Transition Eng / Ukr

121, Харківське шосе

Київ, Україна.
(+380) 44 560-89-65
(+380) 44 576-06-00
(+380) 44 576-04-01
(+380) 44 576-07-79
(+380) 94 926-13-57

Написати листа:

maem.academy.edu@gmail.com

Робочий час

Пн-Чт: 9.00 до 18.00
Пт: 9.00 до 17.00

ПОЛОЖЕННЯ

про організацію навчального процесу в ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини» за європейською кредитно-трансферною системою

ПОГОДЖЕНО

Вченою Радою ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини»

Протокол №6 «24» 01 2019 р.

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

В.о. ректора ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини»

к.м.н.,

Грідчін С.В.

(Наказ № 05 від 24.01.2019 року)

 

ВСТУП

Однією із передумов входження України до Європейського простору вищої освіти є реалізація системою вищої освіти України ідей Болонського процесу. На виконання першочергових завдань, що випливають з рішення Колегії Міністерства освіти і науки України від 28 лютого 2003 р. (протокол № 2/3-4) та від 24 квітня 2003 р. (протокол №5/5-4), а також з рішень підсумкових колегії МОН України було передбачено проведення з 2003/2004 навчального року педагогічного експерименту щодо впровадження кредитно- модульної системи організації навчального процесу, яка згодом була замінена на Європейську кредитно-трансферну ситему (далі – ЄКТС) організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-ІУ рівнів акредитації (наказ МОН України від 16 жовтня 2009 р. № 943).

Міністерством охорони здоров’я України з 2004 р. здійснювались системні заходи щодо переходу вищої медичної школи на Європейські стандарти. З цією метою затверджена масштабна Програма запровадження у медичній освіті засад Болонської декларації, видано ряд наказів, які регламентували порядок і послідовність дій МОЗ України та вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів України з модернізації медичної освіти на європейських засадах.

Європейська комісія ставить за мету сприяти межуніверситетській кооперації як засобу покращення якості освіти на благо студентів і вищих навчальних закладів, а програму обміну студентами визначено як вагомий елемент такої межуніверситетської співпраці та покращення можливостей зростання їх навчальної і професійної кар’єри, працевлаштування через визнання дипломів.

При розробці цього положення враховано засади ЄКТС та Закон України «Про вищу освіту» (набув чинності 06.09.2014 р.)

  1. Загальні положення

Положення про організацію навчального процесу за ЄКТС (далі Положення) є нормативним документом, що регламентує організацію навчання студентів у Приватному вищому навчальному закладі «Міжнародна академія екології та медицини».

Освітній (або навчальний) процес у вищих навчальних закладах (далі – освітній чи навчальний процес) – інтелектуальна, творча діяльність у сфері вищої медичної освіти і науки, що провадиться через систему науково- методичних і педагогічних заходів та спрямована на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь та інших компетентностей у осіб, які навчаються, а також на формування гармонійно розвиненої особистості.

Таким чином, це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на відповідному освітньому або кваліфікаційному рівні відповідно до Державних та Галузевих стандартів вищої освіти (ГСВО).

Освітній процес базується на принципах науковості, гуманізму, демократизму, наступності та безперервності, незалежності від втручання будь-яких політичних партій, інших громадських та релігійних організацій.

Навчальний процес організуються з застосуванням сучасних інформаційних технологій навчання та орієнтується на формування різнобічно освіченої та гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових та професійних знань, мобільності та швидкої адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній сфері, в галузях техніки, технологій, системах управління та організації праці в умовах ринкової економіки.

Зміст освіти – це науково-обгрунтована система дидактично та методично оформленого навчального матеріалу для різних освітніх і кваліфікаційних рівнів. Зміст освіти визначається освітньо-професійною програмою та структурно – логічною схемою підготовки, навчальними програмами дисциплін, іншими нормативними актами органів державного управління освітою та вищого навчального закладу і відображається у відповідних підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах, дидактичних засобах, а також при проведенні навчальних занять та інших видів навчальної діяльності.

З 1 вересня 2005 року підготовка лікарів у системі вищої медичної та фармацевтичної освіти, в тому числі в Приватному вищому навчальному закладі «Міжнародна академія екології та медицини», відбувається за новими навчальними планами, які побудовані за Європейською кредитно- трансферною системою (ЄКТС).

  1. Мета впровадження та основні терміни, поняття, що використовується при Європейській кредитно-трансферній системі

організації навчального процесу

Метою впровадження ЄКТС є підвищення якості вищої медичної та фармацевтичної освіти фахівців і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників та престижу української вищої медичної та фармацевтичної освіти у Європейському та міжнародному освітньому просторі.

   ЄКТС – це орієнтована на особу, яка навчається, система накопичення і трансферу кредитів, що ґрунтується на прозорості результатів навчання і навчального процесу. її мета – сприяти, планувати, надавати, оцінювати, визнавати та підтверджувати кваліфікації і навчальні модулі, а також допомагати мобільності студентів.

    ЄКТС передбачає вивчення дисциплін, структурованих на модулі, кожен з яких є задокументованою логічно завершеною частиною навчальної програми навчальної дисципліни, практики, що реалізується відповідними формами організації навчального процесу і закінчується підсумковим модульним контролем, в тому числі з нормативних дисциплін гуманітарного блоку.

    Обсяг навчального навантаження студента (трудомісткість навчання) встановлюється в кредитах.

     Кредит – одиниця вимірювання обсягу навчального навантаження здобувана вищої освіти, необхідного для досягнення визначених (очікуваних) результатів навчання. Обсяг 1 кредиту ЄКТС становить ЗО годин. Включає усі види навчальної діяльності студента:    лекції,

семінари, практичні та лабораторні заняття, всі види консультацій, індивідуальну, самостійну роботу, підсумковий контроль, підготовку до державної атестації, складання ліцензійних інтегрованих іспитів «Крок- 1» і «Крок-2», практично-орієнтованого державного іспиту, виконання курсових та дипломних робіт, навчальні та виробничі практики або інші види діяльності, пов’язані з оцінюванням. Кредит, таким чином, базується на повному навантаженні студента, пов’язаному з виконанням навчальних планів і програм, а не обмежується лише аудиторними годинами. Навантаження одного навчального року за денною формою навчання становить, як правило, 60 кредитів.

Модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу.

Змістовий модуль – це сукупність навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові.

Всі види навчальної діяльності з нормативних та вибіркових навчальних дисциплін здійснюються за розкладом, який складає навчально- методичний відділ та затверджує проректор з науково- педагогічної роботи академії.

  • Вимоги до впровадження ЄКТС.

Система ЄКТС базується на трьох основних елементах, якими є: інформація (про навчальні програми та досягнення студентів), взаємна згода (між освітнім закладом та студентом) і оцінювання в кредитах ЄКТС (для обліку обсягу роботи, виконаної студентом).

Склад і зміст елементів Європейської кредитно-трансферної системи, що необхідні для впровадження організації навчального процесу (інформаційний пакет, договір про навчання між студентом і академію, академічна довідка оцінювання знань), визначаються окремими нормативними документами.

У інформаційний пакет – загальна інформація про академію назва напрямів, спеціальностей, спеціалізацій спеціальностей, анотації (змістові модулі) із зазначенням обов’язкових та вибіркових курсів, методики і технології викладання, залікові кредити, форми та умови проведення контрольних заходів, система оцінювання якості освіти тощо;

У договір (угода) про навчання між студентом і академії (напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень, порядок і джерела фінансування, порядок розрахунків);

У академічна довідка оцінювання знань, що засвідчує досягнення студента, з використанням системи кредитів та трьох шкал оцінювання успішності: традиційної, багатобальної, ЄКТС.

