від 20.06.2007р. №839 «Про перелік спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста»;

Перелік спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 787, з урахуванням змін і доповнень;

– від 31.03.2015 № 193 «Про документи про вищу освіту (наукові ступені) державного зразка»;

– від 29.04.2015 № 266 «Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти».

  • Наказівта листів Міністерства освіти і науки України:

– від 08.04.1993 № 93 «Про затвердження Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України»;

– від 15.07.1996 р. № 245 «Про затвердження Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих навчальних закладів освіти»;

– від 06.06.1996 р. № 191/153 “Про затвердження Положення про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти»;

– від 07.08.2002 р. № 450 «Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової і організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів»;

– від 05.02.2003. №60 «Про затвердження Примірного статуту вищого навчального закладу»;

– від 16.04.2003 № 239 та 28.07.2003 № 504 «Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 «Медицина»» (якими затверджено освітньо-кваліфікаційні характеристики (ОКХ) і освітньо-професійні програми (ОПП) підготовки фахівців);

– від 16.10.2009 р., № 943 «Про запровадження у вищих навчальних закладах України Європейської кредитно-трансферної системи»;

-лист від 26.02.2010 р., №1/9-119 «Про методичні рекомендації щодо запровадження європейської кредитно-трансферної системи та її ключових документів у вищих навчальних закладах»;

– від 24.01.2013 № 48 «Про затвердження Положення про підвищення кваліфікації та стажування педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів»;

– від 01.11.2013 року №1541 (в редакції наказу МОН України від 11.12.2015 року №1272) «Про порядок організації набору та навчання (стажування) іноземців та осіб без громадянства»

– від 18.04.2014 № 486 «Деякі питання скасування процедури надання Міністерством освіти і науки грифів навчальній літературі для вищих навчальних закладів»;

– від 26.01.2015 № 47 «Про особливості формування навчальних планів на 2015/2016 навчальний рік», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2015 року за № 132/26577;

– від 12.05.2015 № 525 «Про затвердження форм документів про вищу освіту (наукові ступені) державного зразка та додатків до них, зразка академічної довідки», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18 травня 2015 року за №551/26996;

– від 02.07.2015 № 705 «Про затвердження форм документів з підготовки фахівців у вищих навчальних закладах».

– від 30.10.2017 року № 1432 «Про визнання освітніх програм першого (бакалаврського), другого (магістерського)рівнів вищої освіти та освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший       спеціаліст» такими, що акредитовані на підставі чинних сертифікатів про акредитацію спеціальностей»;

– від 09.07.2018 року №1/9-434 від «Рекомендації з навчально-методичного забезпечення навчальних дисциплін у закладах вищої освіти»

– від 11.10.2018 року № 1096 «Про затвердження деяких нормативно-правових актів з питань прийому на навчання до закладів вищої освіти»

  • Наказів та листів Міністерства охорони здоров’я України:

– від 19.09.1996 р.№291  «Про затвердження Положення про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти ІІІ-ІV рівня акредитації, медичних факультетів університетів»;

– від 24.02.2000 р.№35  «Про затвердження Положення про особливості ступеневої освіти медичного спрямування»;

– від 24.03.2004 № 152 «Про затвердження рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін»;

– від 12.10.2004 № 492 «Про внесення змін та доповнень до Рекомендації щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін»;

– від 31.01.2005 № 53 «Про затвердження положення про організацію та порядок проведення державної атестації студентів, які навчаються у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації за напрямом підготовки «Медицина»;

– від 21.06.2012 № 455 «Про затвердження навчального плану підготовки фахівців освітньо – кваліфікаційного рівня «спеціаліст» кваліфікації «лікар» за спеціальностями «лікувальна справа», які попередньо здобули освітньо – кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста за спеціальністю «лікувальна справа» та «сестринська справа», для навчання у вищих навчальних закладах IV рівня акредитації МОЗ України;

– навчальних планів підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» кваліфікації «лікар» у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації України за спеціальностями «Лікувальна справа», «Педіатрія», «Медико-профілактична справа», «Стоматологія», «Фармація» затверджених МОЗ України від 24.03.2015.

– від 12.04.2017 року рекомендований лист «Про порядок проведення ліцензійних інтегрованих іспитів».

  • ДокументівПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини»:

– Статут ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини» та інших документів.

  1. ФОРМИ НАВЧАННЯ

3.1. Навчання студентів в Академії здійснюється за такими формами:

– денна (очна);

Денна (очна) форма навчання є основною формою здобуття певного рівня вищої освіти, яку побудовано на принципі особистого спілкування студентів і викладачів під час аудиоторних занять в установленому розкладом обсязі. Саме ця форма дає можливість максимально розширити і зміцнити знання студентів. Студенти зобов’язангі щодня бути примсутніми на заняттях (не враховуючи вихідних днів) і не пропускати їх без поважної причини.

3.2. Терміни навчання за відповідною формою визначаються можливостями виконання освітньо-професійної програми підготовки (ОПП) фахівців певного освітнього рівня та стандартами вищої освіти.

3.3. Організація освітнього процесу здійснюється в Академії згідно зі стандартами вищої освіти і цим Положенням.

  1. ПЛАНУВАННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

4.1 Графік освітнього процесу

Графік освітнього процесу структурований на:

– семестри,

– екзаменаційну сесію (якщо вона передбачена навчальним планом);

– додатковий термін для складання окремих модулів,

– виробничу практику,

– державну атестацію,

– канікули.

Навчальний рік складає 40 тижнів та включає два семестри. Канікули встановлюються двічі на рік, їх конкретні терміни визначаються графіком навчального процесу на кожний навчальний рік. Загальна тривалість канікул повинна бути не менш ніж 8 тижнів.

Графіком передбачено додатковий термін для завершення вивчення окремих модулів – 1-2 тижні після завершення навчання у семестрі.

На 3-му курсі студенти складають ліцензійний інтегрований іспит «Крок-1».

На випускному курсі студенти складають ліцензійний інтегрований іспит «Крок-2» та практично-орієнований державний іспит, який може проводитися у формі комплексних випускних іспитів. Дисципліни, що входять до комплексних випускних іспитів, визначаються навчальними планами підготовки фахівців.

Ліцензійні інтегровані іспити «Крок-1» та «Крок-2» є складовою частиною атестації здобувачів вищої освіти.

4.2. Програми підготовки

Програми підготовки фахівців певних рівнів вищої освіти повинні відповідати стандартам вищої освіти.

Стандарт вищої освіти – це сукупність вимог до змісту та результатів освітньої діяльності вищого навчального закладу за кожним рівнем вищої освіти в межах кожної спеціальності.

Стандарт освітньої діяльності – це сукупність мінімальних вимог до кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення освітнього процесу вищого навчального закладу і наукової установи. Стандарти освітньої діяльності розробляються для кожного рівня вищої освіти в межах кожної спеціальності з урахуванням необхідності створення умов для осіб з особливими освітніми потребами та є обов’язковими до виконання вищим навчальним закладом.

 4.2.1.  Стандарт вищої освіти визначає такі вимоги до освітньої програми:

1) обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття відповідного ступеня вищої освіти;

2) перелік компетентностей випускника;

3) нормативний зміст підготовки здобувачів вищої освіти, сформульований у термінах результатів навчання;

4) форми атестації здобувачів вищої освіти;

5) вимоги до наявності системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти;

6) вимоги професійних стандартів (у разі їх наявності).

4.2.2. Стандарти вищої освіти містять такі складові:

Академія на підставі освітньо-професійної програми за кожною спеціальністю розробляє:

  • навчальний план, який визначає перелік та обсяг навчальних дисциплін у кредитах ЄКТС;
  • послідовність вивчення дисциплін;
  • форми проведення навчальних занять та їх обсяг;
  • графік освітнього процесу
  • форми поточного і підсумкового контролю.

Для конкретизації планування освітнього процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план, що розглядається і ухвалюється Вченою Радою та затверджується наказом ректора. Академія у межах ліцензованої спеціальності може запроваджувати спеціалізації, перелік яких затверджується Вченою радою.

 

4.3 Навчальний план

Академія на підставі освітньо-професійної програми за кожною спеціальністю розробляє навчальний план  основний нормативний документ, що визначає перелік та обсяг навчальних дисциплін у кредитах ЄКТС, послідовність вивчення дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік освітнього процесу, форми поточного і підсумкового контролю. Для конкретизації планування освітнього процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план, що розглядається і ухвалюється Вченою Радою та затверджується наказом ректора Академії.

 

       Основні принципи побудови навчальних планів та організації освітнього процесу:

Навчальний план повинен містити:

  • відомості про галузь знань;
  • спеціальність і спеціалізацію (за наявністю);
  • освітній ступінь, кваліфікацію;
  • нормативний термін навчання;
  • графік навчального процесу;
  • обсяги теоретичної, практичної підготовки;

– блоки обов’язкових та варіативних навчальних дисциплін (навчальні курси, практики із вказаними обсягами у кредитах ЕСТЗ і академічних годинах);

  • дані про кількість і форми семестрового контролю, атестації в екзаменаційній комісії;
  • загальний бюджет навчального часу за весь нормативний термін навчання та його поділ на аудиторний навчальний час та час, відведений на самостійну навчальну роботу, а також поділ бюджету аудиторного навчального часу за окремими формами занять з кожної навчальної дисципліни та за весь термін навчання загалом.

Навчальні плани розробляються на весь період реалізації відповідної освітньої програми підготовки, ухвалюються вченою радою Академії і затверджуються ректором (проректором). Підпис ректора (проректора) скріплюється печаткою Академії.

Навчальні плани визначають навчальне навантаження здобувача вищої

освіти, необхідне для досягнення визначених результатів навчання, яке обліковується у кредитах ЄКТС. Обсяг одного кредиту ЄКТС становить 30 годин. Навантаження одного навчального року становить 60 кредитів ЄКТС. Кредит ЄКТС включає усі види робіт студента: аудиторну, самостійну, підготовку до атестації, складання ліцензійних інтегрованих іспитів «Крок 1» і «Крок 2», практично-орієнтованого іспиту, виробничу практику, виконання індивідуальних робіт тощо.

У зв’язку з проведенням заліково-екзаменаційної сесії у навчальних планах враховується, що тривалість теоретичного навчання впродовж періоду навчання визначається як різниця його загальної тривалості (40 тижнів на навчальний рік) та тривалості екзаменаційної сесії, яка визначається з розрахунку: не менше 2/3 тижня на екзамен. Форма підсумкового контролю − екзамен передбачається для навчальних дисциплін, які є складовою інтегрованих тестових іспитів «Крок-1» та «Крок-2» та атестації.

Канікули встановлюються двічі на рік загальною тривалістю 8 тижнів. Перелік та обсяг дисциплін навчального плану базується на ОПП з частковою зміною назв деяких дисциплін. Навчальний план структурований у кредитах ЄКТС.

Навчальні дисципліни і практики плануються, як правило, в обсязі не менше трьох кредитів ЄКТС, їх кредитний вимір кратний цілому числу кредитів, а кількість на навчальний рік, як правило, не перевищує шістнадцяти.

Навчальний план передбачає курси за вибором, які обираються студентами на принципах альтернативності, змагальності та академічної відповідальності. Вивчення щонайменше одного курсу щорічно є обов’язковим.

 

4.3.1. Робочий навчальний план є нормативним документом навчального закладу, який визначає зміст навчання та регламентує організацію освітнього процесу зі спеціальності (напряму). Робочі навчальні плани в Академії створюються на підставі типових навчальних планів для спеціальностей, затверджених МОЗ України.

Робочі навчальні плани складаються окремо для кожної спеціальності, кожного освітнього рівня вищої освіти.

Робочі навчальні плани ухвалюються Вченою радою Академії та затверджуються ректором. Підпис ректора скріплюється печаткою Академії.

З метою удосконалення змісту навчання, конкретизації планування освітнього процесу, своєчасного внесення змін на виконання наказів та розпоряджень МОЗ та МОН України, рішень Вченої ради Академії, щорічно складається (коригується) робочий навчальний план на кожен навчальний рік.

Робочий навчальний план визначає перелік і обсяг навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, розподіл навчальних годин та кредитів за видами занять у семестрах, вид семестрового контролю та атестації здобувачів вищої освіти.

Робочий навчальний план за спеціальністю 7.12010001 «Лікувальна справа» складається з розрахунку 6 років навчання або 360 кредитів ЄКТС. Робочий навчальний план за спеціальністю «Стоматологія» складається з розрахунку 5 років навчання або 300 кредитів ЄКТС. Один навчальний рік триває 40 тижнів і включає 60 кредитів (1 тиждень – 1,5 кредити ЄКТС); 1 кредит ЄКТС становить 30 академічних годин. Навчальний рік має 1800 – 1960 академічних годин. Студенти спеціальностей: 7.12010001 Лікувальна справа, 7.12010005 Стоматологія проходять виробничу практику на 2, 3, 4 та 5 курсах. Загальне навчальне навантаження включає час на проведення лекцій, практичних, семінарських та лабораторних занять, консультацій, практик, самостійної та індивідуальної роботи і контрольних заходів.

Тижневе аудиторне навантаження для студентів становить не більше 30 навчальних годин. Обсяг самостійної роботи складає 60 % від загального. Розподіл кредитів і навчальних годин з дисциплін за видами занять проводиться відповідно до програм з дисциплін, затверджених МОЗ України.

Графік освітнього процесу складається з двох навчальних семестрів. Графіком передбачено терміни складання екзаменаційної сесії, додаткові терміни для ліквідації академічної заборгованості, терміни підготовки до ліцензійних іспитів «Крок 1» та для їх складання, підготовку до атестації та її

проведення, канікули.

4.3.2.  Робоча навчальна програма з дисципліни – є нормативним документом Академії, який розробляється, затверджується у порядку визначеному Положенням про робочу навчальну програму.

  1. Загальний обсяг робочої програми навчальної дисципліни від 5 до 20 сторінок з урахуванням обсягу дисципліни.

1.1. Основним призначенням робочої програми навчальної дисципліни є:

– ознайомлення здобувачів вищої освіти та інших учасників освітнього процесу зі змістом освіти, критеріями та засобами оцінювання результатів навчання тощо.

– встановлення відповідності змісту освіти освітній програмі та стандартам вищої освіти під час акредитації;

– встановлення відповідності при зарахуванні результатів навчання, отриманих в інших закладах освіти (академічна мобільність), за іншими освітніми програмами, у попередні роки (при поновленні на навчання), а також у неформальній та інформальній освіті.

1.2. Робочі програми навчальних дисциплін, як правило, мають щорічно оновлюватися з урахуванням результатів моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм і, зокрема, отриманих від здобувачів освіти та інших стейкхолдерів побажань та зауважень. В окремих випадках за рішенням Вченої ради Академії робочі програми можуть затверджуватися на декілька (до п’яти) років, а щорічні оновлення оформлюватись у вигляді додатків до них.

  1. Робоча програма навчальної дисципліни відповідно до вимог ЄКТС містить титульну сторінку та такі розділи:
  2. Вступ.
  3. Опис навчальної дисципліни.
  4. Мета та завдання навчальної дисципліни.
  5. Програма навчальної дисципліни.
  6. Структура навчальної дисципліни.
  7. Теми семінарських занять.
  8. Теми практичних занять.
  9. Теми лабораторних занять.
  10. Завдання для самостійної роботи.
  11. Індивідуальне навчальне завдання.
  12. Методи навчання.
  13. Методи контролю.
  14. Розподіл балів, які отримують студенти.
  15. Методичне забезпечення.
  16. Рекомендована література.
  17. Інформаційні ресурси.

2.2. Мета навчальної дисципліни:

– для обов’язкових дисциплін у цьому пункті зазначається місце навчальної дисципліни в освітній програмі. Зокрема, наведяться визначені освітньою програмою компетентності та програмні результати навчання, для формування яких використовується ця навчальна дисципліна;

-для вибіркових дисциплін може бути наведено коротке пояснення можливостей та переваг, які надає вивчення дисципліни.

 

 

2.3. Результати навчання.

Формулювання результатів навчання для обов’язкових дисциплін базується на результатах навчання, визначених відповідною освітньою програмою (програмних результатах навчання) та їх деталізування.

Формулювання результатів навчання, які зазначають рівень їх сформованості, наприклад, через його достатність для вирішення певного класу завдань професійної діяльності та/або подальшого навчання за освітньою програмою.

2.4. Критерії оцінювання.

Критеріями успішного проходження здобувачем освіти підсумкового оцінювання може бути досягнення ним мінімальних порогових рівнів оцінок за кожним запланованим результатом навчання навчальної дисципліни;

Мінімальний пороговий рівень оцінки варто визначати за допомогою якісних критеріїв і трансформувати його в мінімальну позитивну оцінку використовуваної числової (рейтингової) шкали.

2.5. Засоби оцінювання.

Засобами оцінювання та методами демонстрування результатів навчання можуть бути:

– екзамени;

– комплексні іспити;

– ліцензійні інтегровані іспити;

– індивідуальні та групові завдання.

  1. Розроблення та затвердження робочої програми.

Робоча програма навчальної дисципліни розроблена як окремий документ в електронній та паперовій формі і зберігається на кафедрі за якою закріплена дана дисципліна відповідно до наказу ректора.

4.3.2 Індивідуальний навчальний план студента

Згідно з вимогами кредитно-трансферної системи організації освітнього процесу, індивідуальний навчальний план студента є робочим документом, що містить інформацію про перелік та послідовність вивчення навчальних дисциплін, обсяг навчального навантаження студента (усі види навчальної діяльності), типи індивідуальних завдань.

В індивідуальному навчальному плані студента зазначаються нормативні навчальні дисципліни, навчальні дисципліни за вибором у межах нормативно встановлених термінів підготовки фахівців певного освітнього рівня вищої освіти.

Індивідуальний навчальний план формується за відповідною освітньо-професійною програмою (молодший спеціаліст, спеціаліст) , складається і затверджується в установленому порядку деканом факультету.

Зміни до індивідуального навчального плану студента можуть вноситись у порядку, що визначається вищим навчальним закладом, але не пізніше 2-х тижнів від початку навчання у поточному навчальному році (семестрі), і затверджуються деканом факультету. При формуванні індивідуального навчального плану студента на наступний навчальний рік враховується фактичне виконання студентом індивідуальних навчальних планів поточного й попередніх навчальних років. При цьому навантаження студента повинно бути виконано в повному обсязі.

Контроль за виконанням індивідуального навчального плану студента здійснюється деканатом.

  1. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

 

5.1 Форми освітнього процесу

Освітній процес в Академії здійснюється у таких формах:

– навчальні заняття,

– виконання індивідуальних завдань,

– практики,

– контрольні заходи,

– самостійна робота.

Основними видами навчальних занять є:

– лекція,

– практичне, семінарське, індивідуальне заняття,

– консультація.

Відвідування навчальних занять (лекція, практичне, семінарське) студентами є обов’язковим. У разі відсутності на занятті студент повинен його відпрацювати у вільний від занять час (з оплатою або безкоштовно).

Кафедра зобов’язана не пізніше ніж за 3 місяці до початку навчального року подати до навчально-методичного відділу робочу програму з дисципліни, комплект індивідуальних завдань (якщо вони заплановані) та контрольні завдання для підсумкового контролю з дисципліни.