Наказом МОН України № 943 від Ібжовтня 2009р. запроваджені ключові документи ЄКТС («Аплікаційна форма студента», «Угода про навчання», «Угода про практичну підготовку та зобов’язання про якість», «Академічна довідка», «Додаток до диплома європейського зразка»).

  1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАННЯ

СТУДЕНТІВ ЗА ЄКТС

  • Принципи організації навчального процесу за ЄКТС

Для впровадження ЄКТС слід дотримуватися таких принципів:

У Порівняльної трудомісткості кредитів, який полягає в досягненні кожним студентом встановлених ЄКТС норм, які забезпечують академічну мобільність студентів, державне й міжнародне визнання результатів освіти на конкретних етапах виконання студентом індивідуального навчального плану.

У Кредитності, який полягає в декомпозиції змісту освіти й навчання на відносно єдині та самостійні за навчальним навантаженням студентів частки.

У Модульності, який визначає підхід до організації оволодіння студентом змістовими модулями і проявляється через специфічну для модульного навчання організацію методів і прийомів, навчально-виховних заходів, основним змістом яких є активна самостійно-творча пізнавальна діяльність студента.

У Методичного консультування – полягає в науковому та інформаційно- методичному забезпеченні діяльності учасників освітнього процесу.

У Організаційної динамічності, який полягає в забезпеченні можливостей зміни змісту навчання з урахуванням динаміки соціального замовлення. А Гнучкості та партнерства – полягає в побудові системи освіти так, щоб зміст навчання й шляхи досягнення цілей освіти та професійної підготовки відповідали індивідуальним потребам і можливостям студента.

л Пріоритетності змістової й організаційної самостійності та зворотнього зв’язку, який полягає у створенні умов для організації навчання, що вимірюється та оцінюється результатами самостійної пізнавальної діяльності студентів.

  • Особливості планування навчального процесу за ЄКТС

Види навчальної діяльності з навчальних дисциплін здійснюється за розкладом, який складається навчальним відділом академії та затверджується проректором з науково-педагогічної роботи.

Навчальний час студента визначається кількістю облікових одиниць часу, які відведені для виконання навчальних планів і програм підготовки для відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня. Він включає: термін навчання;

навчальний рік і навчальний курс; навчальний семестр; навчальний тиждень; навчальний день; навчальне заняття;

  • самостійна робота;
  • державна атестація; виробнича практика; канікули.

Навчальний рік триває 12 місяців (52 тижні, з яких не менше 8 тижнів становить тривалість канікул), розпочинається 1 вересня, складається: з двох навчальних семестрів (осінньо-зимового і весняно-літнього), в тому числі виробничої практики, канікул зимових і літніх, Державної атестації на випускних курсах.

Тривалість теоретичного навчання та практичної підготовки, контрольних заходів (ПМК) та виконання індивідуальних завдань складає 40 тижнів на рік. Решта – 4 тижні на рік – відводиться на державну атестацію (на останньому році навчання), а також може бути використана для перескладання та повторного вивчення дисциплін. З урахуванням тривалості в 40 тижнів на рік річний бюджет часу студента складає 45*40 = 1800 годин.

Види діяльності студента впродовж навчального року визначаються графіком навчального процесу, який складається навчально-методичним відділом до початку навчального року, затверджується проректором з науково-педагогічної роботи, доводиться до відома керівників факультетів та кафедр, студентів академії. Облік навчального часу студента здійснюється” у кредитах ЄКТС.

Навчальний курс – завершений період навчання студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю, виробничу практику (якщо це передбачено навчальним планом) та канікули. Закінчення навчання студента на конкретному курсі (семестрі) оформлюється наказом ректора про переведення його на наступний курс (семестр) навчання (за умов повного виконання студентами навчальних планів і навчальних програм з дисциплін).

Навчальний семестр – це складова частина навчального року. Його тривалість визначається навчальним планом і графіком навчального процесу.

Навчальний тиждень – складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 45 академічних годин (1,5 кредити). Максимальний тижневий бюджет часу студента денної форми навчання становить 45 години (відповідно до навчальних планів, затверджених МОЗ України у 2015 р.). На організацію навчальних занять з фізичного виховання (як позакредитної дисципліни) відводиться всього 160 годин. Резерв часу на поглиблене вивчення окремих дисциплін, студентську наукову роботу, підготовку та участь у студентських олімпіадах, конкурсах, конференціях тощо доцільно передбачити в обсязі понад 21 годину (47% від максимального тижневого бюджету часу). Таким чином, тижневий бюджет часу на виконання індивідуального навчального плану становить до 24 академічних годин.

В ПВНЗ «МАЕМ» навчальний тиждень складається з 5 днів і включає в середньому 22-28 аудиторних навчальних годин.

Самостійна позааудиторна робота становить не менше 47% загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення дисципліни.

Субота та неділя – вихідні дні. За погодженням з ректором (проректоромз науково-педагогічної роботи) з ініціативи органів студентського самоврядування на деяких кафедрах у суботу можуть проводитись консультації та відробки пропущених студентами занять (компенсація днів відпочинку для викладачів відбувається відповідно до чинних нормативно-правових документів).

Навчальний день – складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 9 академічних годин.

Навчальні заняття тривають 2 абоакадемічні години (тривалість академічної години – 45 хвилин) з перервами між ними при стрічковій формі розкладу; 4-6 академічних годин, якщо форма розкладу є цикловою.

Академічна година – це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить, як правило, 45 хвилин. Дві академічні години утворюють пару академічних годин (надалі “пара”).

Виробнича практика для студентів проводиться або як навчальні заняття впродовж відповідного навчального року, або для студентів 4-5 курсів на клінічних базах кафедр та закладів практичної охорони здоров’я.

Канікули надаються двічі на рік (зимові і літні), відповідно до затвердженого навчального плану і графіку навчального процесу. Сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу повинна становить не менше

  • тижнів.
  • Навчально-методичне забезпечення освітнього процесу в умовахЄКТС

Організаційно-методичне забезпечення організації навчального процесу за ЄКТС передбачає використання документів, регламентованих чинною нормативно-правовою базою щодо вищої освіти, адаптованих і доповнених з урахуванням особливостей цієї системи. Перелік нормативних документів, які використовуються в навчальному процесі за кредитно – трансферною системою:

У освітньо-професійна програма (ОПП);

У освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ);

У навчальний план;

У робочий навчальний план;

У типові навчальні програми дисциплін;

У робочі навчальні програми з дисциплін.

Навчальний план — це основний нормативний документ академії, за допомогою якого здійснюється організація навчального процесу. Навчальний план складається на підставі структурно-логічної схеми і містить у собі план навчального процесу за семестрами, перелік, обсяг та послідовність вивчення нормативних та вибіркових навчальних дисциплін, форми проведення навчальних занять, поточного та підсумкового контролю, державної атестації. Навчальний план затверджується наказом ректора академії.

Навчальний план передбачає організацію навчального процесу за принципами ЄКТС, що сприяє визнанню дипломів і кваліфікацій випускників ВМ(Ф)НЗ України у Європі, а також надасть можливість перезарахування навчальних дисциплін студентам у медичних університетах України та Європи.

Навчальний план структурований у кредитах ЄКТС, перелік та обсяг дисциплін узгоджений з ОПП і ОКХ.

Термін підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Спеціаліст» спеціальностей «Лікувальна справа» – 6 років або 360 кредитів ЄКТС; навчальний рік триває 40 тижнів і включає 60 кредитів (1 тиждень – 1,5 кредити ЄКТС); 1 кредит ЄКТС становить 30 академічних годин. Тижневе аудиторне навантаження для студентів медичного факультету становить в середньому 22 — 28 навчальних годин для студента. Обсяг самостійної роботи становить в середньому 47 % від загального. Навчальний рік має 1800 академічних годин.

Навчальний план підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст» за спеціальностями «Стоматологія», складено з розрахунку 5 років навчання або 300 кредитів ЄКТС; навчальний рік триває 40 тижнів і включає 60 кредитів (1 тиждень – 1,5 кредити ЄКТС); 1 кредит ЄКТС  становить ЗО академічних годин. Навчальний рік має 1800 академічних годин. Тижневе аудиторне навантаження для студентів становить в середньому 22 — 29 навчальних годин. Обсяг самостійної роботи становить в середньому 47 % від загального.

Загальне навчальне навантаження включає час на проведення лекцій, практичних, семінарських та лабораторних занять, консультацій, практик, самостійної та індивідуальної роботи і контрольних заходів.

Графік навчального процесу 1-6 курсів складається з двох навчальних семестрів і ним передбачено додатковий термін для завершення вивчення окремих модулів (їх перескладання, підвищення рейтингу тощо) – 2 тижні після закінчення весняного семестру на 1-5 курсах. В межах цього терміну після третього курсу планується складання ліцензійного інтегрованого іспиту «Крок 1».

Дванадцятий семестр на 6 курсі передбачає, крім навчання студента, підготовку до державної атестації та її проведення, складання ліцензійного інтегрованого іспиту «Крок 2». Навчальний план включає два етапи додипломної підготовки лікаря: доклінічний і клінічний.

Структура навчального плану є предметно інтегрованою, розроблена з дотриманням логічної послідовності викладання дисциплін, які складають відповідні цикли підготовки: гуманітарної та соціально — економічної, природничо-наукової та професійної.

Назви та обсяги вивчення гуманітарних та соціально – економічних дисциплін регламентовані МОН України, але їх перелік зменшений за рахунок тих, що вивчають в середній школі.

Перелік та назви дисциплін навчального плану базуються на ОПП підготовки фахівця за напрямом “Медицина” і приведені у відповідність до їх назв у навчальних планах медичних факультетів та медичних університетів Європи.

Виробнича практика входить до 360 кредитів і проводиться впродовж навчального року: з догляду за хворими – на 2 курсі, сестринська практика – на 3 курсі. Професійна клінічна практична підготовка на 4-6 курсах здійснюється відповідно до вимог ОКХ під час вивчення клінічних та гігієнічних дисциплін та під час виробничої практики на 4,5 курсах.

Використання паралельно-послідовної організації моделі навчального процесу дозволяє підвищити якість навчання завдяки:

  • інтенсифікації навчального процесу;
  • систематичності засвоєння навчального матеріалу;
  • підвищенню мотивації та відповідальності студентів за результати навчальної діяльності;
  • психологічному розвантаженню студентів завдяки розподілу підсумкового контролю протягом навчального року;
  • застосуванню своєчасних виховних та дидактичних заходів;
  • контролю якості викладання.

Навчальний план регламентує проведення контрольних заходів за розкладом занять, що плануються як аудиторне навантаження студента та викладача.

Кредитно-трансферна організація навчального процесу передбачає складання індивідуального навчального плану для кожного студента. Індивідуальний навчальний план студента структурований за курсами та семестрами, включає нормативні та вибіркові дисципліни, що визначені затвердженими нормативно-правовими документами.

Індивідуальний навчальний план містить інформацію про перелік, обсяг навантаження студента (усі види навчальної діяльності) і вивчення навчальних дисциплін (курсів) впродовж семестру, навчального року.

Індивідуальний навчальний план студента включає нормативні та вибіркові дисципліни, які необхідні для виконання вимог нормативної та варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики, у тому числі відповідність обсягу підготовки, передбаченому нормативним терміном навчання. Він дає можливість здійснювати підготовку за профілізацією відповідно до спеціальності та сприяє академічній мобільності і поглибленій підготовці в напрямах, визначених характером майбутньої діяльності.

Індивідуальний навчальний план студента за певним напрямом формується особисто студентом під керівництвом куратора ЄКТС факультету, підписується деканом факультету й затверджується проректором з науково – педагогічної роботи.

Навчальна програма дисципліни визначає її місце та значення у процесі формування фахівця, її загальний зміст, знання, уміння та компетентності, які набуває студент у результаті вивчення дисципліни. Навчальна програма складається окремо на кожний семестр викладання дисципліни, структурована за модулями, містить у собі інформацію про обсяг дисципліни у відповідному семестрі (у годинах та кредитах), перелік тем та видів занять, контрольні заходи, тощо.

Робоча навчальна програма дисципліни містить у собі детальний зміст тем за видами занять, поєднання їх у модулі, контрольні запитання, інформацію про форми поточного та підсумкового контролю, перелік навчальної літератури. Робоча навчальна програма складається на кафедрі за актуалізованою формою та використовується викладачами для планування аудиторних занять, консультацій і самостійної роботи студентів, а також студентами як методичні матеріали до вивчення навчальної дисципліни.

  1. Форми організації освітнього процесу в умовах ЄКТС

Освітній процес в ПВНЗ «МАЕМ» здійснюється у таких формах: навчальні аудиторні заняття (лекції, лабораторні, практичні, семінарські, індивідуальні заняття, консультації), самостійна робота студентів, в т.ч. виконання індивідуальних завдань, практична підготовка, контрольні заходи.

Навчальні та методичні матеріали зазначених занять вносяться кафедрою до «Освітнього порталу» на сайті академії відповідно до чинних наказів щодо його наповнення.

Лекція^ основна форма проведення навчальних занять, яка призначена для засвоєння теоретичного матеріалу з використанням наукових досягнень, методично скеровує та визначає основний зміст усіх інших видів навчальних занять. Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальною програмою. Можливе читання окремих лекцій з проблем, які стосуються даної навчальної дисципліни, але не охоплені навчальною програмою. Такі лекції проводяться провідними вченими або спеціалістами для студентів та працівників вищих навчальних закладів в окремо відведений час. Лекції проводяться лекторами – професорами і доцентами (викладачами) вищого навчального закладу, а також провідними науковцями або спеціалістами, запрошеними для читання лекцій. Лекції проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях – лекційних аудиторіях.

Лектор зобов’язаний дотримуватися навчальної програми щодо тем лекційних занять, але не обмежується в питаннях трактування навчального матеріалу, формах і засобах доведення його до студентів. План і організаційна структура кожної лекції мають бути обговорені на методичній нараді кафедри. На інформаційному стенді кафедри повинні бути розміщені тематичний план лекцій. На сайті кафедри та в «Освітньому порталі» розміщуються основні тези кожної лекції з переліком питань та списком літератури (основної та додаткової).

Практичні заняття – форма навчальних занять, на яких детально розглядаються теоретичні положення навчальної дисципліни, формуються вміння і навички їх практичного застосування шляхом виконання студентом відповідно сформульованих завдань.

Практичні заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними, наочними засобами навчання, обчислювальною технікою.

Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів шляхом перевірки їх самостійної роботи при підготовці до заняття, мотивацію, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів, розв’язування завдань з їх обговоренням, їх перевірку, оцінювання. Оцінки, отримані студентом за окремі практичні заняття, враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни в межах 120 балів за 200-бальною шкалою.

Лабораторні заняття – форма навчальних занять, на яких студенти поглиблюють теоретичні знання з дисципліни, оволодівають методикою проведення дослідів і експериментів, а також проводять їх особисто під керівництвом викладача, набувають практичних навичок роботи з лабораторним обладнанням, обчислювальною технікою, апаратурою тощо.