Під час вивчення дисциплін: «внутрішня медицина», «хірургія, дитяча хірургія», «травматологія та ортопедія», «нейрохірургія», «епідеміологія» (5-й рік навчання), «гігієна та екологія» (3-й рік навчання) особлива увага повинна бути приділена питанням військової медицини (військової епідеміології і гігієни) та медицини надзвичайних ситуацій.

Під час складання розкладу навчальних занять в Академії можуть бути використано таки підходи:

-​ модульно-цикловий принцип складання розкладу навчальних занять на випускних курсах спеціальностей: 7.12010001Лікувальна справа, 7.12010005 Стоматологія, що є більш перспективним та ефективним;

-​ «стрічковий» принцип складання розкладу навчальних занять використовується на 1-4 або 1-5 курсах.

Робоча навчальна програма дисциплін «внутрішня медицина», «педіатрія», «хірургія», «акушерство і гінекологія» на 4-6 курсах повинна передбачати вивчення найбільш поширених захворювань відповідно до освітньо-професійної програми за синдромним або органним принципом. Програма повинна передбачати структуризацію дисциплін на змістові модулі, ротація яких протягом вивчення дисципліни не допускається.

 

5.1.1 Навчальний рік розпочинається 1 вересня і поділяється на 2 семестри, відповідно до навчального плану. Навчання здобувачів вищої освіти на відповідному році оформляється наказами ректора. Навчальний рік включає: теоретичне і практичне навчання; період підсумкового контролю (екзаменаційні сесії, ліцензійні іспити); атестацію здобувачів вищої освіти; всі види практик; вихідні та святкові дні; канікули. Тривалість навчального семестру визначається навчальним планом.

Навчальний семестр – складова навчального часу, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом.

Навчальний тиждень – складова навчального часу студента тривалістю не більше як 45 академічних годин (1,5 кредити ЄКТС).

Навчальний день – складова навчального часу здобувача освіти тривалістю не більше 9 академічних годин. Навчальні дні та їх тривалість визначаються річним графіком освітнього процесу. Вказаний графік складається на навчальний рік з урахуванням перенесень робочих і вихідних днів, погоджується і затверджується в порядку та терміни, встановлені в Академії.

Навчальний курс – завершений період навчання здобувача освіти впродовж навчального року, що включає час теоретичного навчання, практик, підсумкового контролю та канікул. Сумарна тривалість канікул становить не

менше як 8 тижнів, крім останнього курсу.

Академічна година – мінімальна облікова одиниця навчального часу, яка служить основою для планування та обліку таких видів занять, як лекції, семінарські, практичні, лабораторні заняття. Тривалість академічної години

становить 45 хв. Дві академічні години утворюють пару академічних годин

(далі – пара).

 

5.1.2 Лекція. Лекція – це основна форма проведення навчального заняття, що є лігочно вивершеним, науково обґрунтованим і систематизованим викладом

певного наукового чи науково-практичного питання, ілюстрованим за
необхідності засобами наочності та демонстрацією клінічних випадків,
результатів досліджень тощо. Як правило лекція є елементом курсу лекцій,
який охоплює основний теоретичний матеріал окремої навчальної
дисципліни.

Лекція покликана формувати у студентів основи знань з певної
наукової галузі, а також визначати напрям, основний зміст і характер усіх
інших видів навчальних занять і самостійної роботи студентів з відповідної
науки (дисципліни). Лекція повинна охоплювати нові досягнення у галузі
медицини та фармації, у фаховій і навчальній літературі, висвітлювати
динаміку змін та актуальні проблемні питання. У процесі викладення
лекційного матеріалу можуть використовуватися результати науково-
дослідної роботи лектора і викладачів кафедри, лекція повинна мати
проблемний характер.

Лекції з клінічних дисциплін для студентів старших курсів, повинні
враховувати попередню підготовку здобувачів освіти і супроводжуватись глибоким клінічним розбором хворих.

Лекції проводяться науково-педагогічними працівниками, як правило, професорами, доцентами і старшими викладачами. Інші висококваліфіковані фахівці, які мають значний досвід наукової та практичної діяльності, але не мають вченого звання/ступеню, допускаються до проведення лекцій за рішенням вченої ради вищого закладу та наказом ректора. Лектор повинен мати широкий науковий світогляд, володіти ґрунтовними знаннями і практичним досвідом, вміти системно, аргументовано, на належному науковому і методичному рівні викладати теоретичні основи навчального курсу. Його лекції мають бути глибокими за змістом, доступними за формою викладу. Викладач, якому доручено читати курс лекцій до початку навчального року подає на кафедру складену ним робочу програму з дисципліни, конспект лекцій, комплект завдань до виконання індивідуальних робіт (якщо вони заплановані) та контрольні завдання (білети, тести тощо) для проведення проміжного (атестація зі змістовних модулів), ректорського та підсумкового контролю з дисципліни (затверджені на поточний навчальний рік). Лектор зобов’язаний дотримуватися робочої навчальної програми щодо тематики та змісту лекційних занять, але не обмежуватися тільки цим у питаннях інтерпретації навчального матеріалу, формах, методах і засобах його викладення. До читання окремих лекцій можуть залучатись асистенти які мають вчений ступінь, а також провідні науковці або спеціалісти, запрошені для читання лекцій.

Лекції проводяться у відповідну обладнаних приміщеннях – аудиторіях, де є можливості для забезпечення мультимедійної презентації лекційного матеріалу. Тривалість лекції становить дві академічні години (90 хвилин).

Курс лекцій читається для студентів одного курсу та спеціальності. Курс може розбиватись на потоки, якщо чисельність студентів на курсі становить понад 150 осіб. Для іноземних студентів створюються окремі потоки, залежно від мови навчання.

Тематика курсу лекцій визначається робочим планом та робочою програмою навчальної дисципліни. Лекції можуть проводитись для однієї або кількох груп.

5.1.3. Практичне заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організовує детальний розгляд студентами теоретичних положень конкретної теми навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.

Практичні заняття проводяться в спеціально оснащених навчальних кімнатах, лабораторіях, операційних, перев’язочних, палатах біля ліжка хворого (біля ліжка хворого кількість студентів не більше 7 осіб).

Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Календарний план практичних занять складається кафедрою на кожний семестр і затверджується завідувачем кафедри.

Для проведення практичних занять викладач створює методичні розробки для викладачів і методичні вказівки для студентів з підготовки і роботи на практичному занятті (можуть розроблятись і інші методичні документи).

Практичне заняття у разі необхідності може включати перевірку початкового рівня знань (вмінь, навичок), постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів, розв’язування завдань на засвоєння матеріалу і завдання на самопідготовку. Оцінки, одержані студентом на кожному практичному занятті, заносяться до журналу обліку відвідування занять та успішності студентів і враховуються під час визначення підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

Частина практичного заняття проводиться як самостійна робота студентів під контролем викладача.

Найбільш доцільними формами самостійної роботи з врахуванням рівня навчання і характеру предмета є:

– на теоретичних кафедрах: експериментальна, лабораторна робота, аналіз їх результатів, оцінка медико-біологічних ситуацій, оцінка морфологічного субстрату, рішення нетипових навчальних задач з недостатньою чи надмірною інформацією;

 на  клінічних кафедрах: відпрацювання навичок обстеження хворого на фантомах та манекенах, проведення досліджень, оцінка їх результатів, рішення ситуаційних задач, робота в маніпуляційній, робота в перев’язочній, гіпсовій курація хворих, написання історії хвороби, розробка діагностичних, лікувальних і тактичних алгоритмів, засвоєння навичок роботи на діагностичній і лікувальній апаратурі, участь в обстеженнях, засвоєння реанімаційних заходів на тренажерах, участь в роботі бригад швидкої допомоги;

 

5.1.3 Семінарське заняття – вид навчального заняття, на якому викладач організовує дискусію з попередньо визначених проблем за конкретною темою.

Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або навчальних кабінетах, як правило, з двома академічними групами, що повинне бути зазначене в наказі про кількість академічних груп та враховано у педагогічному навантаженні на кафедрі.

На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність в дискусії, вміння формулювати та відстоювати свою позицію тощо. Одержані студентом оцінки на семінарському занятті враховуються під час визначення модульної оцінки та семестрової, підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

 

5.1.4. Лабораторне заняття – форма навчального заняття, на якому студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні та імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з медичними та біологічними препаратами, лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, комп’ютерними програмами, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній галузі.

Лабораторні заняття проводяться в спеціально обладнаних навчальних лабораторіях. Перелік тем лабораторних занять визначається робочою программою навчальної дисципліни.

Календарний план проведення лабораторних робіт розробляється кафедрою на навчальний рік і затверджується завідувачем кафедри. Для проведення лабораторних робіт викладач розробляє методичні рекомендації для викладача і методичні вказівки для студентів з організації занять (можуть розроблятись і інші методичні документи).

Оцінка за лабораторну роботу виставляється в журнал обліку відвідування занять та успішності студентів і враховується під час визначення підсумкової оцінки з дисципліни.

 

5.1.5. Індивідуальне навчальне заняття – форма навчального заняття, яке проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей, або через необхідність відпрацювання певної кількості занять пропущених з поважної причини. Індивідуальні навчальні заняття організуються за окремим графіком, затвердженим деканом та узгодженим з завідувачем кафедри, з урахуванням індивідуального плану студента і можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з однієї навчальної дисципліни, а в окремих випадках – повний обсяг навчальних занять для конкретного освітньо-кваліфікаційного рівня за окремим наказом ректора за поданням декана для конкретного студента.

Проведення індивідуальних навчальних занять науково-педагогічними і педагогічними працівниками кафедри фіксується в журналі обліку індивідуальних занять науково-педагогічних працівників кафедри.

 

5.1.6. Консультація – форма навчального заняття, коли студент отримує від викладача відповіді на конкретні питання або пояснення окремих теоретичних положень чи їх практичного використання. Консультація може бути індивідуальною або проводитись для групи студентів. Під час підготовки до екзаменів чи підсумкових занять проводяться групові консультації.

Протягом семестру консультації з навчальних дисциплін проводяться за визначеним кафедрою розкладом із розрахунку відповідного часу, що планується на консультації з певної навчальної дисципліни. Обсяг часу, відведений науково-педагогічному працівнику для проведення консультацій з конкретної дисципліни, визначається робочим навчальним планом.

 

5.2. Позааудиторна самостійна робота студентів

Позааудиторна самостійна робота студента є основним засобом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час.

Позааудиторна самостійна робота студента включає: опрацювання навчального матеріалу, виконання індивідуальних завдань (написання історії хвороби, підготовка реферату, вирішення ситуаційних задач тощо), науково-дослідну роботу тощо.

Навчальний час, відведений на самостійну роботу студента денної форми навчання, регламентується навчальним планом і повинен складати від 1/3 до 2/3 від загального обсягу навчального часу, відведеного на вивчення конкретної дисципліни, з урахуванням того, що загальне тижневе навчальне навантаження студента складає 45 годин.

Зміст самостійної роботи студента за конкретною дисципліною визначається робочою навчальною програмою, методичними матеріалами, завданнями та вказівками науково-педагогічного працівника.

Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичного забезпечення, передбаченою робочою навчальною програмою дисципліни: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій, збірниками завдань, комплектами індивідуальних семестрових завдань, методичними рекомендаціями з організації самостійної роботи та виконання окремих завдань, електронними та іншими навчально-методичними матеріалами.

Методичні матеріали для самостійної роботи студентів повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента. Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна наукова та професійна монографічна і періодична література.

Самостійна робота студента з вивчення навчального матеріалу з конкретної дисципліни може проходити в Науковій бібліотеці, бібліотеці Академії, навчальних кабінетах, комп’ютерних класах, лабораторіях, лікарнях, поліклініках, гуртожитках, а також в домашніх умовах.

Для забезпечення належних умов роботи студентів, у разі необхідності, ця робота здійснюється за попередньо складеним на факультеті графіком, що гарантує можливість індивідуального доступу студента до необхідних дидактичних і технічних засобів загального користування. Графік доводиться до відома студентів на початку навчального семестру.

При організації самостійної роботи студентів з використанням складного обладнання, установок, інформаційних систем забезпечується можливість одержання необхідної консультації або допомоги з боку спеціалістів кафедри.

Навчальний матеріал дисципліни, передбачений для засвоєння студентом у процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль разом з навчальним матеріалом, що вивчався під час аудиторних навчальних занять.

 

5.3. Індивідуальні завдання

Індивідуальні завдання з дисципліни (реферати, розрахункові, графічні, розрахунково-графічні роботи, контрольні роботи, що виконуються під час самостійної роботи, історії хвороби тощо) сприяють більш поглибленому вивченню студентом теоретичного матеріалу, формуванню вмінь використання знань для вирішення відповідних практичних завдань.

Види індивідуальних завдань з певних навчальних дисциплін визначаються робочою навчальною програмою з дисципліни. Терміни видачі, виконання і захисту індивідуальних завдань визначаються графіком, що розробляється кафедрою на кожний семестр. Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно із одержанням необхідних консультацій з боку науково-педагогічного працівника.

Допускаються випадки виконання робіт комплексної тематики кількома студентам.

Історія хвороби з навчальної дисципліни – це індивідуальне завдання, яке передбачає закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання. Студент повинен написати та захистити історію хвороби викладачу з дисципліни згідно з навчальною програмою.

Реферати, аналітичні огляди тощо – це індивідуальні завдання, які сприяють поглибленню і розширенню теоретичних знань студентів з окремих розділів дисципліни, розвивають навички самостійної роботи з навчальною та науковою літературою. Ця форма індивідуальних завдань рекомендується, як правило, для теоретичних курсів і дисциплін гуманітарного та соціально-економічного циклів. Рекомендується планувати в одному семестрі (одному студентові) не більше трьох рефератів з різних дисциплін.

 

5.4. Практика

Практика є обов’язковим компонентом програми підготовки фахівців певного освітнього рівня. Мета практики – набуття студентами професійних навичок і вмінь для подальшого використання їх у реальних виробничих умовах, виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності. Практика проводиться відповідно до діючих програм і Положення про практику у строки, передбачені навчальним планом. Практика передбачає безперервність та послідовність її проведення під час одержання необхідного обсягу практичних знань і умінь відповідно до різних освітньо-кваліфікаційних рівнів. Вона може бути виробничою чи переддипломною.

Зміст і послідовність проходження практики визначаються програмами практики, які розробляються відповідними кафедрами, відділом виробничої практики, навчально-методичним відділом Академії, центральним методичним кабінетом з вищої освіти МОЗ України.

На кожному етапі практики програми мають рекомендації щодо видів і форм перевірки рівня знань, умінь, навичок, якими студенти повинні оволодіти. Ці вимоги об’єднуються і в наскрізній програмі спеціальностей 7.12010005 Стоматологія, 7.12010001 Лікувальна справа.

Практика студентів проводиться на базах практики, які відповідають вимогам програми, а в окремих випадках за трьохсторонніми угодами в лікувально-профілактичних (фармацевтичних) закладах, які відповідають вимогам програми практики.

Кафедрами проводиться підготовча робота:

– опрацювання відповідних програм практики, форми обліку роботи студентів на практиці та форми підсумкового контролю;

– опрацювання графіка проходження практики з конкретних дисциплін (послідовність, терміни тощо);

– за узгодженням з завідувачами кафедр призначення керівників виробничої практики на базах практики (оформлення відповідним наказом ректора);

– укладення договорів з відповідними лікувально-профілактичними (фармацевтичними) закладами про проходження практики студентами ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини»;

– організація обстеження студентів для допуску їх до роботи в закладах охорони здоров’я чи фармацевтичних установах;

– проведення нарад з керівниками відповідних лікувально-профілактичними (фармацевтичними) закладів з питання організації і забезпечення керівництва практикою, побуту студентів;

– інструктажі з викладачами і студентами;

– до кожного студента доводиться програма виробничої практики і зразки звітних документів, зокрема шляхом розміщення їх на відповідному сайті Академії;

– поточна перевірка проходження студентами виробничої практики;

– організація підсумкового контролю виробничої практики;

– оформлення навчальної документації (відомості, залікові книжки) та передача її до відповідних деканату та відділень;

– оформлення та передача першому проректорові з навчальної роботи звіту про результати проходження студентами виробничої практики.

Навчально-методичне керівництво і виконання програм практик забезпечують відповідні кафедри. До керівництва практикою студентів залучаються досвідчені науково-педагогічні працівники кафедр.

Загальне керівництво практикою здійснює керівник практики від Академії, який призначається наказом ректора та керівник від закладу охорони здоров’я, який призначається цим закладом.

Академія надає лікувально-профілактичним (фармацевтичним) закладам, що визначені базами практики, за два місяці до початку практики – програму практики, а за тиждень – визначений наказом по Академії поіменний список студентів, які будуть проходити практику, та прізвища керівників практики зі складу викладачів Академії.

Крім того, протягом проходження студентами практики Академія забезпечує додержання ними та керівниками практики (викладачами Академії) вимог щодо трудової дисципліни, правил внутрішнього розпорядку закладів охорони здоров’я, санітарно-протиепідемічного режиму, протипожежної безпеки приміщень, норм охорони праці та безпечної життєдіяльності тощо, а також своєчасно реагує на повідомлення щодо їх порушення.

Керівники практики від Академії та від бази практики забезпечують високу якість її проходження згідно з програмою, приймають і перевіряють звіти студентів з практики, складають характеристику, що характеризує їх роботу на базі практики.

Взаємодія керівників практикою, які призначені як з боку закладів охорони здоров’я (фармацевтичного закладу), так і з боку Академії, сприяє підвищенню якості та ефективності проходження виробничої практики студентами.

Після закінчення терміну практики студенти звітують про виконання програми та індивідуального завдання.

Загальна форма звітності студента за практику – письмовий звіт (щоденник практики, та цифровий звіт), підписаний і оцінений безпосереднім керівником від бази практики та керівником від Академії. Звіт має містити відомості про виконання студентом усіх розділів програми практики та індивідуального завдання, тощо. Письмові звіти зберігаються у деканаті. Середній бал за практику вноситься в заліково-екзаменаційну відомість.

Студенту, який не виконав програму практики, може бути надано право проходження практики повторно в серпні місяці. Студент, який отримав негативну оцінку та не пройшов практику, – відраховується з Академії  на підставах визначених чинним законодавством.

Підсумки кожної практики обговорюються на засіданнях кафедр, Вченій раді Академії протягом навчального року.

 

5.5. Науково-дослідна робота студентів

5.5.1. Науково-дослідна робота – це форма організації наукової та дослідної

роботи студентів, за якої вони залучаються до активної самостійної (або під

керівництвом викладача) науково-дослідної діяльності для формування наукового світогляду, розвитку науково-дослідних умінь, навичок творчого вирішення практичних завдань.

5.5.2. Науково-дослідна робота студентів у освітньому процесі визначається

навчальними планами і робочими навчальними програмами (курси з основ наукових досліджень, різні види навчальних занять з елементами наукових досліджень тощо).

5.5.3. Виконання науково-дослідної роботи у процесі вивчення навчальних дисциплін відбувається за умов оптимального співвідношення репродуктивних і творчих завдань, індивідуальних і колективних форм організації процессу навчання, максимального насичення занять ситуаціями творчої діяльності.

5.5.4. Науково-дослідна робота студентів у позанавчальний час є продовженням навчально-дослідної роботи й ефективним засобом об’єктивного вияву обдарованої студентської молоді, реалізації її творчих здібностей, стимулювання потреби у творчому оволодінні знаннями, активізації навчально – пізнавальної діяльності.