Лабораторні заняття проводяться у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу (лабораторні макети, установки тощо). В окремих випадках лабораторні заняття можуть проводитися в умовах реального професійного середовища (наприклад, у наукових лабораторіях). Перелік тем лабораторних занять визначається робочою навчального програмою дисципліни. Заміна лабораторних занять іншими видами навчальних занять не дозволяється. Лабораторне заняття включає проведення поточного контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи, виконання завдань за темою заняття, оформлення індивідуального звіту з виконаної роботи та його захист перед викладачем. Підсумкові оцінки, отримані студентом за виконання лабораторних робіт, враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни в межах 120 балів.

Семінарські заняття – форма навчальних занять, на яких викладач організовує дискусію навколо попередньо визначених тем, до яких студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів, конспектів тощо). Таким чином, студенти набувають навичок письмового і усного оформлення матеріалів, написання рефератів, вміння висувати і захищати наукові положення та висновки.

Відвідування лекцій, практичних, лабораторних, семінарських занять в кількості навчальних годин, передбачених робочим навчальним планом, є обов’язковим для студента. Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо. Отримані студентом оцінки за окремі семінарські заняття враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни в межах 120 балів.

Індивідуальне заняття – навчальне заняття, яке проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей. Індивідуальні навчальні заняття організуються за окремим графіком з урахуванням індивідуального навчального плану студента і можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з однієї або декількох навчальних дисциплін, а в окремих випадках – повний обсяг навчальних занять для конкретного освітнього або кваліфікаційного рівня. Види індивідуальних навчальних занять, їх обсяг, форми та методи проведення, форми та методи поточного і підсумкового контролю (крім державної атестації) визначаються індивідуальним навчальним планом студента. Організацію та проведення індивідуальних занять доручають найбільш кваліфікованим викладачам.

Консультації – це навчальні заняття, на яких студент отримує відповіді викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Кафедра проводить поточні, передмодульні та передекзаменаційні консультації. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов’язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни. Обсяг часу, відведений викладачу для проведення консультацій з конкретної дисципліни, визначається навчальним планом. Відповідно до навчальної програми на кафедрі має бути графік поточних, передмодульних або передекзаменаційних консультацій (дата, час і місце проведення, П1Б викладача).

Індивідуальна самостійна робота студентів (ІСРС) є видом позааудиторної самостійної роботи студента навчального, навчально- дослідного чи проектно-конструкторського характеру, яке використовується у процесі вивчення програмного матеріалу навчального курсу і завершується разом зі складанням підсумкового іспиту чи заліку з даної навчальної дисципліни.

Мета ІСРС:           самостійне  вивчення  частини    програмового матеріалу,

систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу і розвиток навичок самостійної роботи.

Зміст ІСРС: це завершена теоретична або практична робота у межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, одержаних у процесі лекційних, семінарських, практичних та лабораторних занять, охоплює декілька тем або зміст навчального курсу в цілому.

Орієнтовна структура ІСРС: вступ (зазначається тема, мета і завдання роботи та основні її положення); теоретичне обґрунтування (виклад базових теоретичних положень, законів, принципів, алгоритмів тощо, на основі яких виконується завдання); методи (при виконанні практичних, розрахункових, моделюючих робіт); основні результати роботи та їх обговорення (подаються статистичні або якісні результати роботи та їх обговорення, схеми, малюнки, моделі, описи, систематизована реферативна інформація та її аналіз тощо); висновки; список використаної літератури.

Порядок подання та захисту ІСРС: звіт про виконання ІСРС надається у вигляді скріпленого зошита (реферату) з титульною сторінкою стандартного зразка та внутрішнім наповненням із зазначенням усіх позицій змісту завдання (за об’ємом до 10 аркушів); ІСРС подається викладачеві, який читає лекційний курс з даної дисципліни та приймає ПМК або залік, не пізніше ніж за 2 тижні до ПМК (заліку); оцінка за ІСРС виставляється на заключному занятті (практичному, семінарському) з курсу на основі попереднього ознайомлення викладача зі змістом ІСРС. Можливий захист завдання шляхом усного звіту студента про виконану роботу (до 5 хв.); Питома вага ІСРС у загальній оцінці з дисципліни, оцінюєтьсяразом з поточним контролем в межах 120 балів.

ІСРС містить елемент пошукової, частково науково-дослідної роботи і виступає чинником залучення студента до науково-дослідницької діяльності, яка може бути продовжена через виконання курсової, дипломної, магістерської роботи тощо, формує навички професійної підготовки лікаря та провізора.

Практична підготовка студентів здійснюється під час навчальних занять, а також під час виробничої практики, яка є компонентом освітньо- професійної програми і проводиться на клінічних базах кафедр в лікарнях, амбулаторіях сімейного лікаря; для студентів фармацевтичного факультету – в ботанічному саду, виробничій аптеці тощо. Мета виробничої практики – закріплення і вдосконалення професійних вмінь та Навичок, набутих під час навчальних занять. Керівниками практики призначаються викладачі клінічних кафедр академії. Повне виконання програми виробничої практики є обов’язковим для студента.

Самостійна робота студента (СРС) – є складовою частиною навчальної діяльності і входить до складу кредитів ЄКТС кожного модуля та дисципліни в цілому.

Види самостійної роботи студентів детально описуються в робочих навчальних програмах дисциплін, що вивчаються. Кафедра визначає, рекомендує, забезпечує методично види СРС, які допоможуть засвоєнню студентами кожного модуля дисципліни, контролює виконання СРС та оцінює під час навчальних занять.

Основні види СРС під час вивчення навчальних дисциплін:

  • підготовка до практичних (лабораторних) занять;
  • виконання і захист ІСРС;
  • оволодіння практичними навиками;
  • підготовка і написання історії хвороби, акту судово-медичного дослідження, протоколу розтину;
  • підготовка до модульного контролю;
  • підготовка до державної атестації.

Усі види СРС описуються у навчальних програмах навчальних дисциплін хтя кожного модуля, виходячи з можливості досягнення кінцевої мети дисциплін, описаних в освітньо-професійній програмі (ОПП) спеціальності. Кількість годин СРС для кожного модуля визначається програмою дисципліни. Орієнтовний розподіл часу між різними видами СРС не є нормативним і визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

Всі види СРС здійснюються у процесі вивчення визначених тем модуля.

За кожною групою (підгрупою) студентів закріплюється один викладач зі штату науково-педагогічного персоналу кафедри на весь період викладання дисципліни.

Методологія процесу навчання та, відповідно, оцінювання знань студента в ЄКТС полягає у його переорієнтації із лекційно-інформативної на індивідуально-диференційовану, особистістно-орієнтовану форму та на організацію самоосвіти студентів.

В умовах кредитно-трансферної системи в основу навчання ставиться самостійна, творча робота суб’єкту навчання. У структурі навчального навантаження студента за системою ЄКТС індивідуальна, самостійна робота розглядається як один із основних компонентів навчальної діяльності, і вона повинна займати значну частину його навчального навантаження.

Індивідуальні заняття – консультації, індивідуальні завдання, індивідуальні навчально-дослідні завдання — проводяться під керівництвом викладача у позааудиторний час за окремим графіком, складеним кафедрою з урахуванням потреб і можливостей студента.

Форми і обсяги самостійної роботи студентів регламентуються “Методичними рекомендаціями з самостійної роботи студентів ПНВЗ «МАЕМ», 2015 рр.”

Форми навчання.

Навчання                  ПРИВАТНИЙ               ВИЩИЙ                   НАВЧАЛЬНИЙ

ЗАКЛАД «МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ» здійснюється за такими формами:

  • денна (стаціонарна).

Денна (стаціонарна) форма навчання є основною формою здобуття певного рівня освіти або кваліфікації з відривом від виробництва. Організація освітнього процесу на денній формі навчання здійснюється ПВНЗ «МАЕМ» згідно з державними стандартами освіти і цим Положенням.

  1. Контрольні заходи в умовах Європейської кредитно-трансферної системи організації освітнього процесу

Контрольні заходи базуються на принципах.

Є відповідності стандартам вищої освіти;

Є застосування стандартизованої та уніфікованої системи контролю,

націленої на застосування знань;

Є визначеності критеріїв оцінювання;

Є об’єктивності та прозорості технології контролю.

В ЄКТС введено багатобальне та рейтингове оцінювання навчальної діяльності студентів з метою об’єктивного визначення рівня підготовленості студентів на певному етапі навчання. В основу рейтингової системи :и:нювання покладено накопичення поточних рейтингових балів в кожному : юдулі (поточному контролі) за різнобічну навчально-пізнавальну діяльність. Контроль успішності студента здійснюється у формі поточного контролю та піосумкового модульного контролю.

Поточний контроль – оцінювання засвоєння студентом навчального :ітеріалу під час проведення кожного аудиторного навчального заняття.

Підсумковий контроль – здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому занятті. До підсумкового контролю допускаються студенти, які відвідали усі передбачені навчальною програмою з дисципліни аудиторні навчальні заняття та набрали кількість балів, не меншу за мінімальну з відповідної дисципліни. Студенту, який з поважної причини мав пропуски занять, вносяться корективи до індивідуального плану і дозволяється відпрацювання академічної заборгованості до визначеного терміну, але не пізніше початку наступного семестру. Для студентів, які пропустили заняття без поважної причини, рішення про їх відпрацювання приймається деканом факультету згідно чинних нормативно-правових документів.

Процедура та методика оцінювання успішності навчання студентів при кредитно-трансферній організації освітнього процесу здійснюється у відповідно до “Інструкції щодо оцінювання навчальної діяльності студентів в умовах впровадження Європейської кредитно-трансферної системи організації навчального процесу» (Лист МОЗ України від 22.04.2014р. № 23-01-9/93).

  1. Заохочення за успіхи в навчанні та науково-дослідній і громадській роботі

За досягнення високих показників у навчанні та виконанні науково- дослідної і громадської роботи студентам ПВНЗ                                                                                     «МАЕМ», надаються

переваги та соціальні пільги в межах повноважень навчального закладу, за рахунок власних коштів, благодійних вітчизняних та зарубіжних фондів, місцевих бюджетів, коштів установ, підприємств, організацій, фірм, окремих громадян, юридичних та фізичних осіб України та зарубіжжя:

  • призначення стипендій Президента, Верховної ради, Кабінету Міністрів,

Київської міської державної адміністрації,                                  Вченої ради ПВНЗ

«МАЕМ», стипендій імені видатних вчених, благодійних вітчизняних та зарубіжних фондів;

  • нагородження Почесною грамотою, грамотою, оголошення подяки із занесенням до особової справи;
  • надання безкоштовних квитків на відвідування театрів, концертів, інших культурно-освітніх закладів за рахунок профспілкових коштів;
  • пріоритетне право працевлаштування на посади, прийом до аспірантури, магістратури, клінічної ординатури;
  • направлення на стажування за кордон;
  1. Особливості відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення студентів

За невиконання студентами навчальних планів і програм, порушення ними Статуту академії та Правил внутрішнього розпорядку ректор має право застосувати заходи дисциплінарного стягнення або відрахувати студента з академії відповідно до чинних правових документів.

  • Відрахування студентів.

Загальний порядок переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання навчання зазначений у «Положенні про порядок переведення, відрахування, поновлення студентів вищих навчальних закладів освіти», ствердженого наказом Міністерства освіти та науки України від 15.07.1996 245.

Підставами для відрахування здобувача вищої освіти є:

  • Завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою;
  • Власне бажання;
  • Переведення до іншого навчального закладу;
  • Невиконання навчального плану та графіка навчального процесу:

1) внаслідок пропущених з неповажних причин навчальних занять у кількості годин, еквівалентній місяцю занять;

2) через незадовільне складання та два незадовільних перескладання підсумкового контролю з однієї навчальної дисципліни (заліка, ПМК) до завершення семестру;

3) внаслідок отримання незадовільних оцінок з трьох чи більше плсциплін семестрового контролю до завершення семестру;

  • при наявності неліквідованої академічної заборгованості з дисциплін семестрового контролю за попередній навчальний семестр до початку наступного семестру.
  • Порушення умов договору (контракту), укладеного між вищим Еазчальним закладом та особою, яка навчається, або фізичною >:типичною) особою, яка оплачує таке навчання;
  • У зв’язку з призовом на строкову військову службу (крім студентів вищих закладів освіти III і ІУ рівнів акредитації).
  • За вироком суду, що вступає в законну силу, чи постановою органу влади, до компенсації якого належить накладання адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.
  • За одноразове грубе порушення навчальної дисципліни або Правил внутрішнього розпорядку академії (за появу на заняттях у навчальних і корпусах, бібліотеках, гуртожитку в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсикологічного сп’яніння), за погодженням з профспілковою організацією та студентським парламентом.
  • За станом здоров’я на підставі висновку ЛКК.

Відрахування неповнолітніх студентів здійснюється за погодженням зі службою  у правах неповнолітніх місцевих органів виконавчої влади.

Особа  відрахована з академії до завершення навчання за освітньою  програмою, отримує оригінал документа про повну загальну середню (базову і загальну середню) освіту та академічну довідку, що містить інформацію про результати навчання в академії, назви дисциплін, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС. Зразок академічної довідки встановлюється МОН України відповідним розпорядчим документом. Відомості про вивчені навчальні дисципліни та складені заліки та ПМК вносяться до академічної довідки окремо за кожний семестр. При заповненні академічної довідки студентам, які навчались без відриву від виробництва, в графі «Кількість годин за навчальним планом» ставиться кількість годин з навчальної дисципліни, які передбачені навчальним планом денної форми навчання.

Студенту, який навчався в декількох навчальних закладах освіти, видається академічна довідка, до якої вносяться оцінки, одержані ним під час навчання в цих закладах освіти. В цьому випадку до академічної довідки перед переліком навчальних дисциплін, складених в ПВНЗ «МАЕМ», який видає довідку, вносіться навчальні дисципліни, складені в інших вищих медичних

“фармацевтичних) навчальних закладах та вказується назва цих закладів освіти.

До особової справи студента вкладаються:

  • Копія академічної довідки, підписаної керівництвом вищого навчального закладу освіти і скріпленої гербовою печаткою;
  • Завірений деканом індивідуальний навчальний план (залікова книжка);
  • Студентський квиток;
  • Скріплена печаткою і за підписом декана навчальна картка студента з зазначенням виконання навчального плану.

Реєстрація академічних довідок проводиться в спеціальній книзі, до якої заносяться такі дані:

  • порядковий реєстраційний номер;
  • прізвище, ім’я, по батькові особи, яка одержала академічну довідку;
  • номер академічної довідки;
  • дата видачі;
  • підпис особи, яка одержала довідку;
  • підстава видачі академічної довідки.
  • Поновлення до складу студентів.

Особа, відрахована з вищого навчального закладу до завершення навчання за відповідною освітньою програмою, має право на поновлення на навчання в межах ліцензованого обсягу академії.