 

  1. ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ТА НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Науково-методичне та організаційне забезпечення освітнього процесу є необхідною умовою якісного засвоєння програм підготовки фахівців і включає:

– стандарти вищої освіти;

– навчально-організаційні документи навчально-методичного відділу, деканату і кафедр;

– навчально-методичні комплекси дисциплін;

–інформаційне забезпечення освітнього процесу (підручники і навчальні посібники, методичні матеріали, наочні посібники, комп’ютерні програми з навчальних дисципліни тощо);

– дидактичне забезпечення освітнього процесу (таблиці, презентації, фільми, муляжі, фантоми, тренажери, макропрепарати, мікропрепарати тощо);

– систему контролю якості освітнього процесу.

 

6.1. Документація з науково-методичного та організаційного забезпечення освітньогопроцесу

6.1.1. Документація деканату:

– положення про факультет та деканат;

– посадові інструкції;

– галузеві стандарти вищої освіти;

– типові навчальні плани;

– робочі навчальні плани;

– розклад занять;

– особові, навчальні картки студентів;

– журнал реєстрації відомостей успішності студентів;

– відомості обліку відвідування занять та успішності студентів;

– зведена відомість успішності студентів;

– копії наказів з особового складу студентів;

– копії наказів ректора Академії;

– відомості про пропуски навчальних занять;

– заліково-екзаменаційні відомості;

– журнал реєстрації виданих документів про освіту;

– алфавітний список студентів факультету;

– відомості про рух контингенту студентів;

– журнал реєстрації виданих заліково-екзаменаційних відомостей та заліково-екзаменаційних листків та інші документи відповідно до номенклатури справ деканату.

6.1.2 Документація кафедри:

– положення про кафедру;

– план роботи кафедри на навчальний рік;

– протоколи засідань кафедри;

– список співробітників кафедри;

– обсяг навчальної роботи на навчальний рік;

– розподіл навчальної роботи кафедри на навчальний рік;

– звіт кафедри про виконання навчальної роботи (про роботу кафедри);

– індивідуальні плани роботи науково-педагогічних працівників;

– звіти науково-педагогічних працівників за минулий навчальний рік (якщо вони відсутні в індивідуальних планах);

– навчально-методичні комплекси дисциплін кафедри;

– графік консультацій науково-педагогічних працівників;

– графік підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників;

– план відкритих занять на поточний семестр;

–журнал взаємних і контрольних відвідувань занять науково-педагогічних і педагогічних працівників кафедри;

– екзаменаційні білети (якщо екзамен передбачено навчальним планом);

– журнал обліку відвідування занять та успішності студентів;

– відомості про пропуски навчальних занять;

– журнал обліку відвідування лекцій студентами (за умови стрічкової системи організації занять);

– журнал обліку відпрацювання студентами пропущених занять;

– робочий навчальний план;

– типова навчальна програма МОЗ України (або при відсутності такої тимчасова програма, підготовлена колективом кафедри);

– робочі програми з кожної дисципліни і для кожної спеціальності;

– розклад занять;

– календарно-тематичні плани лекцій, практичних, семінарських занять;

– методичні рекомендації для студентів та викладачів (щодо практичних і семінарських занять, лабораторних робіт, виробничої практики тощо);

– тести для визначення вихідного (у разі необхідності), етапного (рубіжного) та підсумкового контролю рівнів знань студентів;

– критерії оцінювання рівня знань студентів (поточний, етапний/рубіжний, підсумковий модульний контроль);

– критерії екзаменаційної оцінки знань студентів (у разі необхідності), розроблені кафедрою;

– план підготовки та видання навчально-методичної літератури;

– освітньо-професійна програма за спеціальностями;

– підручник(и), навчальні посібники або конспекти лекцій (у друкованому або електронному вигляді);

– матеріали до семінарських, практичних, лабораторних занять та самостійної роботи студентів;

– комплекти контрольних завдань з навчальних дисциплін; комплект контрольних завдань для семестрового/модульного контролю;

– накази, розпорядження, вказівки, рішення ректорату, що стосуються навчально-методичної роботи;

– інші документи відповідно до номенклатури справ кафедри.

6.1.3. Навчально-методичний комплекс з дисципліни містить:

– робочу программу навчальної дисципліни;

– підручник, навчальний посібник або конспект лекцій (у друкованому або електронному виді);

– матеріали до семінарських, практичних, лабораторних занять та самостійної роботи студентів;

– критерії оцінки успішності студентів;

– комплекти контрольних завдань з навчальних дисциплін; екзаменаційні білети або комплект контрольних завдань для підсумкового контролю;

– інші документи (графіки самостійної роботи студентів).

6.1.4. Методичні рекомендації

Методичні рекомендації – це один з видів методичної документації (поряд з методичною розробкою, методичним посібником, дидактичним матеріалом).

Методичні рекомендації являють собою особливим чином структуровану інформацію, що визначає порядок, логіку й акценти вивчення будь-якої теми, проведення заняття, заходу.

Методичні рекомендації як вид методичної документації включають: титульний лист; анотацію; відомості про автора (авторів); пояснювальну записку; зміст; список рекомендованої літератури з даної теми; додатки (за необхідності).

 

  1. КОНТРОЛЬНІ ЗАХОДИ

Контрольні заходи є необхідним елементом зворотного зв’язку у процесі навчання. Вони визначають відповідність рівня набутих студентами знань, умінь та навичок вимогам нормативних документів щодо вищої освіти.

7.1. Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів

Знання студентів оцінюються як з теоретичної, так і з практичної підготовки за такими критеріями:

– оцінка «відмінно»: студент міцно засвоїв теоретичний матеріал, глибоко і всебічно знає зміст навчальної дисципліни, основні положення наукових першоджерел та рекомендованої літератури, логічно мислить і будує відповідь, вільно використовує набуті теоретичні знання при аналізі практичного матеріалу, висловлює своє ставлення до тих чи інших проблем, демонструє високий рівень засвоєння практичних навичок;

– оцінка «добре»: студент добре засвоїв теоретичний матеріал, володіє основними аспектами з першоджерел та рекомендованої літератури, аргументовано викладає його; має достатні практичні навички, висловлює свої міркування з приводу тих чи інших проблем, але припускається певних неточностей і похибок у викладенні теоретичного змісту або під час аналізу продемонстрованих практичних навичок;

– оцінка «задовільно»: студент в основному опанував теоретичні знання навчальної дисципліни, орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, але непереконливо відповідає, плутає поняття, додаткові питання викликають у студента невпевненість або відсутність стабільних знань; відповідаючи на запитання практичного характеру, виявляє неточності у знаннях, недостатньо оцінює факти та явища, що пов’язані з його майбутньою діяльністю;

– оцінка «незадовільно»: студент не опанував навчальний матеріал дисципліни, не знає наукових фактів, визначень, майже не орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, відсутні наукове мислення, практичні навички не сформовані.

7.2. Оцінювання навчальної діяльності студентів в умовах впровадження Європейської кредитно-трансферної системи організації освітнього процесу.

Оцінювання навчальної діяльності студентів в умовах впровадження Європейської кредитно-трансферної системи (ЄКТС) організації освітнього процесу (далі Інструкція) встановлює порядок застосування різних шкал оцінювання відповідно до принципів Європейської кредитно-трансферної системи.

Оцінювання – це один із завершальних етапів навчальної діяльності студента та визначення успішності навчання. Процедура та методика оцінювання суттєво впливають на остаточні результати, на можливість аналізу та на статистичну достовірність оцінок. Тому під час оцінювання необхідно надавати перевагу стандартизованим методам: тестуванню, структурованим письмовим роботам, структурованому за процедурою контролю практичних навичок в умовах, що наближені до реальних.

За змістом необхідно оцінювати досягнення студентом визначених результатів навчання, зокрема рівень сформованості знань, вмінь, навичок та компетенцій, що визначені в Освітньо-кваліфікаційній характеристиці та зазначені у навчальній програмі відповідної навчальної дисципліни.

Кредитно-модульна система організації освітнього процесу як технологія ЄКТС включає:

-​  вивчення навчальних дисциплін (проходження практик), структурованих на модулі як задокументовані, логічно завершені частини навчальної програми, що реалізуються за допомогою відповідних форм організації освітнього процесу і закінчуються підсумковим модульним контролем;

-​  впровадження кредитів ЄКТС як одиниць виміру навчального навантаження студента, необхідного для засвоєння навчальної дисципліни;

Кредит включає усі види робіт студента, передбачені у затвердженому індивідуальному плані: аудиторну, самостійну, підготовку до державної атестації, складання ліцензійних інтегрованих іспитів «Крок 1» і «Крок 2», практично орієнтованої атестації здобувачів вищої освіти, виробничу практику тощо. Один кредит ЄКТС становить 30 академічних годин.

  • Оцінювання модуля

Оцінка за модуль визначається на підставі суми оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (ПМК) (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліку, визначених програмою дисципліни.

Максимальна кількість балів, яку студент може набрати під час вивчення кожного модуля, становить 200, у тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів, за результатами підсумкового модульного контролю – 80 балів.

Таким чином, частки результатів оцінювання поточної навчальної діяльності і підсумкового модульного контролю становлять відповідно 60% та 40%.

  • Оцінювання поточної навчальної діяльності

Під час оцінювання засвоєння кожної теми модуля студенту виставляються оцінки за 4-бальною (традиційною) шкалою та за багатобальною шкалою з використанням прийнятих в Академії та затверджених критеріїв оцінювання для відповідної дисципліни. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені методичною розробкою для вивчення теми. Студент повинен отримати оцінку з кожної теми.

Виставлені за традиційною шкалою оцінки конвертуються у бали.

Перерахунок у бали здійснюється перед підсумковим модульним контролем (або на останньому занятті для дисциплін, формою контролю яких є залік).

Перед підсумковим модульним контролем на підставі оцінок за традиційною шкалою, виставлених під час вивчення модуля (за кожне заняття та за індивідуальне завдання), обчислюється середнє арифметичне (СА) оцінок за традиційною шкалою, округлене до 2 (двох) знаків після коми. Отримана величина конвертується у бал за багатобальною шкалою.

  • Оцінювання індивідуальних завдань студента

Бали за індивідуальні завдання нараховуються студентові лише за умов успішного їх виконання та захисту.

Кількість балів, яка нараховується за різні види індивідуальних завдань, залежить від їхнього обсягу та значимості. Вони додаються до суми балів, набраних студентом на заняттях під час поточної навчальної діяльності. В жодному разі загальна сума балів за поточну навчальну діяльність не може перевищувати 120 балів.

  • Оцінювання самостійної роботи студентів

Самостійна робота студентів, яка передбачена темою заняття поряд із аудиторною роботою, оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. Засвоєння тем, які виносяться лише на самостійну роботу, перевіряється під час підсумкового модульного контролю.

  • Підсумковий модульний контроль (ПМК)

Підсумковий модульний контроль здійснюється після завершення вивчення усіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля.

До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які відвідали усі передбачені навчальним планом з дисципліни аудиторні навчальні заняття та при вивчені модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну. Студенту, який з поважних чи без поважних причин мав пропуски навчальних занять, дозволяється відпрацювати академічну заборгованість до певного визначеного терміну.

Форми підсумкового контролю мають бути стандартизованими і включати перевірку теоретичної та практичної підготовки.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент під час складання підсумкового модульного контролю, становить 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 60% від максимальної суми балів за ПМК (тобто, не менше 50 балів).

  • Оцінювання модуля та дисципліни

Оцінка за модуль визначається як сума підсумкового балу за поточну навчальну діяльність та балу за підсумковий модульний контроль і виражається за багатобальною шкалою.

Оцінка з дисципліни виставляється лише студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни.

Оцінка дисциплін, формою підсумкового контролю яких є залік, базується на результатах оцінювання поточної діяльності та виражається за двобальною шкалою: «зараховано» або «не зараховано». Для зарахування студент має отримати за поточну навчальну діяльність бал не менше 60% від максимальної суми балів за модуль (не менше 120 балів).

  • Оцінюваннярезультатів практично-орієнтованої атестації здобувачів вищої освітиза кредитно-трансферною системою організації освітнього процесу

Методика оцінювання результату практично-орієнтованого державного іспиту залежить від обраної форми проведення іспиту.

У разі проведення практично-орієнтованого державного іспиту, що складається з декількох дисциплін, виставляються окремі оцінки з кожної дисципліни, що віднесені до атестації здобувачів вищої освіти згідно з навчальним планом.

Якщо практично-орієнтований іспит проводиться у формі комплексного державного іспиту, може виставлятися одна оцінка за комплекс дисциплін або окремі оцінки з дисциплін, які входять до комплексу. Це рішення має бути затверджене Вченою радою Академії.

Результат практично-орієнтованого державного іспиту визначається за двома шкалами: у балах багатобальної шкали та в оцінках традиційної 4-бальної шкали (5 – «відмінно», 4 – «добре», 3 – «задовільно», 2 – «незадовільно»).

За результатами державного випускного іспиту ранжування з присвоєнням оцінок «А», «В», «С», «D», «Е» проводиться деканатом.

Результат у балах багатобальної шкали також конвертується у шкалу ЄКТС.

 

7.1. Рівні контролю

За рівнями контролю розрізняють:

– самоконтроль,

– кафедральний,

– незалежний тестовий,

– ректорський,

– міністерський.

Самоконтроль призначений для самооцінки студентами якості засвоєння навчального матеріалу з конкретної дисципліни (розділу, теми). З цією метою в навчальних посібниках для кожної теми (розділу), а також у методичних рекомендаціях передбачаються завдання для самоконтролю. Більша ефективність самоконтролю забезпечується спеціальними програмами самоконтролю та самооцінки, які є складовими частинами електронних підручників та автоматизованих навчальних курсів.

Кафедральний контроль проводиться з метою оцінки рівня підготовки студентів з дисципліни на різних етапах її вивчення, як правило, науково-педагогічними працівниками даної дисципліни і здійснюється у вигляді вхідного (у разі необхідності), поточного, рубіжного та підсумкового контролю.

Незалежний тестовий контроль є рівнем зовнішнього контролю, призначеного для перевірки якості освітнього процесу на кафедрах, порівняння ефективності навчання студентів.

Ректорський та міністерський контроль є різними рівнями зовнішнього контролю, призначеного для перевірки якості освітнього процесу на кафедрах, порівняння ефективності навчання студентів.

Зовнішній контроль усіх рівнів, на відміну від кафедрального, проводиться вибірково (в окремих навчальних групах), тільки письмово і, як правило, є відстроченим контролем. Особливою формою зовнішнього контролю є опитування студентів щодо якості освітнього процесу, яке проводиться відповідно до окремого положення.

 

7.2. Види контролю

У освітньому процесі використовуються такі види контролю:

– вхідний,

– поточний,

– етапний (рубіжний),

– модульний,

– підсумковий та відстрочений.

  • Вхідний контрольможе проводитись, але не є обов’язковим,перед вивченням нового курсу з метою визначення рівня підготовки студентів з дисциплін, які забезпечують освоєння цього курсу.

Вхідний контроль може проводитись на першому занятті за завданнями, що відповідають програмі попередньої дисципліни. Результати контролю аналізуються на кафедральних (міжкафедральних) нарадах та засіданнях методичних комісій спільно з науково-педагогічними працівниками, які проводять заняття з дисципліни. За результатами вхідного контролю можуть бути розроблені заходи з надання індивідуальної допомоги студентам, коригування освітнього процесу.

  • Поточний контрольпроводиться науково-педагогічними працівниками на всіх видах аудиторних занять і є обов’язковим. Основне завдання поточного контролю – перевірка рівня підготовки студентів до виконання конкретної роботи. Основна мета поточного контролю – забезпечення зворотного зв’язку між науково-педагогічними працівниками та студентами у процесі навчання, забезпечення управління навчальною мотивацією студентів. Інформація, одержана при поточному контролі, використовується як науково-педагогічним працівникам – для коригування методів і засобів навчання, так і студентами – для планування самостійної роботи.

Поточний контроль може проводитися у формі усного опитування або письмового експрес-контролю на практичних заняттях та лекціях, виступів студентів при обговоренні питань на семінарських заняттях, у формі комп’ютерного тестування тощо.

Форми проведення поточного контролю та критерії оцінки рівня знань визначаються відповідною кафедрою. Результати поточного контролю (поточна успішність) є основною інформацією для визначення модульної оцінки, під час проведення заліку і враховуються науково-педагогічним працівником для визначення підсумкової екзаменаційної оцінки з даної дисципліни.

  • Етапний (рубіжний) контрольпередбачає оцінку знань, умінь і навичок студентів з пройденого матеріалу. Етапний контроль знань студентів проводиться, як правило, на практичних заняттях. Підготовка до подібних занять допомагає студенту систематизувати накопичені знання і вміння за звітний період та сформувати цілісну картину того чи іншого розділу предмета. Більш того він передбачає необхідність повторення пройденого матеріалу, а отже сприяє кращому запам’ятовуванню предмета.

Формами етапного (рубіжного) контролю знань студентів можуть бути – усне опитування, письмові контрольні роботи, комп’ютерне тестування, семінари і т.д. Етапний (рубіжний) контроль доцільно використовувати, якщо на вивчення дисципліни передбачено більше 50 годин на практичні заняття.

Етапний (рубіжний) контроль, як правило, повинен охоплювати не менше 4-5 пройдених тем занять. Крім того, кожний наступний етапний (рубіжний) контроль повинен включати питання (не більше 20-30% питань), які були включені в попередній або попередні етапні (рубіжні) контролі.

  • Ректорські контрольні роботиє формою поточного контролю. Результати оцінювання ректорських контрольних робіт зараховуються як результати контролю знань за відповідним модулем (змістовним модулем).

Ректорські контрольні роботи виконують студенти 1-5 курсів кожної спеціальності. Ректорські контрольні роботи виконуються у навчальний час. Графік проведення ректорських контрольних робіт складається навчально-методичним центром і затверджується першим проректором з навчальної роботи. Студенти не пізніше, ніж за тиждень повинні бути ознайомлені з графіком проведення ректорських контрольних робіт і прикладами завдань.

За дорученням кафедри науково-педагогічні працівники розробляють не менше 5 комплектів завдань і зразків відповідей, критерії оцінювання робіт. Всі матеріали для ректорських контрольних робіт затверджуються на засіданнях кафедри та методичної комісії відповідного профілю. Зміст, обсяг, структуру та форму контрольної роботи визначає кафедра. За формою така робота може бути тестом, розгорнутою відповіддю на питання, комбінованим завданням тощо.

Кафедра надає до навчально-методичного центру не менше 5 комплектів матеріалів для ректорської контрольної роботи в друкованому та електронному вигляді не пізніше ніж за два тижні до проведення роботи. З матеріалів, що надали кафедри, навчально-методичний центр формує завдання для ректорської контрольної роботи для кожного факультету.

Роботи виконуються на спеціальних бланках. Норма часу на проведення ректорської контрольної роботи складає до 2 академічних годин. Ректорська контрольна робота вважається виконаною, якщо на ній були присутні не менше, ніж 80% студентів. У іншому випадку результати роботи анулюються і призначається повторна контрольна робота. Перевірку всіх контрольних робіт здійснює за дорученням кафедри один науково-педагогічний працівник. Оцінки за ректорську контрольну роботу виставляються за національною шкалою. За модульною системою робота також оцінюється визначеною кількістю балів.