Поновлення до складу студентів здійснюється ректором ПВНЗ «МАЕМ» незалежно від тривалості перерви в навчанні, причини відрахування, трудового стажу і з врахуванням здатності претендента успішно виконувати графік навчального процесу.

Студенти, які навчались в неакредитованих недержавних вищих закладах освіти, не користуються правом поновлення до державних вищих закладів освіти.

Поновлення на навчання осіб, відрахованих з вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів або яким надано академічну відпустку здійснюється, як правило, під час канікул.

З метою визначення академічної різниці та можливості продовження навчання на обраному семестрі та факультеті, деканом факультету створюється кваліфікаційна комісія з поновлення студентів на навчання. До складу кваліфікаційної комісії з поновлення входять: декан факультету, його заступники з навчальної роботи, куратори ЄКТС факультету, доценти або професори кафедр, що проводять викладання дисциплін – елементів державної атестації, в тому числі ліцензійних інтегрованих іспитів «КРОК 1» КРОК 2», а також представники студентської ради та профспілки студентів факультету.

Претендент, який виявив бажання поновитись на навчання, подає декану заяву на ім’я ректора з зазначенням курсу, семестру та факультету, на тип: він бажає поновитись. До заяви додається оригінал академічної довідки. Л:туск претендента на поновлення до кваліфікаційної комісії здійснюється приймальною комісією Академії.

Визначення академічної різниці з навчальних дисциплін здійснюється вступником декана. При поновленні на навчання допускається наявність академічної розбіжності, яка не перевищує 60 академічних годин та встановлюється термін на її ліквідацію – до завершення семестру.

Визначення можливості поновлення на конкретний навчальний семестр, вказаний в заяві претендента, проводиться шляхом письмового опитування з дисциплін – елементів державної атестації, в т.ч. ЛІІ «КРОК 1» та КРОК2», які були вивчені студентом до відрахування з академії.

Кожен претендент на поновлення отримує по одному питанню з п’яти тттиплін на вибір кваліфікаційної комісії з поновлення.

У випадку недостатнього рівня знань, продемонстрованого за результатами письмового опитування, претенденту може бути запропоновано поновлення на попередні семестри з метою повторного вивчення окремих дисциплін.

Якщо претендент на поновлення на 3 та більше з п’яти поставлених запитань дає негативну відповідь, він втрачає право на поновлення в поточному навчальному році.

Поновлення студентів на І курс ПВНЗ «МАЕМ» забороняється. Ректор ПНВЗ «МАЕМ» має право поновити на II курс студентів, які були зараховані з І курсу, за умови ліквідації ними академічної заборгованості до початку навчальних занять.

До особової справи поновленого студента вкладаються:

  • Виписка з наказу про зарахування;
  • Заява студента;
  • Копія академічної довідки, підписаної керівництвом вищого навчального закладу і скріпленої гербовою печаткою;

Деканат здійснює перезарахування результатів навчання студента при поновленні на навчальний семестр наступним чином:

  • автоматично перезараховуються всі результати навчання за попередні семестри навчання;
  • за семестр, на який поновлено студента, можливим є перезарахування лише навчальних дисциплін, складених на «відмінно» та «добре» у попередній період навчання;
  • перезарахування здійснюється деканом факультету на підставі заяви студента за згодою завідувача кафедрою з дисципліни, що перезараховується;
  • результати складання ЛІІ «Крок» перезараховуються.

Якщо при перезарахуванні навчальних дисциплін виявляється різниця в навчальних планах, і така різниця у кількості годин з дисципліни не перевищує 20 годин, то дисципліна перезараховується. Якщо різниця становить від 20 до 60 навчальних годин, то студенту призначається термін для ліквідації академічної заборгованості до кінця семестру, на який він поновлюється, за індивідуальним графіком.

  • Переривання навчання

Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, мають право на перерву у навчанні у зв’язку з обставинами, які унеможливлюють виконання освітньої (наукової) програми та навчального плану (за станом здоров’я, призовом на строкову військову службу у разі втрати права на відстрочку від неї, сімейними обставинами тощо), згідно з порядком надання академічної відпустки та повторного курсу, зазначеного у Законі України «Про вищу освіту» (2014 р.) та у «Положенні про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти», затвердженому наказом МОН України від 06.06.96 р. № 191. Навчання чи стажування в освітніх і наукових установах ( у тому числі іноземних держав) може бути підставою для перерви у навчанні, якщо інше не передбачено міжнародними актами чи договорами між вищими навчальними закладами.

Здобувачам вищої освіти, призваним на військову службу у зв’язку з оголошенням мобілізації, гарантується збереження місця навчання та стипендії.

Здобувачам вищої освіти, які реалізують право на академічну мобільність, протягом навчання, стажування чи здійснення наукової діяльності в іншому вищому навчальному закладі (науковій установі) на території України чи поза її межами гарантується збереження місця навчання та виплата стипендії відповідно до положення про порядок реалізації права на академічну мобільність. Такі особи не відраховуються зі складу здобувачів вищої освіти.

  • Академічна відпустка

Академічна відпустка – це перерва у навчанні, право на яку студент отримує у випадку зниження працездатності внаслідок порушень функцій організму, які зумовлені гострими захворюваннями, що потребують тривалого відновлювального лікування; загостреннями хронічних захворювань або частими захворюваннями (понад 1 місяць за семестр); анатомічними дефектами, які не дають змоги провести відновлювальне лікування під час навчання; та навчанням чи стажуванням в інших освітніх і наукових установах України та зарубіжних держав.

Максимальна тривалість академічної відпустки встановлюється до одного року. При необхідності тривалість академічної відпустки може бути продовжена ще на один рік.

Відпустка з приводу вагітності та пологів, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею віку 3-х років, а у разі, коли дитина хворіє та потребує домашнього догляду, – до досягнення дитиною 6-річного віку, надається відповідно до Кодексу законів про працю в Україні.

Порядок надання академічної відпустки регламентується Наказом МО та МОЗ України від 06.06.1996 р. № 191/153 «Про затвердження Положення про академічні відпустви та повторне навчання у вищих закладах освіти».

Академічна відпустка за медичними показаннями надається студентам наказом ПВНЗ «МАЕМ» на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) студентської поліклініки.

Якщо стан хворого студента і його віддаленість від лікувально- профілактичної установи (ЛПУ), яка проводить медичне обслуговування студентів, не дають йому можливості туди звернутися, він може звернутися по лікарську допомогу до територіальної ЛПУ і після закінчення лікування отримати виписку з історії хвороби для подання її до ЛКК студентської поліклініки.

Висновок лікарів територіальних ЛПУ про необхідність надання студентам академічної відпустки за медичними показаннями, чи звільнення їх від фізичної праці вважаються недійсними, якщо немає рішення ЛКК або візи головного лікаря (завідуючого) студентської поліклініки.

У виключних випадках, коли стан хворого і його віддаленість від ЛПУ не дають можливості лікарям, які проводять медичне обслуговування студентів, провести  м    медичне обстеження студента, керівництво ПВНЗ «МАЕМ» за згодою студентської поліклініки приймає рішення про надання академічної відпустки на підставі висновку ЛКК ЛПУ, де лікується студент.

Для прийняття лікарями експертного рішення до студентської поліклініки надається запит з академії, детальна виписка з історії хвороби від медичної установи, під наглядом якої знаходиться студент, і проводиться його повне медичне обстеження. При експертному вирішенні питання про необхідність надання академічної відпустки (повторного курсу навчання за медичними показаннями) враховуються: строки тимчасової втрати працездатності (більше одного місяця за семестр); специфіка навчального процесу; профіль вищого навчального закладу; ступінь адаптації студента; можливість погіршення здоров’я (перехід гострого захворювання в хронічне, вихід на інвалідність), якщо студент продовжуватиме навчання.