Результати ректорських контрольних робіт аналізуються Навчально-методичним центром Академії, на засіданнях кафедр та методичних комісій.

Керівник навчально-методичного центру доповідає про результати на засіданні ректорату. Виконані ректорські контрольні роботи, завдання до них, зразки відповідей та критерії оцінювання зберігаються на кафедрі протягом 1 року.

  • Підсумковий контроль забезпечує оцінку результатів навчання студентів певного освітньо-кваліфікаційного рівня на проміжних або заключному етапах їх навчання. Він включає семестровий контроль і державну атестацію студентів.

Оцінка підсумкового контролю виставляється за національною шкалою на основі суми балів, набраних здобувачем вищої освіти протягом семестру при виконанні заходів, передбачених робочою програмою навчальної дисципліни (практики) та балів, набраних при складанні семестрового екзамену (заліку).

Максимальна сума балів, які може набрати здобувач вищої освіти при вивченні навчальної дисципліни (проходженні практики), складає 200.

Оцінка виставляється за такою системою:

Набрані бали Для підсумкового контролю
  екзамен залік
нижче 120 балів незадовільно не зараховано
120-149 задовільно зараховано
150-179 добре зараховано
180-200 відмінно зараховано

Якщо робоча програма навчальної дисципліни передбачає як лекційні, так і лабораторні, практичні заняття, семінари, максимальна сума балів, які здобувач вищої освіти може набрати протягом семестру, дорівнює 120, а максимальна сума балів семестрового екзамену (підсумкової залікової роботи) – 80. У випадку, коли передбачено лише лекційну форму занять, сума балів семестрового екзамену (заліку) складає не менше 120.

Кожен з видів роботи (завдань), виконаних здобувачем вищої освіти протягом семестру, оцінюється визначеною кількістю балів у відповідності до схеми нарахування балів, наведеної робочою програмою навчальної дисципліни. Загальна кількість балів за роботу протягом семестру округлюється до найближчого цілого числа. Здобувачі вищої освіти мають бути ознайомлені з набраними ними балами до початку екзаменаційної сесії.

Виконані здобувачами вищої освіти контрольні роботи, курсові роботи, індивідуальні завдання зберігаються на кафедрі протягом календарного року.

Семестрові екзамени та заліки проводяться в обсязі навчального матеріалу, визначеного робочою програмою навчальної дисципліни, і в терміни, встановлені навчальним планом.

Результати складання семестрових екзаменів і заліків оцінюються цілим числом балів.

  • Державна атестація студентівпроводиться державною екзаменаційною комісією після закінчення навчання за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем. Основним завданням атестації здобувачів вищої освіти є встановлення відповідності рівня якості підготовки випускників вимогам стандартів вищої освіти. За результатами позитивної атестації видається диплом державного зразка про здобуття відповідного освітнього рівня та отриману кваліфікацію. Нормативні форми атестації здобувачів вищої освіти визначаються навчальним планом згідно з вимогами відповідної освітньо-професійної програми.
  • Відстрочений контроль,або контроль збереження (виживання) знань, проводиться через деякий час після вивчення дисципліни. Цей вид контролю не впливає на результативність (оцінку) навчання студента і проводиться вибірково для вивчення стійкості засвоєних знань студентами, контролю якості освітнього процесу та удосконалення критеріїв оцінювання навчальних здобутків студентів.

Відстрочений контроль з певної навчальної дисципліни у формі «зрізу знань» проводиться за розпорядженням ректора, яким визначається персональний склад комісії, яка його проводить, і термін проведення (у семестрі, наступному за семестром, в якому студенти складали екзамен чи модульний контроль з цієї дисципліни). Групи, в яких проводяться «зрізи знань», визначаються розпорядженням ректора. В одній групі «зріз знань» проводиться не більше, ніж з двох дисциплін. «Зрізи знань» проводяться у позанавчальний час за комплектами завдань підсумкового семестрового контролю (екзаменаційними білетами), що були використані під час семестрового контролю. Графік проведення «зрізів знань» складається навчальним відділом і затверджується першим проректором з навчальної роботи. Студенти не пізніше, ніж за три дні до проведення відстроченого контролю, повинні бути ознайомлені з графіком.

Кафедра надає до навчально-методичного відділу комплекти матеріалів для «зрізу знань».

Роботи виконуються на спеціальних бланках. На проведення «зрізу знань» відводиться такий же час, як на виконання письмового завдання підсумкового семестрового контролю. Перевірку робіт здійснюють науково-педагогічні працівники кафедри, на якій вивчалась дисципліна. Оцінки виставляються в балах відповідно до затвердженої системи оцінювання підсумкового контролю.

Результати «зрізу знань» аналізуються комісією, на засіданнях кафедр, методичних комісій та Вченої рад.

 

7.3. Оцінка модуля

Модуль – це логічно завершена частина теоретичного та практичного навчального матеріалу з окремої навчальної дисципліни (розділу навчальної дисципліни). Кожен окремий модуль може включати семінарські, практичні й лабораторні заняття, завдання для самостійної роботи, письмові контрольні роботи тощо. Всі види робіт, що виконуються студентами, повинні бути відображені в робочій навчальній програмі дисципліни.

Письмові контрольні роботи, передбачені робочою навчальною програмою дисципліни, можуть бути різними за формою: тест, розгорнута відповідь на питання, розв’язання задач, написання  тощо. Рекомендується проводити не більше однієї письмової контрольної роботи в навчальний день.

Кількість модулів визначається у робочій навчальній програмі з дисципліни. Бажаним є щоб усі модулі дисципліни були відносно рівнозначними за об’ємом кредитів (навчальних годин).

Модульна оцінка – сума балів поточного контролю, отриманих студентом за виконання всіх видів робіт передбачених цим модулем та підсумкового модульного контролю.

Перелік робіт (завдань), які студент зобов’язаний виконати за семестр, критерії їх оцінювання та розподіл балів, відведених для оцінювання модулю визначаються робочою навчальною програмою дисципліни і доводяться до відома студентів на початку семестру.

За рішенням кафедри студент може отримати додаткові (заохочувальні) бали за якісну роботу протягом семестру і високі результати модульних контролів, участь у роботі наукових конференцій та олімпіад, підготовку наукових публікацій тощо.

Кількість балів, яка додатково нараховується, залежить від їхнього обсягу та значимості, але не більше 10-12 балів. Вони додаються до суми балів, набраних студентом на заняттях під час поточної навчальної діяльності. В жодному разі загальна сума балів за поточну навчальну діяльність не може перевищувати 120 балів.

Результати зарахування модулів повинні бути задокументовані (занесені до відомості успішності, залікової книжки та індивідуального навчального плану студента), а студенти – ознайомлені з ними до початку підсумкового семестрового контролю. Завдання модульного контролю та модульні контрольні роботи зберігаються на кафедрі протягом року.

 

7.4. Семестровий контроль

Семестровий контроль – серія контрольних заходів, спрямованих на перевірку успішності студента в семестрі (протягом семестру або в кінці семестру).

Перелік підсумкових модульних контролів, іспитів та заліків семестрового контролю визначається робочим навчальним планом за фахом та зазначається у розкладі занять на семестр чи на навчальний рік.

Семестрові заліки з окремих дисциплін проводяться після закінчення їх вивчення. Заліки виставляються викладачами, які проводили практичні, семінарські та інші заняття в навчальній групі або читали лекції з даної дисципліни.

Залік виставляється за результатами роботи студента в семестрі (виконання студентом семестрових індивідуальних завдань та контрольних робіт, виступів на семінарських заняттях та оцінок поточного контролю), якщо він отримав рейтинг з дисципліни не менше 0,6 від максимально можливого значення (рейтингової шкали). Якщо студент не отримав залік за рейтингом, залік виставляється за результатами виконання ним залікової контрольної роботи або підсумкової співбесіди.

Підсумковий модульний контроль складається студентами згідно з розкладом, який затверджується проректором. Відхилення від розкладу неприпустимо.

Підсумковий контроль з навчальної дисципліни визначено робочою навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом.

 

Диференційований залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни на підставі виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях і виконання індивідуальних завдань. Семестровий диференційований залік планується при відсутності екзамену.

Оцінка модулю – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу модуля з певної дисципліни на підставі виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях і виконання індивідуальних завдань (вона складається з суми балів отриманих студентом за поточний контроль та підсумковий модульний контроль). Поточний контроль проводиться на кожному занятті з дисципліни. Підсумковий модульний контроль проводиться по закінченні вивчання модуля з певної дисципліни.

Оцінювання дисципліни  це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни на підставі виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях і виконання індивідуальних завдань. Оцінювання дисципліни проводиться по закінченні вивчання певної дисципліни і дорівнює середньому арифметичному значенню суми балів, отриманих за кожен з модулів, з яких складається ця дисципліна.

Семестровий залік  це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу на підставі виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях і виконання індивідуальних завдань. Якщо при вивченні дисципліни навчальним планом не передбачені зазначені форми навчальних занять, залік виставляється за результатами залікової роботи. Семестровий залік планується, як правило, при відсутності екзамену.

Семестровий залік з окремої дисциплін проводиться після закінчення її вивчення, до початку екзаменаційної сесії. Заліки приймаються науково-педагогічними працівниками, які проводили практичні, семінарські та інші заняття в навчальній групі або читали лекції з даної дисципліни.

Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр, що проводиться як контрольний захід.

Семестрові екзамени складаються під час екзаменаційних сесій.

Розклад екзаменаційних сесій затверджується першим проректором і доводиться до відома науково-педагогічних працівників і студентів не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.

На підготовку студентів до кожного екзамену планується не менш 3-х днів. Кількість екзаменів у кожному семестрі не повинна перевищувати 5.

Перед кожним екзаменом обов’язково проводиться консультація.

Декан може визначати індивідуальні терміни складання екзаменів (підсумкових модульних контролів) студентам у зв’язку з поважними причинами (хвороба, сімейні обставини, відрядження тощо), що підтверджені документально. За наявності поважних причин (хвороба, сімейні обставини тощо), що документально підтверджені, окремим студентам може встановлюватись індивідуальний графік складання екзаменів (заліків) тривалістю не більше двох тижнів з початку наступного навчального семестру.

Іспити приймають екзаменатори, які затверджуються наказом ректора, за поданням завідувачів кафедр.

Зміст, обсяг, структура, форма екзаменаційної (залікової) роботи, система і критерії її оцінювання визначаються науково-педагогічними працівниками кафедри і затверджуються на засіданні кафедри. За формою така робота може бути тестом, розгорнутою відповіддю на питання, розв’язком задач, комбінованим завданням тощо. Екзаменаційні білети (завдання) і критерії оцінювання є обов’язковою складовою навчально-методичного комплексу дисципліни.

Норма часу на проведення екзамену в письмовій формі складає до 3-х годин на академічну групу, семестрового заліку – до 2-х годин на академічну групу. На перевірку науково-педагогічним працівником однієї письмової семестрової екзаменаційної роботи відводиться 1/4 години. На проведення семестрового екзамену в усній формі відводиться 20 хвилин на кожного студента.

При проведенні іспиту екзаменатор повинен мати таку документацію:

– затверджені завідувачем кафедри (із зазначенням номера протоколу та дати засідання кафедри) екзаменаційні білети (контрольні завдання);

– відомість успішності студентів, підписану деканом факультету.

Відомість успішності студентів викладач кафедри отримує в деканаті напередодні або в день проведення екзамену.

Присутність на екзаменах, підсумкових модульних контролях або заліках сторонніх осіб без дозволу ректора або першого проректора не допускається.

Відмова студента виконувати контрольного завдання атестується як незадовільна відповідь.

Студент повинен бути ознайомлений із результатами своєї екзаменаційної (залікової) письмової роботи не пізніше, ніж через 5 робочих днів після її написання. Студент має право ознайомитися з перевіреною роботою і одержати пояснення щодо отриманої оцінки. При усній формі іспиту студент повинен бути ознайомлений із результатами іспиту в день його складання.

Оцінка з контролю знань виставляється у залікову книжку студента, в індивідуальний навчальний план та відомість успішності.

Оцінювання успішності студентів, які навчаються за кредитно-трансферною системою організації освітнього процесу проводиться згідно з «Інструкцією щодо оцінювання навчальної діяльності студентів в умовах впровадження Європейської кредитно-трансферної системи організації освітнього процесу», прийнятою Вченою радою Академії (див. п. 7.2. цього «Положення…»).

У залікову книжку, індивідуальний навчальний план студента та відомість, науково-педагогічний працівник кафедри записує повну кількість навчальних годин (аудиторних та самостійної роботи), кількість кредитів, кількість балів, а також оцінку за національною та європейською шкалою.

У разі отримання незадовільної оцінки, перескладання екзамену (підсумкового модульного контролю чи заліку) з дисципліни допускається не більше двох разів. Перший раз – науково-педагогічному працівнику кафедри, при другому перескладанні – комісії, яка створюється деканом. Оцінка виставлена комісією є остаточною.

Студентам, які одержали під час семестрового контролю не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академічну заборгованість до початку наступного семестру. Повторне складання екзаменів/підсумкових модульних контролів/заліків здійснюється тільки після закінчення екзаменаційної сесії протягом канікул.

Кожна кафедра у цей період повинна приймати відпрацювання та призначити два перескладання за здалегідь укладеним графіком, затвердженим деканом факультету.

Для ліквідації академічної заборгованості деканат оформлює додаткову відомість/лист успішності студента і видає її науково-педагогічному працівнику, який повинен повернути додаткову екзаменаційно-залікову відомість/лист до деканату після її заповнення.

У разі прийому екзаменів/підсумкових модульних контролів/заліків комісією, екзаменаційно-залікову відомість підписують усі члени комісії. Терміни повернення науково-педагогічним працівником додаткових відомостей визначаються деканатом.

Перескладання семестрового контролю, на якому студент отримав позитивну оцінку, може бути дозволено як виняток ректором Академії (першим проректором з навчальної роботи) на підставі подання декана факультету з урахуванням думки органів студентського самоврядування.

Матеріали стосовно контрольних заходів: екзаменаційні білети (завдання), критерії оцінювання, екзаменаційні (залікові) роботи, роботи здачі підсумкового модульного контролю зберігаються на кафедрі протягом одного року.

Результати семестрового контролю обговорюються на засіданнях кафедр, ректорату, Вченої ради Академії і є одним із важливих чинників управління якістю освітнього процесу в Академії.

 

7.5. Державна атестація

7.5.1. Метою атестації здобувачів вищої освіти є визначення фактичної відповідності його підготовки вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики. Державна атестація здійснюється екзаменаційною комісією (ЕК) після завершення навчання на певному освітньому рівні. ЕК оцінює рівень науково-теоретичної і практичної підготовки випускників, вирішує питання про здобуття певного освітнього рівня, присвоєння відповідної кваліфікації та видачу документа про вищу освіту.

Екзаменаційна  комісія створюється щорічно для кожної спеціальності і діє протягом календарного року. Залежно від кількості випускників може створюватися декілька ЕК з напряму (спеціальності) або об’єднана комісія для споріднених спеціальностей.

До складу ЕК входять голова і члени комісії. Голова комісії призначається наказом Академії з числа провідних спеціалістів (професорів, докторів наук) відповідного профілю. Одна і та сама особа може бути головою ЕК в одному ВНЗ не більше трьох років підряд.

До складу ЕК входять: ректор Академії або проректори з наукової, навчальної роботи, декан факультету або його заступник, професори, доценти клінічних. До складу ЕК можуть також входити головні спеціалісти управління охорони здоров’я обласної (міської) державних адміністрацій за згодою. Наказом також призначається відповідальний секретар ЕК, який забезпечує ведення всієї документації (заповнення відомостей, залікових книжок ЕК, підготовка матеріалів для звіту голови ЕК).

При проведенні тестового екзамену «Крок 2» до участі у роботі ЕК залучаються представники Центру тестування при МОЗ України. У цьому разі вони користуються правами членів комісії.

Персональний склад членів ЕК і екзаменаторів затверджується наказом ректора Академії не пізніше як за місяць до початку роботи комісії.

Робота ЕК проводиться у терміни, передбачені робочими навчальними планами Академії. Графік роботи затверджується ректором і доводиться до загального відома не пізніше як за місяць до початку проведення атестації здобувачів вищої освіти. Декан факультету, Голови ЕК та завідувачі відповідних кафедр зобов’язані підготувати і подати до Комісії необхідні документи, підготувати необхідну кількість хворих та необхідні екзаменаційні матеріали, обладнати приміщення для проведення обох частин іспиту.

До екзаменаційної комісії до початку екзаменів деканом факультету подаються такі документи:

– копію наказу ректора про склад студентів, які допущені до атестації здобувачів вищої освіти;

– зведена відомість про виконання студентами навчального плану і отримані ними оцінки з навчальних дисциплін, практик.

Тривалість засідань ЕК не повинна перевищувати 6 академічних годин протягом дня.

 

Атестація здобувачів вищої освіти включає: стандартизований тестовий іспит та практично-орієнтований іспит

7.5.2. Стандартизований тестовий іспит

Стандартизований тестовий іспит – це ліцензійний інтегрований іспит, який проводиться відповідно до Положення про систему ліцензійних інтегрованих іспитів фахівців з вищою освітою напрямів «Медицина» і «Фармація», затвердженого наказом МОЗ України від 14.08.1998 № 251, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.09.1998 за № 563/3003; Положення про організацію та порядок проведення державної атестації студентів, затвердженого наказом МОЗ України від 31.01.2005 № 53, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.02.2005 за № 244/10524; наказу МОЗ України від 15.01.1999 № 7 «Про заходи щодо виконання наказу МОЗ України від 14.08.98 № 251 «Про затвердження положення про систему ліцензійних інтегрованих іспитів фахівців з вищою освітою напрямів «Медицина» та «Фармація»та відповідно до державних стандартів вищої освіти.

Ліцензійний інтегрований іспит здійснюється екзаменаційною комісією Академії та Центром тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямів підготовки при МОЗ України (далі – Центр тестування). Ліцензійний інтегрований іспит є стандартизованим засобом вимірювання рівня професійної компетентності фахівця.

Види тестових екзаменів

Майбутні фахівці рівня «спеціаліст» (лікарі, лікарі-стоматологи), послідовно складають дваекзамени – «Крок 1», «Крок 2».

«Крок 1» – екзамен із загально- наукових дисциплін, який складається після вивчення основних фундаментальних дисциплін, що входять до складу тестового екзамену «Крок 1». Тестовий екзамен складається на 3-му курсі (майбутні лікарі, лікарі-стоматологи).

Всім студентам, які одержали на тестових екзаменах «Крок 1» результат «не склав», дозволяється повторне складання екзамену «Крок 1» не більше двох разів до найближчої сесії у терміни, затверджені МОЗ України. У разі неперескладання екзамену «Крок 1» студент не допускається до наступної екзаменаційної сесії та відраховується з Академії як такий, що не виконав навчальний план.

«Крок 2» є екзаменом із професійно-орієнтованих дисциплін, які за змістом відповідають освітньо-професійній програмі підготовки спеціалістів. «Крок 2» є складовою атестації здобувачів вищої освіти і складається на випускному курсі.

Всі студенти, які одержали на тестовому екзамені «Крок 2» результат «не склав», допускаються до складання державних випускних іспитів. Ці студенти не отримують сертифікат ліцензійних іспитів, вважаються такими, що не пройшли атестацію здобувачів вищої освіти, не отримують диплом про закінчення вищого навчального закладу і можуть повторно скласти ліцензійний іспит за графіком Центру тестування при МОЗ України.

Студент, який не склав стандартизований тестовий державний екзамен «Крок-2», відраховується з Академії і йому видається академічна довідка встановленого зразка.

Особа, яка не склала стандартизований тестовий державний екзамен «Крок-2» повторно, не допускається до подальших перескладань без проходження повторного навчання відповідно до нормативного змісту державної атестації.

 

7.5.3. Практично-орієнтований державний іспит

Практично-орієнтований державний іспит перевіряє готовність випускника здійснювати на реальному об’єкті майбутньої професіональної діяльності (людина) або на моделі такого об’єкта (фантом, муляж, ситуаційне завдання тощо) виробничі функції, які неможливо оцінити методом стандартизованого тестування.

До складання практично-орієнтованого державного іспиту допускаються студенти, які повністю виконали всі вимоги навчального плану і освітньо-професійної програми зі спеціальності.

Для підготовки до державного іспиту випускникам надається не менше 3-х днів, а для підготовки до комплексного державного іспиту – не менше 7-ми днів.

Метою практично-орієнтованого іспиту є оцінювання якості вирішення випускником типових задач діяльності й демонстрації відповідних умінь та навичок в умовах, що наближені до реальних. Іспит проводиться безпосередньо «біля ліжка (крісла) хворого» та у спеціально обладнаних навчальних класах і оцінює вміння кожного випускника збирати скарги та анамнез, проводити об’єктивне обстеження хворих, складати план обстеження, оцінювати результати лабораторних та інструментальних досліджень, установлювати та обґрунтовувати попередній клінічний діагноз, визначати тактику лікування, проводити експертизу працездатності.

Зміст практично-орієнтованого іспиту формується згідно з галузевим стандартом вищої освіти «Освітньо-професійна програма підготовки спеціаліста» (ОПП) та галузевого стандарту вищої освіти  для відповідної спеціальності.

Практично-орієнтованийіспит проводиться екзаменаційною комісією (ЕК) Академії.

Практично-орієнтований іспит складається з двох частин:

– перша частина – безпосередня робота з хворими на екзаменах з клінічних дисциплін, вирішення ситуаційних задач на екзамені з гігієнічних дисциплін;

– друга частина – демонстрація основних умінь та навичок згідно з вимогами освітньо-професійної програми з використанням фантомів, муляжів, навчально-наочних матеріалів, вирішенням ситуаційних задач.

Практично-орієнтований іспит проводиться з дисциплін, що зазначені у навчальному плані з відповідної спеціальності.

Тривалість складання студентом державного випускного екзамену з дисципліни та інтервал між екзаменами в кожній групі мають відповідати існуючій нормативній базі.

Перша частина державних екзаменів з клінічних медичних або стоматологічних дисциплін полягає у обстеженні на кожному екзамені хворих у присутності екзаменаторів і членів ЕК. При цьому оцінюються уміння та навички кожного випускника проводити опитування і об’єктивне обстеження хворих, установлювати і обґрунтовувати попередній клінічний діагноз (для спеціальності «стоматологія» – попередній або остаточний клінічний діагноз), визначати тактику лікування (для спеціальності «стоматологія» проводити лікування) при захворюваннях.

Перша частина державного екзамену з гігієнічних дисциплін полягає у вирішенні ситуаційних задач, на основі яких оцінюється виконання випускником типових задач діяльності та умінь. З гігієнічних дисциплін це полягає у плануванні і проведенні санітарно-гігієнічних, профілактичних та протиепідемічних заходів, оцінюванні впливу навколишнього середовища на стан здоров’я населення, обробці медичної інформації.

Екзаменатори і члени ЕК оцінюють уміння та навички випускника та заносять оцінки до Протоколів проведення та оцінювання першої частини іспиту.

Друга частина державних екзаменів з клінічних дисциплін полягає в оцінюванні у випускника рівня сформованості умінь та навичок, яке не передбачає безпосередньої роботи з хворими. Іспит проводиться у спеціально обладнаних навчальних приміщеннях і передбачає роботу з муляжами, фантомами, навчально-наочними матеріалами та вирішення ситуаційних задач.

Друга частина державного екзамену з гігієнічних дисциплін полягає у вирішенні ситуаційних задач, на основі яких оцінюються вміння кожного випускника щодо оцінювання результатів лабораторних та інструментальних досліджень, ведення медичної документації.

Результати складання другої частини заносяться до Протоколів проведення та оцінювання другої частини іспиту.

При оцінюванні результату комплексного практично-орієнтованого іспиту виставляються окремі оцінки з дисциплін, які входять до комплексу.

Результати атестації здобувачів вищої освіти оголошуються у цей же день після оформлення протоколів засідання ЕК.

Рішення ЕК про оцінку знань, умінь і навичок, виявлених під час складання іспиту, а також про присвоєння випускнику відповідного освітнього рівня та видачу йому диплома приймається на закритому засіданні комісії відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, які брали участь у засіданні. За однакової кількості голосів вирішальним є голос голови ЕК.

Студенту, який склав державні іспити відповідно до вимог освітнього рівня вищої освіти і освітньо-професійної програми підготовки, рішенням ЕК присвоюється відповідний освітній рівень і на основі рішення ЕК видається диплом.

Студенту, який отримав підсумкові оцінки «відмінно» не менше як з 75% навчальних дисциплін, передбачених навчальним планом, а з інших навчальних дисциплін – оцінки «добре», склав державні іспити з оцінками «відмінно», видається диплом з відзнакою.

Студент, який під час складання практично-орієнтованого іспиту отримав оцінку «незадовільно», відраховується з вищого навчального закладу і йому видається академічна довідка встановленого зразка.

Студент, який не склав практично-орієнтований іспит, допускається до повторного складання практично-орієнтованого державного іспиту один раз у наступний термін роботи ЕК протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу.

Особа, яка не склала практично-орієнтований іспит повторно, не допускається до подальших перескладань без проходження повторного навчання відповідно до нормативного змісту атестації здобувачів вищої освіти.

Студентам, які з поважної причини (документально підтвердженої) не складали у визначений термін державні іспити, ректором Академії може бути призначена додаткова дата складання державного іспиту (дата складання стандартизованого тестового державного іспиту повинна бути узгоджена з Центром тестування) протягом терміну роботи ЕК.

Перелік дисциплін, що виносяться на державні екзамени, для осіб, які не склали ці екзамени, визначається навчальним планом, який діяв у рік закінчення студентом теоретичного курсу.

Усі рішення, які прийняті на засіданні ЕК заносяться до протоколу. Протоколи підписують голова та члени ЕК, які брали участь у засіданні. Протягом двох тижнів після закінчення роботи ЕК голова кожної ЕК подає до Вченої ради Академії звіт голови ЕК (копія звіту подається ректору Академії), в якому:

– характеризує рівень практичної підготовки випускників, рівень засвоєння ними умінь і навичок відповідно до вимог ОКХ, ОПП, навчального плану;

– аналізує і дає оцінку навчально-методичній роботі в Академії, указує недоліки у роботі, які негативно позначаються на рівні підготовки випускників;

– характеризує роботу, яку провели Академія, факультет, окремі кафедри, з урахуванням зауважень і побажань, зроблених попередньою ЕК;

– дає рекомендації з питань удосконалення навчально-методичної роботи Академії, факультету, окремих кафедр, спрямовані на підвищення якості підготовки випускників, добору екзаменаторів і членів ЕК та її роботи.

Звіти голів ЕК до початку наступного навчального року обговорюються на засіданні Вченої Ради Академії, на підставі чого затверджується перелік конкретних заходів, спрямованих на поліпшення якості підготовки випускників, з урахуванням рекомендацій і пропозицій ЕК.

До атестації здобувачів вищої освіти допускаються студенти, які успішно виконали всі вимоги навчального плану зі спеціальності (напряму) відповідного освітнього рівня вищої освіти та не мають академічної та фінансової заборгованості.

  1. ПРИЙОМ, НАДАННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ВІДПУСТКИ ТА ПОВТОРНОГО НАВЧАННЯ, ПЕРЕВЕДЕННЯ, ПОНОВЛЕННЯ ТА ВІДРАХУВАННЯ СТУДЕНТІВАКАДЕМІЇ

8.1. Прийом на навчання до Академії для підготовки фахівців усіх освітніх рівнів вищої освіти проводиться відповідно до «Правил прийому на навчання до ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини», які затверджуються ректором у відповідності до умов прийому.

 

8.2. Надання академічної відпустки та повторного навчання

8.2.1. Студент може взяти перерву в навчанні (академічну відпустку, повторний курс) згідно з порядком надання академічної відпустки та повторного курсу, зазначеним у «Положенні про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти» (наказ МОН та МОЗ України від 06.06. 1996 № 191/153).

Випадки, не передбачені даним Положенням, особливі обставини та ситуації на підставі заяви студента й обґрунтованого подання декана розглядає та вирішує ректор Академії. Рішення ректора є остаточним.

8.2.2. Академічна відпустка – це перерва у навчанні, право на яку студент отримує у зв’язку з обставинами, які унеможливлюють виконання освітньої програми (за станом здоров’я, призовом на строкову військову службу у разі втрати права на відстрочку від неї, сімейними обставинами тощо).

Навчання чи стажування в освітніх і наукових установах (у тому числі іноземних держав) може бути підставою для перерви у навчанні (надання академічної відпустки), якщо інше не передбачено міжнародними актами чи договорами між вищими навчальними закладами.

Протягом терміну навчання за певним рівнем вищої освіти студент може скористатися правом на отримання академічної відпустки один раз. У виключних випадках, за наявності відповідного документально засвідченого обґрунтування, студенту може бути надано право на повторне отримання академічної відпустки протягом терміну навчання.

Максимальна тривалість академічної відпустки встановлюється до одного року. При необхідності тривалість академічної відпустки може бути подовжена ще на один рік.

Академічна відпустка також може надаватися студенту на час навчання або стажування в освітніх і наукових установах іноземних держав (за умови наявності відповідним чином оформленого запрошення приймаючої сторони) або у зв’язку з призовом студента денної форми навчання на строкову військову службу в разі втрати права на відстрочку від неї.

Академічна відпустка за медичними показаннями надається студентам на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії (ЛКК). За весь період навчання студент може скористатися правом на отримання академічної відпустки, як правило, один раз.

Студенти, які не скаржились на стан здоров’я до початку екзаменаційної сесії та отримали під час екзаменів незадовільні оцінки, вважаються невстигаючими та не мають права на академічну відпустку.

Допуск до навчання студентів, які перебували в академічній відпустці за медичними показаннями, здійснюється наказом ректора Академії на підставі заяви студента та висновку лікарсько-консультативної комісії про стан здоров’я.

Допуск до навчання студентів, які перебували в академічній відпустці на час навчання або стажування в освітніх і наукових установах іноземних держав, здійснюється наказом ректора на підставі заяви студента та подання декана факультету.

Допуск до навчання студентів, які перебували в академічній відпустці у зв’язку з проходженням строкової військової служби, здійснюється наказом ректора на підставі заяви студента, подання декана факультету та документа про закінчення ним строкової військової служби.

Заява студента та відповідні документи подаються не пізніше двох тижнів від початку навчального семестру.

Студенти, які не подали документи в установлений термін, відраховуються з вищого навчального закладу як такі, що не приступили до навчання в установлений термін.

8.2.3. Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі, коли дитина потребує домашнього догляду, – тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш ніж до досягнення дитиною шестирічного віку, надаються відповідно до чинного законодавства.

8.2.4. Повторне навчання – це повторне проходження працездатним студентом (який не має права на отримання академічної відпустки за медичними показаннями) курсу навчання за певний семестр, навчальний план якого студент не виконав у повному обсязі з поважних причин:

– через тривалі захворювання, пов’язані, зокрема, з епідеміями, часті захворювання (понад один місяць за семестр);

– довгострокові службові відрядження (понад один місяць за семестр);

– складні сімейні обставини, зокрема, необхідність догляду за членами сім’ї тощо.

Не користуються правом повторного навчання студенти першого курсу.

За весь період навчання студент може скористатися правом повторного навчання не більш як два рази.

Повторне навчання встановлюється ректором за поданням декана факультету та за заявою студента до початку відповідного семестру і оформляється відповідним наказом.

Повторне навчання здійснюється з початку того семестру, навчальний план якого студент не виконав.

Студентам, які залишені на повторне навчання, можуть бути зараховані дисципліни, з яких за результатами семестрового контролю вони мали позитивну оцінку.

 

8.3. Переведення студентів на наступний курс

8.3.1. Переведення студентів, які навчаються за освітнім рівнем спеціаліст на наступний курс (на наступний рік навчання) здійснюється наказом ректора Академії за поданням декана, на яких навчаються студенти за відповідними спеціальностями. У заліковій книжці студента та навчальній картці студента робиться запис «Переведено на ……. курс навчання. Наказ від……………. № …………….», який підтверджується підписом декана та печаткою факультету.

На наступний курс (рік навчання) переводяться студенти, які повністю виконали навчальний план поточного навчального року і склали всі передбачені навчальним планом модульні контролі, підсумкові модульні контролі, іспити та заліки.

Датою переведення є наступний день після завершення, згідно затвердженого графіку освітнього процесу, виконання студентами всіх видів навчального навантаження студента (теоретичне навчання, самостійна робота, екзаменаційна сесія, навчальні та виробничі практики), запланованих на відповідний рік (курс), але не може бути більш пізньою ніж дата початку нового навчального року.

8.3.2. Проект наказу про переведення подається деканом не пізніше ніж через 5 днів після завершення терміну виконання останнього з передбачених навчальним планом на відповідний рік виду навчального навантаження студента (екзаменаційна сесія, навчальна та/або виробнича практика).

8.3.3. Студентам, які на момент закінчення терміну останньої екзаменаційної сесії (на момент завершення терміну проходження практики) мають академічну заборгованість, розпорядженням декана встановлюється термін її ліквідації, як правило – до початку нового навчального року.

За наявності об’єктивних (поважних) документально підтверджених підстав (за медичними показаннями, у зв’язку із проходженням стажування тощо) наказом по Академії студенту може бути встановлений інший термін ліквідації академічної заборгованості, але, як правило, не пізніш як упродовж 3-х тижнів після початку нового навчального року.

Якщо цей термін є недостатнім для виконання індивідуального графіка, розглядається питання про надання академічної відпустки або повторного курсу навчання.

8.3.4. Переведення на наступний курс студентів, які мали академічну заборгованість за результатами останньої сесії, і ліквідували її у встановлений термін, здійснюється не пізніше як з дня початку нового навчального року, а відповідний проект перевідного розпорядження подається керівником структурного підрозділу на підписання упродовж не більш як 5-ти днів від дати переведення.

8.4. Відрахування студента з Академії

8.4.1. Підставами для відрахування студента з Академії є:

  • завершення навчання за відповідною освітньо-професійною програмою;
  • власне бажання;
  • переведення до іншого навчального закладу;
  • невиконання навчального плану;
  • порушення умов договору (контракту), укладеного між вищим навчальним закладом та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання;
  • грубе порушення встановлених Правил внутрішнього розпорядку ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини» (за згодою органу студентського самоврядування);
  • скоєння аморального вчинку, не сумісного з продовженням навчання у студентському колективі (за згодою органу студентського самоврядування);
  • інші випадки, передбачені законами України.

8.4.2. Під невиконанням навчального плану слід вважати:

– якщо студент 1-го курсу не з’явився на заняття протягом 10-ти днів від початку занять у першому навчальному семестрі та не сповістив деканат про наявність поважної причини для цього;

– якщо академічна заборгованість (без поважних причин) студента у поточному навчальному семестрі складає 120 годин і більше (на початок наступного семестру);

– невиконання без поважних причин навчального плану протягом семестру у разі не допуску до семестрового контролю (заліків та екзаменів) з трьох і більше навчальних дисциплін або невиконання ним індивідуального навчального плану – незарахування результатів семестрових контролів 3-х кредитних модулів;

– отримання при семестровому контролі трьох і більше незадовільних оцінок;

– отримання незадовільної оцінки з однієї дисципліни після трьох спроб складання модульного контролю, екзамену, заліку;

– якщо студент не ліквідував академічну заборгованість у встановлений термін (при відсутності поважної причини);

– якщо студент виконав навчальний план, але не пройшов державної атестації (у випадку отримання незадовільної оцінки при державній атестації або неявки на державну атестацію без поважних причин).

8.4.3. Студенти, які не ліквідували академічну заборгованість у встановлені терміни, відраховуються з Академії. Проект наказу про відрахування подається керівником структурного підрозділу на підпис ректору відразу після закінчення визначеного терміну складання академічної заборгованості.

8.4.4. Якщо з об’єктивних (поважних) причин (за медичними показаннями, у зв’язку із проходженням стажування тощо) студент не може ліквідувати академічну заборгованість упродовж 3-х тижнів від початку навчального року, йому, за наявності відповідних підстав, рішенням ректора, може бути надане право на повторне навчання, або академічна відпустка.

8.4.5. Відрахування студента здійснюється, як правило, за його заявою. Відрахування студентів проводиться наказом ректора за поданням декана.

Відрахування неповнолітніх студентів (які не досягли 18 років) здійснюється за погодженням зі Службою у справах неповнолітніх місцевих органів виконавчої влади за місцем реєстрації студента.

8.4.6. Особам, відрахованим з Академії, деканат видає академічну довідку встановленої форми, що містить інформацію про результати навчання, назви дисциплін, отримані оцінки і набрану кількість кредитів ЄКТС та оригінал документів про попередню освіту, який зберігався в особовій справі студента.

До особової справи студента вкладаються:

– копія академічної довідки, підписаної керівництвом вищого закладу освіти і скріпленої гербовою печаткою;

– копії документів про попередню освіту та результати ЗНО;

– завірена деканом залікова книжка;

-студентський квиток і скріплена печаткою за підписом декана навчальна картка студента з зазначенням виконання студентом навчального плану.

Відомості про вивчені предмети та складені заліки і екзамени вносяться до академічної довідки окремо за кожний семестр.

До академічної довідки не вносяться предмети, з яких студент одержав незадовільні оцінки. Студентам, які вибули з першого курсу вищого закладу освіти і не складали екзамени і заліки видається академічна довідка з записом, що студент заліків та екзаменів не складав.

Студенту, який поновлений у вищому закладі освіти, видається залікова книжка з проставленими перезарахованими предметами з відповідними оцінками, одержаними в іншому навчальному закладі. Перезарахування предметів здійснює декан факультету.

До особової справи студента (переведеного з іншого вищого закладу освіти або поновленого) вкладаються: виписка з наказу про зарахування, заява, академічна довідка; документи про попередню освіту та результати ЗНО.

Реєстрація академічних довідок проводиться в спеціальній книзі, до якої заносяться такі дані:

– порядковий реєстраційний номер;

– прізвище, ім’я, по батькові особи, яка одержала академічну довідку;

– номер академічної довідки;

– дата видачі;

– підпис особи, яка одержала довідку;

– підстава видачі академічної довідки.

8.4.7. Студент, який не пройшов державної атестації, допускається до наступної державної атестації протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу.

8.4.8. Здобувач вищої освіти має право на перерву у навчанні у зв’язку з обставинами, які унеможливлюють виконання освітньої (наукової) програми (за станом здоров’я, призовом на строкову військову службу у разі втрати права на відстрочку від неї, сімейними обставинами тощо). Таким особам надається академічна відпустка в установленому порядку.