На підставі розгляду виписки із історії хвороби і даних медичного обстеження ЛКК (у випадку її відсутності – головний лікар) за участю представника ПВНЗ «МАЕМ» (в разі потреби) робить висновок про необхідність надання студенту академічної відпустки або його переведення за станом здоров’я на навчання на іншу спеціальність або до іншого вищого навчального закладу. У висновку ЛКК зазначається рекомендована тривалість академічної відпустки.

Надання академічної відпустки оформляється відповідним наказом ректора із зазначенням підстави надання відпустки та її термінів.

У всіх випадках загострення хронічних або гострих психічних захворювань керівництво академії спільно із ЛПУ на підставі висновку психоневрологічного диспансеру розглядає і вирішує питання про відрахування студента з ПВНЗ «МАЕМ» або рекомендує переведення студента згідно з довідкою ЛКК на іншу спеціальність або до іншого вищого закладу освіти. При сприятливому прогнозі хвороби студентам надається академічна відпустка терміном не більше одного року.

Студентам, які хворі на туберкульоз, академічна відпустка надається терміном, як правило, на один рік. Питання про продовження терміну академічної відпустки або переведення таких студентів до іншого вищого навчального закладу вирішується в індивідуальному порядку.

Студенти, які не скаржились на стан здоров’я до початку сесії (складання ПМК, заліків, державних іспитів), та отримали під час підсумкового контролю незадовільні оцінки, вважаються невстигаючими.

Для вирішення питання про допуск до навчання студентів, у яких завершується термін академічної відпустки, необхідно за два тижні до початку семестру подати до ЛКК студентської поліклініки довідку про стан здоров’я з лікувально-профілактичного закладу, який спостерігав за хворим під час академічної відпустки, і пройти комплексне медичне обстеження. На підставі цього студенту видається висновок ЛКК для подання до академії.

Допуск до навчання студентів, у яких завершився термін академічної відпустки, здійснюється наказом ректора ПВНЗ «МАЕМ» на підставі заяви студента та висновку лікарсько-консультативної комісії про стан здоров’я, які подаються не пізніше двох тижнів від початку навчального семестру.

Студенти, які не подали документи в установлений термін, відраховуються з академії.

За весь період навчання студент може скористатися правом на отримання академічної відпустки, як правило, один раз.

  • Повторне навчання

Повторне навчання – це повторне проходження працездатним студентом (який не має права на отримання академічної відпустки за медичними показаннями) курсу навчання за певний семестр, навчальний план якого студент не виконав у повному обсязі з поважних причин: через тривалі або часті захворювання (понад 1 місяць за семестр); службові відрядження; складні сімейні обставини, зокрема, необхідність догляду за членами сім’ї тощо, підтверджених відповідними документами.

Студенти першого курсу ПВНЗ «МАЕМ» правом на повторне навчання не користуються.

Довідки встановленого зразка про захворювання студента під час семестру завіряються в студентській поліклініці і подаються до академії протягом тижня після закінчення лікування.

Питання про надання студенту права на повторне навчання вирішується ректором академії за поданням декана факультету за наявності висновку лікувально-консультативної комісії до початку відповідного семестру і оформлюється відповідним наказом.

Повторне навчання здійснюється з початку семестру, навчальний план якого студент не виконав.

Студентам, які навчались за кошти державного бюджету, призначається стипендія за рахунок бюджетного фінансування з часу поновлення їх на навчання до підведення підсумків чергової екзаменаційної сесії (підсумків семестрового контролю).

Студентам, які залишені на повторне навчання, можуть бути перезараховані дисципліни, з яких за результатами підсумкового контролю вони мали оцінку не нижче «добре» або «відмінно» в семестрі, на якому вони проходять повторний курс. Перезарахування результатів навчання за успішно завершені попередні семестри відбувається повністю. Перезарахування здійснюється деканом факультету на підставі заяви студента і за згодою завідувача кафедрою з дисципліни, що перезараховується.

За весь період навчання студент може скористатися правом на проходження повторного курсу навчання не більше двох разів.

  • Переведення студентів.

Порядок переведення осіб, які навчаються у ПВНЗ «МАЕМ», визначається Законом України «Про вищу освіту» (2014 р.), стаття 46 та «Положенням про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти», затвердженим наказом МО України від 15.07.1996 р. № 245.

Переведення студентів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліст та магістр, з однієї спеціальності на іншу не допускаються.

Переведення студентів з одного вищого навчального закладу до іншого вищого навчального закладу незалежно від форми навчання, напряму підготовки фахівців з вищою освітою, спеціальності здійснюється за згодою ректорів обох вищих закладів освіти.

Переведення студентів з одного напряму підготовки фахівців з вищою освітою на інший, з однієї спеціальності, за якою здійснюється підготовка молодших спеціалістів на іншу, або з однієї форми навчання на іншу в межах ПВНЗ «МАЕМ» здійснює ректор закладу.

Переведення студентів здійснюється, як правило під час літніх або зимових канікул.

Студенти, які навчаються в неакредитованих недержавних вищих закладах освіти, не користуються правом переведення до державних вищих закладів освіти.

Переведення студентів на перший курс забороняється. За умови виключних обставин ці питання можуть розглядатись міністерствами або відомствами, які мають у своєму підпорядкуванні вищі заклади освіти.

Студент, який бажає перевестись до іншого закладу освіти, подає на ім’я ректора ПВНЗ «МАЕМ» заяву про переведення і, одержавши його письмову згоду, звертається з цією заявою до ректора того вищого закладу освіти, до якого він бажає перевестись.

При позитивному розгляді заяви і за умови ліквідації академічної різниці ректор видає наказ про допуск студента до занять, до закладу освіти, де студент навчався раніше, направляється запит щодо одержання поштою його особової справи.

Ректор попереднього ВНЗ, отримавши запит, видає наказ про відрахування студента в зв’язку з переведенням до іншого навчального закладу, в тижневий термін пересилає особову справу студента на адресу вищого закладу освіти, від якого надійшов запит. Ректор ВНЗ, до якого переводиться студент, після одержання особової справи видає наказ про його зарахування.

До особової справи переведеного студента вкладаються:

  • Виписка з наказу про зарахування;
  • Заява студента;
  • Копія академічної довідки, підписаної керівництвом попереднього вищого навчального закладу освіти і скріпленої гербовою печаткою;

У вищому навчальному закладі, в якому студент навчався раніше, залишаються:

  • копія академічної довідки,
  • копія учбової картки студента,
  • залікова книжка;
  • список пересланих документів.
  • Порядок збереження цих документів такий самий, як і особових справ студентів.
  1. Стипендіальне забезпечення студентів

Стипендіальне забезпечення студентів, які навчаються за денною формою навчання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, здійснюється за підсумками виконання індивідуального навчального плану, виходячи з основних положень ст. 62 Закону України «Про вищу освіту» (2014 р.) та «Порядку призначення і виплати стипендій», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2004 р. № 882.

При перевищенні граничного терміну навчання стипендія студентам не призначається, оскільки цей етап навчання не фінансується з державного бюджету.

Особи, які навчаються в академії за денною формою навчання, можуть отримувати інші стипендії, призначені фізичними (юридичними) особами.

Розмір стипендіального фонду ПВНЗ «МАЕМ» повинен забезпечувати виплату академічних стипендій не менше як двом третинам і не більше як 75% студентів денної форми навчання, які навчаються за кошти державного бюджету, без урахування осіб, які отримують соціальні стипендії.