Навчання чи стажування в освітніх і наукових установах (у тому числі іноземних держав) може бути підставою для перерви у навчанні, якщо інше не передбачено міжнародними актами чи договорами між вищими навчальними закладами.

Здобувачам вищої освіти, призваним на військову службу у зв’язку з оголошенням мобілізації, гарантується збереження місця навчання. Здобувачам вищої освіти, які реалізують право на академічну мобільність, протягом навчання, стажування чи здійснення наукової діяльності в іншому вищому навчальному закладі (науковій установі) на території України чи поза її межами гарантується збереження місця навчання.Такі особи не відраховуються із складу здобувачів вищої освіти.

8.4.9. Особа, відрахована з вищого навчального закладу до завершення навчання за відповідною освітньою програмою, має право на поновлення на навчання в межах ліцензованого обсягу вищого навчального закладу.

 

8.5. Переведення і поновлення студентів

8.5.1. Переведення студентів з одного напряму підготовки фахівців з вищою освітою на інший, з однієї спеціальності на іншу, в межах Академії здійснює ректор.

8.5.2. Переведення студентів, а також поновлення в число студентів осіб, які були відраховані з вищих навчальних закладів, здійснюється, як правило, під час літніх або зимових канікул.

8.5.3. Заява про переведення або поновлення повинна бути розглянута у вищому навчальному закладі протягом двох тижнів, і заявникові повідомлені умови зарахування на навчання або причина відмови.

8.5.4.  Особи, які навчаються в вищому навчальному закладі на договірній основі з оплатою за рахунок коштів галузевих міністерств, відомств, підприємств, організацій, установ та фізичних осіб можуть бути переведені на навчання на таких же умовах до інших вищих навчальних закладів. Такі переведення можуть бути здійснені за умови наявності вакантних місць ліцензованого обсягу та згоди замовників, що фінансують підготовку.

8.5.5. Переведення студентів на перший курс вищих закладів освіти забороняється. За умови виключних обставин ці питання можуть розглядатись міністерствами або відомствами, які мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади.

8.5.6. Студент, який бажає перевестись до іншого закладу освіти, подає на ім’я ректора вищого закладу освіти, в якому він навчається, заяву про переведення і одержавши його письмову згоду, звертається з цією заявою до ректора того вищого закладу освіти, до якого він бажає перевестись.

8.5.7. При позитивному розгляді заяви і за умови ліквідації академічної різниці ректор вищого закладу освіти видає наказ, згідно з яким студент допускається до занять.

8.5.8. Поновлення до складу студентів здійснюється ректором вищого навчального закладу незалежно від тривалості перерви в навчанні, причини виключення, трудового стажу, форми навчання і з врахуванням здатності претендента успішно виконувати графік навчального процесу.

8.5.9. Академічна різниця не може перевищувати 8-ми навчальних дисциплін. Перелік цих дисциплін включається до індивідуального навчального плану студента на поточний семестр.

Порядок ліквідації академічної різниці встановлюється ректором вищого закладу освіти. Ліквідація академічної різниці здійснюється, протягом семестру за індивідуальним планом узгодженим з відповідними кафедрами та затвердженим деканом.

8.5.10. Поновлення студентів на перший курс забороняється. Студенти, які були відраховані з першого курсу, можуть бути поновлені на другий курс за умови ліквідації ними академічної різниці до початку навчальних занять.

За умови виключних обставин ректор Академії має право поновити на другий курс студента, який був відрахований з першого курсу, якщо академічна заборгованість (різниця) складає не більше двох навчальних дисциплін (не зданих 2-х ПМК), передбачених навчальним планом, та за умови її ліквідації до початку навчальних занять.

8.5.11. Студенту, поновленому в Академії або переведеному з іншого навчального закладу, видається залікова книжка з проставленими перезарахованими навчальними предметами та відповідними оцінками, завіреними підписом декана.

8.5.15. При переведенні і поновленні на навчання студента може бути виявлено академічне розходження між навчальним планом, за яким він планує навчатись, і навчальним планом, за яким він навчався раніше. Ці розходження можуть бути як у вигляді академічної розбіжності з дисципліни, так і у вигляді академічної різниці, що в цілому складає академічну заборгованість студента.

Крім цього може мати місце ситуація, коли студент в попередньому навчальному закладі атестований з деяких дисциплін, які вивчаються в поточному семестрі в Академії, до якого студент перевівся чи поновився. У цьому разі виникає необхідність перезарахування раніше вивчених дисциплін.

Перезарахування результатів раніше складених студентом дисциплін (модулів) згідно з індивідуальним навчальним планом здійснює декан факультету, шляхом їх порівняння (відповідність змісту дисципліни ОПП, загальний обсяг в годинах та кредитах ЄКТС, призначених дисципліні, форми підсумкового контролю) і за умови відповідності програмних вимог з цих дисциплін. Перезарахування дисциплін здійснюється на підставі академічної довідки або додатку до документа про вищу освіту, виданого акредитованим вищим навчальним закладом.

Академічне розходження встановлює декан факультету, порівнюючи навчальні плани, за якими студент навчався раніше і має навчатись в Академії. Дисципліни, які на момент переведення (поновлення) студента не вивчались ним повністю, становлять академічну різницю. Академічна розбіжність з дисципліни це:

– різниця за обсягом (кількість навчальних годин менша 75% від академічної);

– форма підсумкового контролю (залік – замість іспиту, звичайний залік – замість диференційованого);

– за змістом між дисципліною, з якої особа атестована раніше, і відповідною їй дисципліною чинного в Академії навчального плану.

Порядок ліквідації академічної розбіжності вирішує завідувач відповідної кафедри. Зміна назви дисципліни без зміни обсягу, форми підсумкового контролю і змісту за наявності мотивованого висновку відповідної кафедри академічним розходженням не вважається.

Якщо дисципліна, виведена студенту як академічна різниця, то вона заноситься до індивідуального навчального плану студента на відповідний семестр зі встановленням термінів її ліквідації.

Студент отримує завдання (опис дисципліни) на відповідній кафедрі, вивчає дисципліну за індивідуальним графіком з опрацюванням усіх видів навчальних занять, передбачених робочою програмою дисципліни, під керівництвом викладача, який веде цю дисципліну і призначений завідувачем кафедри. Підсумковий семестровий контроль приймає викладач призначений завідувачем кафедри.

Перезарахування дисциплін може здійснюватись за такими варіантами:

– одноосібне рішення декана факультету;

– рішення декана факультету на підставі додаткової атестації студента відповідною кафедрою за окремими темами (після ліквідації академрозбіжності).

Одноосібне рішення декана факультету про перезарахування дисципліни може бути прийняте за таких умов:

– назви дисциплін збігаються повністю або мають несуттєву стилістичну відмінність;

– загальний обсяг годин (кредитів ЄКТС), відведений на вивчення нормативної дисципліни в попередньому навчальному закладі, не менший 75% обсягу дисципліни, передбаченої навчальним планом Академії;

– оцінка за дисципліну виставлена за шкалою, що має не меншу кількість градацій, ніж передбачена в Академії шкалою оцінювання підсумкового контролю.

Граничний термін ліквідації академічної різниці, встановлюється в наказі ректора або розпорядженням першого проректора з навчальної роботи.

Особа, яка не ліквідувала академічну різницю у визначений термін підлягає відрахуванню з Академії.

Додаткова атестація за окремими темами дисципліни може проводитись за різними формами відповідно до виду семестрового контролю, а саме: співбесіди, письмової контрольної роботи або тестування з тем, які не вивчались або не в повному обсязі вивчалися студентом раніше тощо.

При перезарахуванні дисципліни зберігається раніше здобута позитивна оцінка навчальних досягнень студента. Якщо в академічній довідці студента, який перевівся (поновився на навчання), оцінки виставлені лише за вітчизняною шкалою оцінювання, то їх необхідно привести до чинних в Академії шкал оцінювання (вітчизняної та ЄКТС) згідно з «Інструкцією щодо оцінювання навчальної діяльності студентів в умовах впровадження Європейської кредитно-трансферної системи організації навчального процесу». Аналогічно визначається оцінка за шкалою ЄКТС для дисципліни, з якої підсумковий семестровий контроль проводився у формі заліку з оцінкою «зараховано». Якщо з дисципліни, що перезараховується, студент отримав декілька оцінок, або враховується додаткова атестація з окремих тем, тоді загальна підсумкова оцінка з дисципліни виставляється як середньоарифметична.

Студент має право відмовитися від перезарахування дисципліни, якщо його не влаштовує отримана раніше оцінка, та складати її як академічну різницю або вивчати повторно.

8.5.16. Переведення на навчання студентів які навчаються на договірній основі (з оплатою за рахунок місцевих бюджетів, міністерств і відомств, юридичних та фізичних осіб), здійснюється з обов’язковим унесенням відповідних змін до умов договору (контракту).

У випадку, коли студент, що перебував на повторному навчанні або академічній відпустці, навчається на контрактній основі, після отримання допуску до навчання до діючого договору/контракту вносяться відповідні зміни (оформлюється додаткова угода про подовження терміну дії договору/контракту до дати закінчення навчання за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем).

Якщо упродовж 10-ти днів після реєстрації наказу про поновлення на навчання (переведення, або допуск до навчання) за кошти юридичних та фізичних осіб не укладено відповідний договір (не внесені зміни до діючого договору/контракту), наказ скасовується.

8.5.17. Перелік документів, які необхідні для розгляду питань поновлень та переводів (документи подаються в деканат):

8.5.17.1. Особи, які навчалися у ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини», були відраховані та бажають поновитися на навчання, повинні подати такі документи:

  • ​заяву на ім’я ректора ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини» з проханням про поновлення та зазначенням року відрахування;
  • ​медичну довідку (форма 086-о);
  • ​документ про попередню освіту (атестат або диплом, результати ЗНО);
  • ​копію паспорта громадянина України.

8.5.17.2. Особи, які навчалися в інших вищих медичних навчальних закладах, були відраховані та бажають поновитися на навчання до ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини», повинні подати такі документи:

  • ​заяву на ім’я ректора ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини» з проханням про зарахування на навчання;
  • ​академічну довідку (оригінал);
  • ​сертифікат про проходження ліцензійного іспиту «Крок» (оригінал);
  • ​документ про попередню освіту (атестат або диплом, результати ЗНО);
  • ​медичну довідку (форма 086-о);
  • ​копію паспорта громадянина України.

8.5.17.3. Особи, які навчаються в інших вищих медичних навчальних закладах та бажають перевестися на навчання до ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини», повинні подати такі документи:

  • ​заяву на ім’я ректора вищого медичного навчального закладу, в якому навчається студент, із зазначенням причини переводу та дозволом ректора на переведення, скріплену мокрою гербовою печаткою;
  • ​заяву на ім’я ректора ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини» з проханням про переведення;
  • ​довідка про посеместрове виконання навчального плану із завершених дисциплін та результати зарахування поточного та підсумкового модульного контролю незавершених дисциплін (завірена деканатом), або індивідуальний навчальний план студента (чи його завірена копія);
  • ​сертифікат про проходження ліцензійного іспиту «Крок» (копію, завірену у встановленому порядку);
  • ​документ про попередню освіту (атестат або диплом, результати ЗНО);
  • ​медичну довідку (форма 086-о);
  • ​копію паспорта громадянина України.
  1. ПОРЯДОК ЛІКВІДАЦІЇ СТУДЕНТАМИ АКАДЕМІЧНОЇ ЗАБОРГОВАННОСТІ

Академічна заборгованість студента – пропущені заняття з поважних та без поважних причин, одержані незадовільні оцінки з поточного контролю знань та на проміжному або підсумковому контролі знань (на модульному контролі, підсумковому модульному контролі та іспиті).

9.1. Порядок ліквідації поточної неуспішності студентами та пропусків занять

Незадовільні оцінки, отримані студентами на поточних заняттях, вважаються відпрацьованими при успішній здачі підсумкового заняття.

Наявність незадовільних оцінок з дисциплін не є підставою для відсторонення студента від здачі підсумкового заняття, якщо рейтинг складає понад 3,3.

При отриманні незадовільної оцінки за підсумковим заняттям відпрацьовується тільки дане заняття.

Відпрацювання незадовільних оцінок, отриманих студентами на поточних заняттях з предметів, за якими не передбачено проведення підсумкового або залікового заняття, проводиться викладачеві, що веде дану групу і (або) черговим викладачем (не рідше 1 разу на тиждень).

Ліквідація розбіжностей у навчальних планах при переведенні чи поновленні в Академію, поверненні з академічної відпустки або в зв’язку з повторним курсом навчання підлягає відпрацюванню за індивідуальним графіком узгодженим з відповідною кафедрою та затвердженого деканом.

Пропуски навчальних занять (лекції, практичні, семінарські, лабораторні заняття) без поважної причини підлягають відпрацюванні протягом двох тижнів.

Навчальні заняття, пропущені з поважної причини, підлягають також відпрацюванню у тому разі, якщо пропущено більше 2-х занять (2-х пар), або більше 10 академічних годин при цикловій системі. Поважними причинами є:

  • ​хвороба студента, підтверджена довідкою про тимчасову непрацездатність поліклінікою за місцем реєстрації студента або іншим стаціонарним лікувальним закладом;
  • ​попередньо отриманий письмовий дозвіл декана факультету про пропуск занять з сімейних чи інших поважних причин, підтверджене документально (не більше 3-х навчальних днів протягом семестру);
  • ​донорська довідка, повістка у військкомат або судові органи;
  • ​відрядження студента (наукова конференція, спортивні змагання тощо).

Довідка про тимчасову непрацездатність студента подається в деканат в перші три дні після хвороби. При неявці на заняття через хворобу або інших причин студент не пізніше, ніж на наступний день ставить до відома декана  факультету особисто або через старосту групи.

Пропущені навчальні заняття повинні бути відпрацьовані студентом протягом одного місяця після хвороби або відсутності з інших причин. У виняткових випадках (відсутність на заняттях більше 7 днів) термін відпрацювання може бути продовжений в індивідуальному порядку деканом факультету.

Студент має право відпрацювати тільки 1-не пропущене заняття по дисципліни в день відпрацювання, відведений для цього кафедрою на початку семестру. За наявності поважних причин з письмового дозволу декана факультету відпрацювання можуть проводитися за індивідуальним графіком (не більше 2-х відпрацювань в день).

При наявності невідпрацьованого пропущеного заняття студент до підсумкового заняття не допускається.

Кінцевим строком відпрацювання поточної неуспішності є останній день семестру.

Відпрацювання пропущених занять проводиться в повному обсязі у встановлені терміни у вільний від навчання час.

Ліквідація розбіжностей у навчальних планах проводиться по лекціях, практичних, семінарських, лабораторних занять в обсязі і в строки, встановлені наказом ректора чи розпорядженням декана. Ліквідації підлягають розбіжності в навчальних планах, що перевищують 15% від загального обсягу годин встановлених в Академії з кожної дисципліни.

С першого дня сесії всі відпрацювання здійснюються за наявності індивідуальної відомості, яка видається одноразово на кожну дисципліну.

Індивідуальний термін ліквідації академічної заборгованості встановлюється розпорядженням декана. Збільшення терміну ліквідації академічної заборгованості допускається у виняткових випадках за наявності документально підтверджених поважних причин рішенням ректорату.

При наявності академічної заборгованості (пропуски навчальних занять з поважної причини) на початок екзаменаційної сесії студенту встановлюється індивідуальний термін ліквідації академічної заборгованості та складання іспитів (до 30 календарних днів наступного семестру).

При наявності академічної заборгованості (пропуски навчальних занять без поважної причини) більше 120 годин за семестр на початок наступного семестру студент відраховується з Академії.

За письмовим розпорядженням проректора з навчальної роботи студент може пропустити без відпрацювання не більше 20 годин протягом семестру, у тому числі не більше 2 занять по одній дисципліні. Пропущена тема вивчається студентом самостійно.

Для отримання дозволу на пропуск навчальних занять без відпрацювання керівники структурних підрозділів завчасно подають доповідну записку із зазначенням П.І.Б. студентів та причини звільнення, документально підтвердженої, на ім’я декана факультету.

До студентів, які пропустили без поважної причини більше 10 (десяти) годин навчальних занять за місяць, застосовуються заходи дисциплінарного стягнення (зауваження, догана).

9.2. Порядок отримання дозволу на відпрацювання пропущених занять без поважних причин, ліквідацію розбіжності в навчальних планах.

Для отримання дозволу на відпрацювання навчальних занять, пропущених без поважної причини, ліквідацію розбіжностей у навчальних планах студент подає на ім’я декана факультету заяву, в якій вказує дисципліну і вид навчальних занять, дату пропущеного заняття, кількість навчальних годин. Заява розглядається деканом  у триденний термін.

9.3. Відпрацювання пропущених лекцій

Для відпрацювання лекцій допуск із деканату не потрібний.

Пропущені лекції студенти відпрацьовують згідно вимог кафедри у вигляді рефератів або усної співбесіди з пропущеної теми, про що ставиться відмітка у журналі обліку лекцій.

9.4. Завдання кафедр і деканату

Протягом семестру відпрацювання пропущених занять проводяться не рідше 1 разу на тиждень черговим викладачем з фіксованим часом початку відпрацювань і днем тижня, при цьому графік відпрацювань узгоджується з деканом факультету з урахуванням розкладу навчальних занять.

Ліквідація академічної заборгованості в період сесії проводиться з 9.00 до 15.00 щодня, не більше двох занять по одній дисципліні на день.

Реєстрація відпрацювань (пропуски навчальних занять, ліквідація розбіжностей у навчальних планах, підсумкові заняття або незадовільні оцінки) здійснюється в журналі відпрацювань.

Завідувач кафедри представляє в деканат факультету інформацію про відвідування та успішності студентів 01 числа кожного місяця і на останній день занять у семестрі на паперовому та електронному носіях.

Декан факультету щомісяця до 05 числа кожного місяця проводить аналіз інформації з кафедр про відвідування та успішність студентів і представляє проректору з навчальної роботи зведену інформацію по курсах на паперовому та електронному носіях.

Декан факультету щомісяця до 10 числа кожного місяця подає інформацію про виконану роботу з студентами боржниками (наявність пропусків навчальних занять 15 і більше годин – для студентів 1-3 курсів, 25 і більше годин – для студентів 4-6 курсів; неуспішні студенти по 3-м і більше дисциплін) проректору з навчальної роботи на паперовому носії.

Декан факультету представляє інформацію про наявність академічної заборгованості на останній день занять у семестрі проректору з навчальної роботи на паперовому носії.

Вимоги до оформлення журналу реєстрації відпрацювань:

  • ​в журналі ліквідації відпрацювань реєструються відпрацювання пропущених занять, підсумкових занять, а також незадовільних оцінок;
  • ​облік відпрацювань необхідно вести протягом всього навчального року.
  1. УЧАСНИКИ ОСВІТНЬО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

Учасниками освітньо-виховного процесу в Академії є:

– науково-педагогічні, наукові, педагогічні працівники;

– здобувачі вищої освіти та інші особи, які навчаються в Академії;

– працівники Академії (категорійні спеціалісти, лаборанти, завідувачі навчальними лабораторіями, методисти тощо).

10.1. Науково-педагогічні, наукові та педагогічні працівники

Науково-педагогічні працівники – особи, які за основним місцем роботи в Академії професійно займаються педагогічною діяльністю у поєднанні з науковою, лікувально-діагностичною та науково-технічною діяльністю. На посади науково-педагогічних працівників, обираються за конкурсом, як правило, особи, які мають наукові ступені або вчені звання, а також випускники магістратури, аспірантури та докторантури.

10.1.1. Права та обов’язки науково-педагогічних, наукових та педагогічних працівників.

Науково-педагогічні, наукові та педагогічні працівники Академії мають право:

– на академічну свободу, що реалізується в інтересах особи, суспільства та людства загалом;

– на академічну мобільність для провадження професійної діяльності;

– на захист професійної честі та гідності;

– брати участь в управлінні вищим навчальним закладом, у тому числі обирати та бути обраним до вищого органу громадського самоврядування, вченої ради вищого навчального закладу;

– обирати методи та засоби навчання, що забезпечують високу якість освітнього процесу;

– на забезпечення створення відповідних умов праці, підвищення свого професійного рівня, організацію відпочинку та побуту, встановлених законодавством, нормативними актами вищого навчального закладу, умовами індивідуального трудового договору та колективного договору;

– безоплатно користуватися бібліотечними, інформаційними ресурсами, послугами навчальних, наукових, спортивних, культурно-освітніх підрозділів вищого навчального закладу;

– на захист права інтелектуальної власності;

– на підвищення кваліфікації та стажування не рідше одного разу на п’ять років;

– брати участь в об’єднаннях громадян;

– на соціальне та пенсійне забезпечення в установленому законодавством порядку.

Науково-педагогічні, наукові та педагогічні працівники Академії мають також інші права, передбачені законодавством і статутом Академії.

На науково-педагогічних і наукових працівників вищих навчальних закладів поширюються всі права, передбачені законодавством для наукових працівників наукових установ.

Науково-педагогічні, наукові та педагогічні працівники Академії зобов’язані:

– забезпечувати викладання на високому науково-теоретичному і методичному рівні навчальних дисциплін відповідної освітньої програми за спеціальністю, провадити наукову діяльність (для науково-педагогічних працівників);

– підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, наукову кваліфікацію (для науково-педагогічних працівників);

– дотримуватися норм педагогічної етики, моралі, деонтології, поважати гідність осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, прищеплювати їм любов до України, виховувати їх у дусі українського патріотизму і поваги до Конституції України та державних символів України;

– розвивати в осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі, самостійність, ініціативу, творчі здібності, високі норми загальнолюдської моралі та деонтології;

– дотримуватися статуту Академії, законів, інших нормативно-правових актів.

10.1.2 Робочий час науково-педагогічний працівника

Робочий час науково-педагогічних працівників Академії визначається обсягом їх навчальної, методичної, наукової, організаційної, лікувально-діагностичної та виховної роботи.

Навчальне навантаження науково-педагогічних працівників планується щорічно на поточний навчальний рік, виходячи із середньотижневої тривалості робочого часу 36 годин (1548 годин за рік), відображається в індивідуальних планах роботи науково-педагогічних працівників і не може перевищувати річний робочий час.

За планування навчального навантаження, а також інших видів діяльності науково-педагогічних працівників відповідає завідувач кафедри.

Обсяг роботи науково-педагогічних працівників в облікових годинах складає їх навантаження, яке визначається для конкретного науково-педагогічного працівника з урахуванням виконання ним навчальної, методичної, наукової, організаційної, лікувально-діагностичної й виховної роботи та особливостей навчальних дисциплін, які він викладає. Це стосується також навчальних дисциплін, які лише запроваджуються і потребують від науково-педагогічного працівника значних витрат часу на розробку курсу лекцій і відповідного методичного забезпечення.

Підставою для планування навчального навантаження науково-педагогічного працівника є дані для розрахунку обсягу навчальної роботи, які навчально-методичний відділ надає на кафедри, що забезпечують викладання відповідних дисциплін.

На кафедрах виконується розподіл навчальної роботи в годинах на навчальний рік між науково-педагогічними працівниками.

Обсяг навчальної роботи кафедри і розподіл навчальної роботи між науково-педагогічними працівниками встановлюються таким чином, щоб максимальне навчальне навантаження науково-педагогічного працівника не перевищувало 600 годин на навчальний рік (на 1,0 ставку). Навчальний відділ при розрахунку педагогічного навантаження науково-педагогічних працівників дотримується цієї вимоги. Розрахунки педагогічного навантаження навчальний відділ повинен завершити до 1 травня. Розрахунки педагогічного навантаження затверджуються наказом ректора.

При складанні індивідуальних планів роботи науково-педагогічних працівників завідувач кафедри повинен враховувати особливості кожного виду роботи і забезпечувати оптимальне використання творчого потенціалу кожного науково-педагогічного працівника. Читання лекцій повинно плануватися, як правило, професорам, доцентам і старшим викладачам. За розпорядженням завідувача кафедри читання лекцій може бути доручено асистенту кафедри.

Індивідуальні плани роботи складаються всіма науково-педагогічними працівниками, розглядаються на засіданні кафедри й підписуються завідувачем кафедри, деканом факультету. Індивідуальний план завідувача кафедри підписує декан факультету та перший проректор з навчальної роботи.

Розрахунок робочого часу науково-педагогічних працівників проводиться відповідно до навчальних планів відповідних спеціальностей, затверджених МОЗ України, контингенту студентів та наказу МОН України від 07.08.2002 №450 «Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів». Норми часу для розрахунку обсягу навчальної роботи є обов’язковими, змінювати ці норми або додавати інші види навчальної роботи неприпустимо.

Навчальне навантаження розраховується, виходячи з астрономічної години (60 хвилин), крім аудиторних занять, де академічна година (45 хвилин) зараховується як облікова година.

Методична, наукова, лікувально-діагностична, організаційна та виховна робота науково-педагогічних працівників планується у відповідних розділах індивідуального плану роботи на навчальний рік із зазначенням конкретних підсумкових результатів.

Переліки основних видів методичної, наукової, лікувальної, організаційної та виховної роботи науково-педагогічних працівників мають орієнтовний характер і за рішенням кафедри можуть доповнюватися іншими видами робіт, які ними виконуються.

На час хвороби, відрядження, відпустки, перебування на підвищенні кваліфікації науково-педагогічного працівника завідувач кафедри забезпечує його заміну науково-педагогічними працівниками кафедри, перерозподіляє його навантаження (читання лекцій, проведення семінарських, практичних, лабораторних занять, консультацій, проведення екзаменів, перевірку письмових робіт студентів тощо) та повідомляє про це відділ кадрів. Відомості про зміни навчального навантаження вносяться до індивідуальних планів науково-педагогічних працівників.

При підведенні підсумків навчального року на засіданні кафедри обговорюється питання про виконання індивідуальних планів науково-педагогічними працівниками.

Звіт про виконання навчального навантаження науково-педагогічними працівниками кафедри за навчальний рік подається до деканату факультету, до якого належить кафедра.

Викладач зобов’язаний дотримуватись встановленого йому графіка робочого часу. Графіком роботи викладача є розклад занять, та участь у всіх заходах,що проводяться на кафедрі (кафедральні засідання, конференції, семінарі тощо).

Забороняється відволікати викладачів від проведення занять, передбачених розкладом.

 

10.2. Особи, які навчаються в Академії

 10.2.1. Особами, які навчаються в Академії, є:

– здобувачі вищої освіти – слухачі, які отримують додаткові чи окремі освітні послуги;

  • Здобувачами вищої освіти є:

– студент – особа, зарахована до вищого навчального закладу з метою здобуття вищої освіти ступеня спеціаліста.

10.2.2. Права та обов’язки осіб, які навчаються в Академії

  • Особи, які навчаються вАкадемії, мають право на:

– безпечні і нешкідливі умови навчання, праці та побуту;

– трудову діяльність у позанавчальний час;

– безоплатне користування бібліотеками, інформаційними фондами, навчальною, науковою та спортивною базами вищого навчального закладу;

 безоплатне забезпечення інформацією для навчання у доступних форматах з використанням технологій, що враховують обмеження життєдіяльності, зумовлені станом здоров’я (для осіб з особливими освітніми потребами);

– користування виробничою, культурно-освітньою, побутовою, оздоровчою базами вищого навчального закладу у порядку, передбаченому статутом Академії;

– участь у науково-дослідних, дослідно-конструкторських роботах, конференціях, симпозіумах, виставках, конкурсах, представлення своїх робіт для публікації;

– участь у заходах з освітньої, наукової, науково-дослідної, спортивної, мистецької, громадської діяльності, що проводяться в Україні та за кордоном, у встановленому законодавством порядку;

– участь в обговоренні та вирішенні питань удосконалення навчального освітнього процесу, науково-дослідної роботи, організації дозвілля, побуту, оздоровлення;

– внесення пропозицій щодо умов і розміру плати за навчання;

– участь у громадських об’єднаннях;

– участь у діяльності органів громадського самоврядування Академії, факультету, вченої ради вищого навчального закладу, органів студентського самоврядування;

– вибір навчальних дисциплін у межах, передбачених відповідною освітньою програмою та робочим навчальним планом, в обсязі, що становить не більш як 25 відсотків загальної кількості кредитів ЄКТС, передбачених для даного рівня вищої освіти. При цьому здобувачі певного рівня вищої освіти мають право вибирати навчальні дисципліни, що пропонуються для інших рівнів вищої освіти, за погодженням з керівником факультету;

– академічну мобільність, у тому числі міжнародну;

– отримання соціальної допомоги у випадках, встановлених законодавством;

– зарахування до страхового стажу відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» періодів навчання на денній формі навчання у вищих навчальних закладах, за умови добровільної сплати страхових внесків;

– академічну відпустку або перерву в навчанні із збереженням окремих прав здобувача вищої освіти, а також на поновлення навчання у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки та відповідним Положенням Академії;

– участь у формуванні індивідуального навчального плану;

– моральне та/або матеріальне заохочення за успіхи у навчанні, науково-дослідній і громадській роботі, за мистецькі та спортивні досягнення тощо;

– захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства;

– канікулярну відпустку тривалістю не менш як вісім календарних тижнів на навчальний рік;

– отримання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

– оскарження дій органів управління вищого навчального закладу та їх посадових осіб, педагогічних і науково-педагогічних працівників;

– спеціальний навчально-реабілітаційний супровід та вільний доступ до інфраструктури вищого навчального закладу відповідно до медико-соціальних показань за наявності обмежень життєдіяльності, зумовлених станом здоров’я;

– пільговий проїзд у транспорті у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

  • Особи, які навчаються вАкадемії, зобов’язані:

– систематично й глибоко оволодівати знаннями, вміннями, практичними навичками, професійною майстерністю;

– дотримуватись Статуту, Правил внутрішнього розпорядку Академії ;

– дотримуватись законодавства, моральних, етичних та деонтологічних норм;

– виконувати в визначені терміни всі види робіт, передбачені навчальними планами та програмами з дисциплін згідно з графіком навчального процесу;

– відвідувати лекції, практичні, лабораторні та семінарські заняття;

– відвідувати заняття за обраним індивідуальним навчальним планом (елективні курси) ;

– вчасно інформувати керівництво закладу в разі неможливості з поважних причин відвідувати заняття, складати заліки та іспити;

– зберігати власність Академії– аудиторії, обладнання, меблі, підручники тощо.

– сприяти підвищенню авторитету Академії.

За невиконання студентами навчальних планів і програм, порушення ними Статуту Академії та Правил внутрішнього розпорядку ректор має право застосовувати заходи дисциплінарного стягнення або відрахувати студента з Академії відповідно до чинних правових документів.

10.2.3. Права та обов’язки старости курсу та старости академічної групи

Староста є представником деканату для організаційного забезпечення освітнього процесу на курсі та в академічній групі та для управління студентським колективом курсу та групи при залученні студентів до всіх офіційних заходів, що проводяться деканатом факультету і ректоратом або за їх дорученням.

Староста представляє інтереси студентів курсу та групи в деканаті і на кафедрах. Старостою курсу та академічної групи може бути один із успішних у навчанні студентів, який відзначається високими моральними якостями, користується авторитетом і повагою серед студентів і науково-педагогічних працівників, має позитивний вплив на колектив і володіє організаторськими здібностями.

За належне виконання своїх обов’язків староста може бути матеріально та морально заохочений адміністрацією та органами студентського самоврядування факультету та Академії.

Староста несе відповідальність за виконання обов’язків та використання прав, передбачених цим Положенням.

На першому курсі староста призначається розпорядженням декана за його згодою. У подальшому староста переобирається на зборах відповідно курсу чи академічної групи та оформлюється розпорядженням декана. Звільнення старости може здійснюватись за власним бажанням, з ініціативи адміністрації, органів студентського самоврядування або студентів відповідно курсу чи групи, якщо він не справляється з обов’язками чи втратив моральне право бути офіційним лідером студентського колективу, та оформлюється розпорядженням декана.

Староста курсу чи групи зобов’язаний:

– своєчасно інформувати студентів про розпорядження ректорату, деканату стосовно організації освітнього процесу та інших офіційних заходів;

– брати участь у плануванні, організації та проведенні заходів, пов’язаних з навчально-виховним процесом курсу чи академічної групи;

–​ щоденно вести журнал облік відвідування занять студентами групи;

– стежити за станом дисципліни та поведінки студентів, за збереженням навчального обладнання та інвентарю в аудиторіях, лабораторіях, навчальних корпусах;

– забезпечувати участь студентів курсу та групи у заходах, які проводяться на факультеті та в Академії із залученням студентів;

– оперативно інформувати деканат про зрив занять, можливі непорозуміння у розкладі занять тощо;

– оперативно інформувати органи студентського самоврядування та адміністрацію факультету про порушення прав студентів, можливі конфлікти з науково-педагогічними працівниками, інші проблеми, що є важливими для студентів;

– брати участь у зборах старост академічних груп;

– після закінчення заліків та екзаменів отримувати підсумкову інформацію про результати екзаменаційної сесії і доводити її до відома студентів;

Староста має право:

– рекомендувати кращих студентів групи до матеріального та морального заохочення за відмінне навчання, активну участь у науково-дослідній, громадській, спортивній та культурно-масовій роботі тощо;

– вносити пропозиції щодо накладання на студентів адміністративних стягнень за порушення навчальної і трудової дисципліни, правил внутрішнього розпорядку;

– давати в межах своїх повноважень розпорядження студентам щодо організації навчально-виховного процесу, громадської роботи та виконання поставлених перед студентами доручень адміністрацією факультету та Академії.

10.2.4. Навчальний час студента

Навчальний час визначається кількістю облікових одиниць часу, які відведені для виконання навчальних планів і програм підготовки на даному освітньо-кваліфікаційному рівні. Він включає:

– термін навчання за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем,

– навчальний рік і навчальний курс,

– навчальний семестр,

– навчальний тиждень,

– навчальний день,

– навчальне заняття,

– самостійну роботу,

– екзаменаційну сесію,

– виробничу практику,

– канікули.

Навчальний рік у ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини» розпочинається, як правило, 1 вересня і для студентів складається з навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових і канікулярних днів.

Навчальний курс – завершений період навчання студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю, екзаменаційних сесій та канікул.

Протягом одного навчального року студент навчається на відповідному навчальному курсі.

Тривалість його перебування на курсі включає – І (осінній) і ІІ (весняний) навчальні семестри, підсумковий контроль, виробничу практику (якщо це передбачено навчальним планом) та канікули.

Закінчення навчання студента на конкретному курсі (семестрі) оформлюється наказом ректора про переведення його на наступний курс (семестр) навчання (за умов повного виконання студентом навчальних планів і навчальних програм із дисциплін).

Навчальний семестр – це частина навчального року, яка закінчується підсумковим семестровим контролем. Його тривалість визначається навчальним планом і графіком навчального процесу.

Навчальний тиждень студента складається з 5 днів і включає не більше 30 аудиторних навчальних годин при ЄКТС.

Субота та неділя – вихідні дні. В суботу можливе проведення кафедрами консультацій та відпрацювань пропущених занять.

Навчальний день – складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 9 академічних годин.

Навчальні дні та їх тривалість визначаються річним графіком навчального процесу. Вказаний графік складається на навчальний рік з урахуванням перенесень робочих та вихідних днів, погоджується і затверджується в порядку і в терміни, визначені вищим навчальним закладом.

Навчальні заняття (аудиторні заняття) тривають 2 або 3 академічні години при стрічковій формі розкладу, 4-6 академічних годин, якщо форма розкладу є цикловою.

Самостійна позааудиторна робота становить не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.

Відпрацювання пропущених студентами занять та консультації проводяться згідно з п. 9. «Порядок ліквідації студентами академічної заборгованості».

Академічна година – це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить 45 хвилин. Дві академічні години утворюють пару (90 хвилин) академічних годин (надалі «пара»).

Виробнича практика для студентів 2-3 курсів, які навчаються за ЄКТС, проводиться як навчальні заняття упродовж відповідного навчального року; для всіх інших студентів – після закінчення семестру (семестрового контролю) відповідно до навчальних планів і графіків навчального процесу на базах лікувально-профілактичних закладів охорони здоров’я, в санітарно-епідеміологічних станціях, фармацевтичних установах.

Канікули в Академії надаються двічі на рік (зимові та літні), відповідно до затвердженого навчального плану і графіку навчального процесу.

Сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, становить не менше 8 тижнів.

  1. СУБ’ЄКТИ УПРАВЛІННЯОСВІТНІМ ПРОЦЕСОМ

Основну відповідальність за якість освітнього процесу в Академії несуть Рада засновників, ректор та керівники навчальних підрозділів.

11.1. Рада засновників:

Ректор Академії в межах наданих йому повноважень:

– організовує діяльність Академії;

– вирішує питання фінансово-господарської діяльності Академії, затверджує його структуру і штатний розпис;

– видає накази і розпорядження, дає обов’язкові для виконання всіма учасниками освітнього процесу і структурними підрозділами Академії доручення;

– відповідає за результати діяльності Академії перед Радою засновників;

– забезпечує виконання фінансового плану (кошторису), укладає договори;

– призначає на посаду та звільняє з посади працівників;

– забезпечує охорону праці, дотримання законності та порядку;

– визначає функціональні обов’язки працівників;

– формує контингент осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі;

– відраховує з Академії та поновлює на навчання в ньому здобувачів вищої освіти за погодженням з органами студентського самоврядування, які навчаються з підстав, визначених Законом України «Про вищу освіту»;

– забезпечує організацію та здійснення контролю за виконанням навчальних планів і програм навчальних дисциплін;

– контролює дотримання всіма підрозділами штатно-фінансової дисципліни;

– здійснює контроль за якістю роботи педагогічних, науково-педагогічних, наукових та інших працівників;

– забезпечує створення умов для здійснення дієвого та відкритого громадського контролю за діяльністю Академії;

– сприяє та створює умови для діяльності органів студентського самоврядування, громадських організацій, які діють у вищому навчальному закладі відповідно до законів України;

– сприяє формуванню здорового способу життя у здобувачів вищої освіти, зміцненню спортивно-оздоровчої бази вищого начального закладу, створює належні умови для занять масовим спортом;

– здійснює інші передбачені статутом повноваження.

– відповідає за провадження освітньої, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності у вищому навчальному закладі, за результати фінансово-господарської діяльності, стан і збереження нерухомого та іншого майна цього закладу.

– щороку звітує перед засновником (засновниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) та вищим колегіальним органом громадського самоврядування Академії.