Розмір академічної та соціальної стипендії, порядок її призначення і виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Розмір мінімальної академічної та соціальної стипендії для студентів не може бути меншим, ніж розмір прожиткового мінімуму з розрахунку на одну особу на місяць.

Академічні стипендії виплачуються не менш як двом третинам студентів кожного курсу (крім першого семестру першого року навчання) за кожною спеціальністю, які навчаються за кошти державного або місцевого бюджету, без урахування осіб, які отримують соціальні стипендії.

До проведення першого семестрового контролю академічна стипендія у мінімальному розмірі призначається всім студентам, зарахованим до академії на навчання на перший курс за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Академічну стипендію отримують студенти, які згідно з рейтингом, складеним в академії за результатами семестрового контролю, здобули найкращі результати навчання, а саме:

  • студенти, які за результатами семестрового контролю мають середній

бал успішності 4,00-4,99 за традиційною шкалою оцінювання;

  • студенти, які у встановлений термін (до завершення поточного

навчального семестру) склали або успішно пересклали ПМК чи заліки з

дисциплін семестрового контролю.

До їх складу входять ректор, проректори за напрямками роботи, представники фінансових підрозділів, декани факультетів, заступники декана, куратори ЄКТС факультетів, представники профспілкової студентської організації та студентського самоврядування.

У своїй роботі стипендіальні комісії керуються законами та іншими  нормативно-правовими актами, які визначають стипендіальне забезпечення студентів.

За поданням стипендіальної комісії ректор академії затверджує реєстр осіб, яким призначаються стипендії.

  1. Обов’язки та права учасників ЄКТС
    • Учасники освітньо-виховного процесу.

Учасниками освітньо-виховного процесу в ПВНЗ «МАЕМ» є:

  • наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники (викладачі);
  • здобувачі вищої освіти та інші особи, які навчаються в академії (студенти);
  • фахівці-практики, які залучаються до освітнього процесу на освітньо- професійних програмах;
  • інші працівники вищих навчальних закладів (категорійні спеціалісти, старші лаборанти, завідувачі навчальними лабораторіями, методисти та інші).
    • Права та обов’язки студента.

Студенти мають право на:

  • вибір форми навчання під час вступу до академії; безпечні і нешкідливі умови навчання, праці та побуту;
  • трудову діяльність у позанавчальний час;
  • додаткову оплачувану відпустку у зв’язку з навчанням за основним місцем робота, скорочений робочий час та інші пільги, передбачені законодавством для осіб, які поєднують роботу з навчанням;
  • безоплатне користування бібліотеками, інформаційними фондами, навчальною, науковою та спортивною базами академії;
  • безоплатне забезпечення інформацією для навчання у доступних форматах з використанням технологій, що враховують обмеження життєдіяльності, зумовлені станом здоров’я (для осіб з особливими освітніми потребами)користування виробничою, культурно-освітньою, побутовою, оздоровчою базами ПВНЗ «МАЕМ» у порядку, передбаченому статутом академії;
  • участь у науково-дослідних роботах, конференціях, симпозіумах, виставках, конкурсах, олімпіадах, представлення своїх робіт для публікації;
  • участь у заходах з освітньої, наукової, науково-дослідної, спортивної, мистецької, громадської діяльності, що проводяться в Україні та за кордоном, у встановленому законодавством порядку;
  • участь в обговоренні та вирішенні питань удосконалення навчально- виховного процесу, науково-дослідної роботи, призначення стипендій, організації дозвілля, побуту, оздоровлення;
  • внесення пропозицій щодо умов і розміру плати за навчання;
  • участь у громадських об’єднаннях;
  • участь у діяльності органів громадського самоврядування академії, інститутів, факультетів, вчених рад, органів   студентського самоврядування;
  • навчання для здобуття певного освітнього рівня відповідно до встановленого змісту, рівня і обсягу знань;
  • вибір навчальних дисциплін у межах,. передбачених відповідною освітньою програмою та робочим навчальним планом; академічну мобільність, у тому числі міжнародну; отримання соціальної допомоги у випадках,    встановлених законодавством;
  • зарахування до страхового стажу відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» періодів навчання на денній формі навчання в ПВНЗ «МАЕМ», аспірантурі, докторантурі, клінічній ординатурі, інтернатурі, резидентурі, за умови добровільної сплати страхових внесків;
  • академічну відпустку або перерву в навчанні із збереженням окремих прав здобувача вищої освіти, а також на поновлення на навчання у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;
  • участь у формуванні індивідуального навчального плану;
  • моральне та /або матеріальне заохочення за успіхи у навчанні, науково- дослідній і громадській роботі, за мистецькі та спортивні досягнення тощо;
  • захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства;
  • безоплатне проходження практики на підприємствах, в установах, закладах та організаціях, а також на оплату праці під час виконання виробничих функцій згідно із законодавством;
  • канікулярну відпустку тривалістю не менше як вісім календарних тижнів на навчальний рік;
  • отримання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; оскарження дій органів управління академії та їх посадових осіб, педагогічних і науково-педагогічних працівників;
  • спеціальний навчально-реабілітаційний супровід та вільний доступ до інфраструктури академії відповідно до медико-соціальних показань за наявності обмежень життєдіяльності, зумовлених станом здоров’я; студенти, які навчаються за денною формою навчання, мають право на пільговий проїзд у транспорті у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
  • отримання студентського квитка, зразок якого затверджується

центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки; продовження освіти за професією, спеціальністю на основі одержаного освітньо-кваліфікаційного рівня, здобуття додаткової освіти відповідно до угоди із закладом освіти;

  • одержання направлення на навчання, стажування до інших закладів освіти, в тому числі за кордон;
  • на переведення до інших вищих навчальних закладів, повторне навчання, у порядку, передбаченому відповідними положеннями; порушення перед деканом питання про заміну викладачів, які не забезпечують належної якості навчальних занять;
  • студенти, які навчаються за контрактами (договорами), мають права, передбачені цими контрактами (договорами).
  • отримання стипендії та матеріальної    допомоги відповідно до чинного

законодавства.

Студенти зобов’язані:

  • дотримуватись вимог законодавства, Статуту і Правил внутрішнього розпорядку академії, моральних та етичних норм;
  • виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки, передбачені відповідними правилами та інструкціями;
  • систематично й глибоко оволодівати знаннями, вміннями, практичними навичками,професійною майстерністю, виконувати вимоги освітньої (наукової) програми;
  • випускники ПВНЗ «МАЕМ», які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, зобов’язані відпрацювати за направленням у порядку, що визначає Кабінет Міністрів України;
  • виконувати в установлені терміни всі види робіт, передбачені навчальними планами та програмами з дисциплін згідно з графіком навчального процесу;
  • відвідувати лекції, практичні, лабораторні та семінарські заняття;
  • відвідувати заняття за обраним індивідуальним навчальним планом (елективні курси);
  • вчасно інформувати керівництво закладу в разі неможливості з поважних причин відвідувати заняття, складати заліки та іспити; зберігати власність академії – аудиторії, обладнання, меблі, підручники тощо;
  • сприяти підвищенню авторитету академії.
  1. Особливості нормування навчального навантаження в умовах ЄКТС

 

 

Розрахунок навчального навантаження викладачів в умовах Європейської кредитно-трансферної системи здійснюється відповідно до ст. 56 Закону України «Про вищу освіту» (2014 р.) та до чинних норм, регламентованих наказом МОН України від 07.08.2002 р. № 450 « Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково- педагогічних працівників вищих навчальних закладів».

  1. Порядок внесення змін та доповнень

Положення запроваджується в дію наказом ректора після затвердження Вченою радою ПВНЗ «МАЕМ».

Transition Eng / Ukr