 

11.2. Вчена рада Академії

Вчена рада є колегіальним органом управління Академії, який утворюється строком на п’ять років, склад якого затверджується наказом ректора Академії протягом десяти робочих днів з дня закінчення повноважень попереднього складу вченої ради.

Вчена рада Академії:

– визначає стратегію і перспективні напрями розвитку освітньої, наукової та інноваційної діяльності Академії;

– розробляє і подає вищому колегіальному органу громадського самоврядування проект статуту Академії, а також рішення про внесення змін і доповнень до нього;

– ухвалює фінансовий план і річний фінансовий звіт Академії;

– визначає систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості вищої освіти;

– ухвалює за поданням керівника Академії рішення про утворення, реорганізацію та ліквідацію структурних підрозділів;

– обирає за конкурсом таємним голосуванням на посади декана, завідувачів кафедр, професорів і доцентів, директора бібліотеки;

– затверджує освітні програми та навчальні плани для кожного рівня вищої освіти та спеціальності;

– ухвалює рішення з питань організації освітнього процесу, визначає строки навчання на відповідних рівнях;

– затверджує зразок та порядок виготовлення власного документа про вищу освіту, положення про процедуру і підстави для його видачі випускникам, а також зразки, порядок виготовлення, процедуру і підстави для видачі випускникам спільних і подвійних дипломів;

– ухвалює основні напрями проведення наукових досліджень та інноваційної діяльності;

– оцінює науково-педагогічну діяльність структурних підрозділів;

– приймає остаточні рішення про визнання іноземних документів про вищу освіту, наукові ступені та вчені звання під час прийняття на роботу педагогічних, наукових, науково-педагогічних та інших працівників, а також під час зарахування вступників на навчання;

– має право вносити подання про відкликання керівника Академії з підстав, передбачених законодавством, статутом Академії, контрактом, яке розглядається вищим колегіальним органом громадського самоврядування Академії;

– розглядає інші питання діяльності Академії відповідно до його статуту.

 

11.3. Центральна методична рада Академії

Для планування та координації науково-методичної роботи в Академії, обговорення проектів нормативних, навчально-методичних документів, розроблення рекомендацій з удосконалення якості навчального процесу та модернізації його науково-методичного забезпечення в Академіїстворюється центральна методична рада.

До складу центральної методичної ради Академії входять проректори, декан факультету, начальник навчального відділу, голови методичних комісій, провідні педагоги Академії, які мають великий досвід педагогічної і навчально-методичної роботи, представники органів студентського самоврядування.

Головою центральної методичної ради Академії є перший проректор, а його заступником – начальник навчально-методичного відділу. Склад центральної методичної ради Академії затверджується наказом ректора.

Центральна методична рада:

– обговорює проекти нормативних, навчально-методичних документів, рекомендації з удосконалення якості навчального процесу та модернізації його науково-методичного забезпечення;

– розробляє рекомендації щодо форм і методів поточного та підсумкового контролю знань студентів, критеріїв оцінки успішності студентів;

– розробляє рекомендації щодо наукової організації праці науково-педагогічних працівників;

– рекомендує до друку методичні видання;

– вирішує комплекс питань, що відноситься до змісту освіти за напрямами підготовки, спеціальностями та правочинних заходів для реалізації змісту освіти і його постійного удосконалення;

– напрацьовує загальні рекомендації щодо принципів та правил організації методичної роботи в Академії;

– накопичує, узагальнює і розповсюджує позитивний досвід організації методичної роботи факультету, кафедр Академії та інших вітчизняних та закордонних вищих навчальних закладів;

– напрацьовує рекомендації щодо модернізації навчального процесу;

– організує науково-методичні конференції та семінари з питань науково-методичної роботи та методичного забезпечення навчально-виховного процесу, обміну досвідом роботи кафедр тощо;

– за завданням ректорату розглядає питання про організаційно-методичний рівень навчального процесу та якість його методичного забезпечення на конкретних кафедрах, та факультеті і формулює висновки про їх відповідність встановленим вимогам;

Центральна методична рада Академіїпрацює згідно з планом роботи, який складається на навчальний рік.

Рішення центральної методичної ради приймаються відкритим голосуванням. Для прийняття рішення необхідно, щоб на засіданні ради були присутні не менше ніж 2/3 від загального складу членів центральної методичної ради і за рішення проголосувало не менше від половини від присутніх членів ради. Рішення ради фіксуються в протоколі, який веде секретар ради. Рішення центральної методичної ради з питань, що входять до її компетенції, вводяться в дію наказом ректора.

 

11.4. Навчально-методичний відділ Академії

Навчально-методичний відділ є структурним підрозділом Академії, який здійснює функції з планування, організації, і контролю освітнього процесу відповідно до затверджених навчальних планів спеціальностей, програм та інших навчально-методичних матеріалів. Відділ безпосередньо підпорядкований першому проректору.

Основними завданнями відділу є:

– розробка стратегії навчальної роботи в Академії;

– координація роботи деканату факультету і кафедр у питаннях виконання державних вимог до організації навчальної роботи;

– розробка і впровадження інструктивно-методичних матеріалів стосовно виконання нормативних документів МОН і МОЗ України з організації навчальної діяльності;

– узагальнення та аналіз результатів діяльності навчальних структурних підрозділів Академії;

– редагування повних та достовірних даних до Єдиної державної електронної бази з питань освіти;

– надання офіційної звітності щодо навчального процесу в Академії.

  • Основними завданнями по організації та контролю навчального процесу є:

У сфері діяльності деканату:

– контроль за складанням навчальних та робочих навчальних планів;

– контроль за виконанням навчальних планів;

– контроль відповідності робочих навчальних планів освітньо-професійним програмам та відповідність розкладів занять і екзаменів робочим навчальним планам;

– складання і контроль за виконанням розкладів навчальних занять і екзаменаційних сесій;

– контроль за оформленням студентської навчальної і випускної документації, наказів про рух студентського контингенту і випуск фахівців;

– документальне оформлення організації і підсумків всіх видів практики;

– складання аналізу підсумків екзаменаційних сесій, державних екзаменів;

– формування складу екзаменаційних комісій і контроль за їх роботою;

– розробка пропозицій щодо доцільності використання аудиторного фонду, розподіл його для проведення навчальних занять і екзаменаційних сесій;

– розробка проектів наказів та розпоряджень з питань організації освітнього процесу;

– перевірка готовності навчальних підрозділів Академії до навчального року, наявності інформаційного та методичного забезпечення дисциплін та систем діагностики знань;

– підготовка статистичних та інших матеріалів стосовно навчального процесу, які виносяться на обговорення ректоратів та Вченої ради Академії;

 

По сфері діяльності кафедр:

– контроль за розрахунком та виконанням навчального навантаження кафедрами;

– контроль за плануванням навчальної роботи викладачів кафедр в індивідуальних планах роботи;

– контроль та перевірка правильності заповнення відомостей на оплату погодинної роботи;

– контроль за рівнем забезпеченості спеціальностей стандартами вищої освіти;

– контроль за якістю освіти студентів та розробку заходів щодо її покращення;

– аналіз роботи по ліквідації академічної заборгованості;

– консультування і контроль за підготовкою кафедрами наскрізних і робочих навчальних програм студентів;

– контроль за формуванням штатного розкладу кафедр з основного фонду фінансування;

– візування заяви викладачів для оформлення їх на роботу в штаті, за сумісництвом, погодинно;

– аналіз навчальних планів і індивідуальних планів науково-педагогічних працівників та контроль за їх виконанням;

– контроль за відповідністю об’єктивної ділової інформації претендента для подальшого проходження конкурсу на відповідну посаду викладача.

 

З питань звітності:

– формування щорічних звітів щодо аналізу навчальної діяльності Академії;

– складання статистичних звітів про контингент студентів;

– аналіз звітів голів ЕК і формування заходів по покращенню підготовки фахівців;

 

З організаційної роботи:

– участь в міжвузівських і академічних науково-методичних конференціях;

– участь в роботі комісій по підготовці питань для обговорення на засіданнях ректорату і Вченої ради Академії, підготовка довідок з питань навчального процесу для розгляду на їх засіданнях;

– підготовку матеріалів для семінарів – навчань керівного складу факультету і кафедр;

– проведення організаційної роботи з акредитації Академіїв цілому та підготовки документів для проведення самоакредитаційного аналізу Академії;

– організація академічної системи підвищення педагогічної майстерності молодих викладачів, аспірантів і наукових співробітників;

– заказ, оформлення, видача і контроль за документами сурової звітності (дипломи, студентські квитки, академічні довідки тощо).

 

Основні завдання, які вирішує навчально-методичний відділ:

– аналіз забезпеченості навчального процесу навчально-методичною літературою;

– науково-методичне супроводження діяльності підрозділів Академії з питань формування змісту освіти, змісту навчання, систем діагностики, технологій навчання, а також вдосконалення організації освітнього процесу;

– удосконалення змісту навчальних програм та навчальних планів підготовки фахівців згідно із сучасними європейськими стандартами;

– вивчення, узагальнення, методичне і наукове забезпечення впровадження передового досвіду навчально-методичної роботи, найсучасніших прийомів і методів проведення навчальних занять і організаційних форм навчання;

– розробка нових та вдосконалення діючих нормативно-методичних матеріалів, що регламентують організацію освітнього процесу;

– удосконалення «технології» проведення поточного, етапного і підсумкового контролю та формування критеріїв оцінювання знань;

– застосування сучасних технологій та інтерактивних методів навчання;

– забезпечення підвищення педагогічної майстерності викладачів;

– впровадження в навчальний процес кращого вітчизняного і зарубіжного досвіду;

– участь в організації методичної роботи в Академіїна рівні, що забезпечує підготовку фахівців, які володіють основними компетенціями у певній галузі професійної діяльності;

– розробка пропозиції для ректора та Вченої ради щодо удосконалення нормативно-правової бази організації освітнього процесу та системи ступеневої освіти в Академії;

– розробка проектів нормативних документів з організації та управління навчальним процесом в Академії;

– розробка заходів щодо удосконалення навчальної та науково-методичної діяльності Академії;

– організація розробки та облік освітньо-кваліфікаційних характеристик, освітньо-професійних програм підготовки спеціалістів за всіма спеціальностями Академії;

– участь в організаціїта проведення науково-методичних конференцій і конкурсів з науково-методичної діяльності;

– методичне забезпечення єдності навчального процесу і наукових досліджень;

– аналіз загальних і специфічних питань методики викладання;

-проведення науково-методичних досліджень з актуальних для Академії й вищої школи проблем.

11.5. Навчально-методичний відділ Академії

Навчально-методичний відділ є самостійним структурним підрозділом Академії, який забезпечує інтенсифікації підготовки та покращання методичного забезпечення навчального процесу в Академії. Стратегічним завданням навчально-методичного відділу є удосконалення організації процесу підготовки фахівців відповідно до вимог державних стандартів освіти.

 

11.6. Декан факультету:

– безпосередньо керує навчальною, методичною, науковою та лікувально-діагностичною діяльністю кафедр факультету;

– разом з кафедрами забезпечує розвиток матеріально-технічної бази навчально-виховного процесу;

– бере участь у підборі кадрів науково-педагогічних працівників факультету;

– координує роботу кафедр факультету;

– керує роботою з розробки, вдосконалення і коригування навчальних планів і програм, навчально-методичних комплексів дисциплін, підготовки документації для відкриття спеціальностей і спеціалізацій;

– забезпечує створення умов для підвищення науково-теоретичного рівня і професійної майстерності працівників факультету;

– сприяє розвитку нових форм навчальної діяльності за фахом і спеціалізацією факультету;

– розробляє разом з кафедрами заходи, спрямовані на підвищення якості підготовки фахівців;

– контролює виконання навчальних планів і програм, проходження виробничої практики, проведення навчального процесу, модульного контролю, підсумкового семестрового контролю;

– представляє керівництву Академії проекти наказів про зарахування, переведення, поновлення та відрахування студентів, надання їм академічних відпусток та пільг, повторного курсу навчання, застосування заохочень та стягнень, допуск студентів до складання заліків, семестрових та державних екзаменів, тощо;

– проводить аналіз індивідуальних планів науково-педагогічних працівників кафедр, які належать до факультету та здійснює контроль за їх виконанням;

– подає пропозиції ректору щодо складу предметної екзаменаційної комісії, її голови та технічного персоналу приймальної комісії Академії.

 

11.7. Кафедри

Кафедри є базовими структурними підрозділами Академії.

Кафедра об’єднує спеціалістів в одній або кількох споріднених галузях (напрямах) науки для професійного вирішення питань наукової, лікувально-діагностичної (для клінічних кафедр) і навчально-методичної роботи. Кафедра проводить навчально-виховну і методичну діяльність з однієї або кількох споріднених спеціальностейчи навчальних дисциплін.

Завдання кафедри:

– організує, здійснює та відповідає за навчально-виховну і методичну роботу в межах, визначених факультетом (Академією);

– опрацьовує навчальні робочі програми та відповідні методичні рекомендації;

– забезпечує навчальний процес на кафедрі відповідними методичними та дидактичними матеріалами;

– розподіляє навчальну і науково-методичну роботу між науково-педагогічними працівниками;

– проводить роботу щодо підвищення кваліфікації науково-педагогічних та інших працівників.

Основні організаційні, навчальні, методичні та наукові питання діяльності кафедри розглядаються на засіданні її науково-педагогічного складу. У разі необхідності для забезпечення розвитку нового напряму навчальної, методичної та наукової діяльності при кафедрі можуть створюватися секції. Ухвала про створення секції приймається на засіданні кафедри.

Завдання, які стоять перед клінічною кафедрою визначені «Положенням про клінічний заклад охорони здоров’я» (наказ МОЗ України від 05.06.1997 №174).

Кафедра для цільової підготовки спеціалістів може мати свої філії у наукових і лікувально-профілактичних закладах/виробничих організаціях із використанням їх матеріальної бази.

Керівництво діяльністю кафедри здійснює завідувач кафедри.

На кафедрі розміщуються стенди з навчально-методичною документацією, а саме:

– календарно-тематичні плани лекцій, лабораторних практичних і семінарських занять;

– розклад занять;

– графік відпрацювань пропущених студентами занять та чергування викладачів у дні ліквідації заборгованості студентів;

– семестрові завдання для самостійної роботи студентів;

– перелік основної та додаткової літератури з дисциплін кафедри, рекомендованої студентам;

– перелік знань, умінь та практичних навичок, якими повинен оволодіти студент.

 

11.8. Органи студентського самоврядування Академії

Захист прав та інтересів студентів у сфері навчання забезпечують органи студентського самоврядування Академії (Рада студентського самоврядування Академії).

Діяльність органів студентського самоврядування Академії регламентується окремим положенням та Правилами внутрішнього розпорядку. Вищим органом самоврядування студентів є Конференція студентів Академії.

Органи студентського самоврядування:

– беруть участь в управлінні Академією у порядку, встановленому Законом України «Про вищу освіту» та статутом Академії;

– беруть участь в обговоренні та вирішенні питань удосконалення освітнього процесу, науково-дослідної роботи, організації дозвілля, оздоровлення, побуту та харчування;

– проводять організаційні, просвітницькі, наукові, спортивні, оздоровчі та інші заходи;

– беруть участь у заходах (процесах) щодо забезпечення якості вищої освіти;

– захищають права та інтереси студентів, які навчаються в Академії;

– делегують своїх представників до робочих, консультативно-дорадчих органів;

– приймають акти, що регламентують їх організацію та діяльність;

– беруть участь у вирішенні питань організації харчування студентів;

– вносять пропозиції щодо змісту навчальних планів і програм;

– вносять пропозиції щодо розвитку матеріальної бази Академії, у тому числі з питань, що стосуються побуту та відпочинку студентів;

– мають право оголошувати акції протесту;

– представляють та захищають інтереси студентів у державних органах та громадських об’єднаннях;

– формують студентські фракції у Вченій радіАкадемії;

– аналізують та узагальнюють зауваження студентів з організації та контролю якості навчального процесу і звертаються до адміністрації з пропозиціями щодо їх вирішення;

– беруть участь у вирішенні конфліктних ситуацій, що виникають між студентами, студентами та представниками адміністрації або науково-педагогічними працівниками;

– допомагають адміністрації Академії в організації навчально-виховної роботи в Академії та на факультеті;

– координують діяльність старост академічних груп;

– здійснюють контроль за дотриманням студентами дисципліни та правил внутрішнього розпорядку;

– сприяють створенню умов для вільного розвитку особистості студента шляхом його залучення до різноманітних видів творчого діяльності – науково-дослідницької, технічної, культурної, громадської, спортивної тощо;

– сприяють діяльності студентських гуртків, товариств, об’єднань і клубів за інтересами;

– беруть участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами

– виконують інші функції, передбачені Законом України «Про вищу освіту» та положенням про студентське самоврядування Академії.

За погодженням з органом студентського самоврядування Академії приймаються рішення про:

– відрахування студентів з Академії та їх поновлення на навчання;

– затвердження правил внутрішнього розпорядку Академії в частині, що стосується осіб, які навчаються;

  1. МОНІТОРІНГ ЯКОСТІ ОСВІТИ

12.1. В Академії діє система моніторингу якості освіти, яка складається з щорічних опитувань «Академія очима студента», моніторингу якості навчального процесу, визначення рейтингу кафедр.

Опитування «Академія очима студента» проводиться з метою контролю та покращення якості викладання двічі на рік на початку семестру.

12.2. Результати первинної обробки даних (статистичні таблиці та коментарії) передаються до навчально-методичного відділу для подальшого аналізу і використання в розробці звітної та науково-методичної документації.

Результати опитування щодо окремого науково-педагогічного працівника є інформацією з обмеженим доступом. Науковий керівник програми знайомить з результатами самого науково-педагогічного працівника, декана факультету і завідувача кафедри, на якій працює науково-педагогічний працівник. Інформація в повному обсязі також передається ректору, першому проректору з наукової роботи. Всі особи, які мають доступ до інформації з опитування, несуть відповідальність за її конфіденційність.

Інформація про результати опитування може бути публічно оголошена лише, як правило, в узагальненому вигляді.

Результати опитування використовуються для визначення рівня викладання окремих дисциплін, рейтингу роботи кафедр і факультету та розробки рекомендацій з підвищення якості викладання.

  1. ФІНАНСУВАННЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІАКАДЕМІЇ

13.1. Фінансування Академії здійснюється за рахунок коштів фізичних осіб, додаткових джерел фінансування (не заборонених законодавством), які використовуються на оплату праці, матеріальне стимулювання працівників, інші цілі, пов’язані із статутною діяльністю Академії.

Оплата праці в Академії здійснюється згідно з Кодексом законів про працю України, законами України „Про освіту”, „Про вищу освіту”, „Про оплату праці”, за схемами посадових окладів і тарифними ставками, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та колективним договором Академії.

Джерела фінансування навчання особи за відповідною освітньо-професійною програмою визначаються у період конкурсних випробувань та зарахування до Академії.

  1. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

14.1. У разі внесення змін до чинного законодавства, всі зміни та доповнення, до даного положення вносяться шляхом видання наказу ректора Академії про підготовку нової редакції «Положення про організацію освітнього процесу у ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини»» та затвердження його в установленому порядку.

14.2. З моменту затвердження в установленому порядку нової редакції «Положення про організацію освітнього процесу ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини»» попереднє втрачає чинність

Положення схвалено рішенням Вченої ради ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини» (Протокол № 6  від 24.01.2019 року)

Transition Eng / Ukr