Transition Eng / Ukr

121, Харківське шосе

Київ, Україна.
(+380) 44 560-89-65
(+380) 44 576-06-00
(+380) 44 576-04-01
(+380) 44 576-07-79
(+380) 94 926-13-57

Написати листа:

maem.academy.edu@gmail.com

Робочий час

Пн-Чт: 9.00 до 18.00
Пт: 9.00 до 17.00

23- 25 травня відбулась Міжнародна науково-практична конференція з міжнародною участю лікувально присіникових порушень.

Місце проведення: м. Київ

Організація відповідальна за проведення заходу ПВНЗ міжнародна академія екології та медицини.

Адреса: 02091 м. Київ, Харківське шосе 121.

Резюме. 45-й Конгрес Невроотологічного та еквілібріометричного товариства (Neurootological and Equilibriometric Society) пройшов у поєднанні з науково-практичною конференцією з міжнародною участю «Лікування присінкових порушень». Науково-практична конференція з міжнародною участю Лікування присінкових порушень еквілібріометричного товариства (Neurootological and Equilibriometric Society; далі — НЕТ) за участю Міжнародної академії головокружіння. А також організатором конгресу є Міжнародна академія екології та медицини. Серед почесних гостей комплексного наукового заходу були, зокрема, Консул Угорщини в Києві Петер Шаркозі (який провів апостилювання зібрання членів Товариства, оскільки Конгрес позапланово проведено в Україні) та губернатор Ротарійського дистрикту Україна-­Білорусь Сергій Завадський. Від імені українських вчених учасників вітали професор Вадим Білошицький (ДУ «Інститут нейрохірургії імені А.П. Ромоданова НАМН України), професор Наталія Свиридова (Асоціація неврологів України, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика) і,доктор медичних наук проф.кафедри внутрішніх хвороб МАЕМ Абдуллаев Фархад, викладач кафедри фізіології Брантова О.І. а також студент 2 курсу медичного факультету, громадянин Індії Наліні Крішнан Пракаш та студент 3 курса громадянин Нігерії  Твенебоа Кодуа Кваку,  президент Конгресу, віце-президент НЕТ, доктор медичних наук Костянтин Трінус, який гостинно приймав зарубіжних колег і модерував роботу заходу.

* * *

Конгрес розпочався з вручення нагород Клауссена-Тато (номінант — Костянтин Трінус, Україна) та Френцеля-Сакати (номінант — професор Анірбан Бісвас, Індія). Характерною ознакою цього Конгресу стало те, що нагороду за визначні досягнення вчений (К. Трінус) отримував не в країні видання премії, а в країні свого перебування, що пов’язано з надзвичайним внеском українських вчених у світову науку. У своїй інавгураційній промові професор Международной академии Єкологии и Медицині Костянтин Трінус яскраво і переконливо розповів про внесок у науку, який зробили українці, починаючи з найдавніших часів (28 тисяч років тому відкрите вирощування зерна, що змінило всю історію життя людства, — опис на скриптах Кам’яної Могили) до наших днів. Він також висвітлив низку актуальних питань вестибулогії в широкому контексті: від анатомо-фізіологічних засад — крізь патогенетичні механізми та термінологічні особливості — до діагностичних аспектів, лікувальних стратегій та фармакотерапевтичних тонкощів.

Окремо наголошувалося на важливості правильного застосування термінології, яка слугує безпосереднім містком до правильного вибору стратегії лікування. Так, згідно з Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду (1992):

  • R42 Dizziness and giddiness (запаморочення та псевдоголовокружіння) — належать до когнітивних розладів, порушень відчуття простору та руху;
  • Н81 Vertigo (головокружіння) — належить до порушень вуха, проявляється ілюзією неіснуючого руху, часто ротаційного.

Критичне диференційно-діагностичне питання — чи може пацієнт визначити швидкість та напрям руху. Звідси дві різні терапевтичні стратегії:

  • при симптомах dizziness чітко показані ноотропні препарати,
  • натомість при vertigo ефективніші вестибуло-блокатори.

Серед лікарських засобів, які мають значний вплив на якість життя людей, особливу увагу доповідач звернув на ноотропні препарати. Виділяють сім груп таких препаратів:

1) синтетичні похідні вітамінів B і D;
2) природні ноотропи;
3) пептидні ноотропи;
4) «приємні ліки»;
5) рацетами;
6) глутаматергічні препарати;
7) холін та проміжні продукти утворення ацетилхоліну (АХ).

Похідні вітамінів В та D включають похідний від вітаміну Bсульбутамін та від B6 — піринітрол. Показано, що надлишок гомоцистеїну асоційований з когнітивним ураженням, а вітаміни групи В знижують рівні гомоцистеїну. Кокранівські системні звіти демонструють, що зазначені речовини підвищують загальну енергію організму, настрій та пам’ять. Вітамін D бере участь у розвитку мозку та діяльності дорослого мозку. Максимум активності вітаміну D виявляють у гіпокампі та мозочку. Препарати застосовують як поодинці, так і в комбінації.

Пептидні ноотропи досить різняться між собою, їх унікальною рисою є висока афінність до пептидів. Вони також відрізняються шляхами введення: фенілацетилпролілгліцину етиловий ефір — перорально, гептапептид Met-Glu-His-Phe-Pro-Gly-Pro (виділений зі стрес-гормону кортикотропіну) — інтраназально, церебролізин — внутрішньовенно.

* * *

«Приємні ліки», або стимулятори, збільшують життєві сили організму, працездатність та інтелект, але викликають залежність, тому їх не рекомендують для щоденного чи тривалого застосування. Більше того, за фазою збудження слідує фаза пригнічення. Рецептор, пов’язаний зі слідовими амінами (trace amine-associated receptor 1 — TAAR1), так називають за його властивість зв’язувати ендогенні аміни в низьких концентраціях. Серед його агоністів найбільш популярні похідні амфетаміну, які викликають ефекти, подібні до дії ендогенного фенілетиламіну, декстроамфетамін, метилфенідат та лісдекстроамфетамін. Еугероїки (армодафініл, модафініл) забезпечують робочу активність, особливо в осіб, які тривалий час не мали змоги виспатися. Метааналіз 41 плацебо-контрольованого дослідження з подвійним сліпим контролем показав, що паління має значний додатний ефект на тонку моторну вичікувальну точність та час відповіді, орієнтувальну реакцію, короткочасну епізодичну та робочу пам’ять. Показано, що ксантини (кофеїн, теофілін, теобромін) підвищують активність, виконання та пам’ять.

Глутаматергічні препарати: ампакіни (агоністи AMPAR чи квісквалату) та антагоністи NMDA-рецепторів. Ампакіни — це клас речовин, які підвищують увагу, полегшують навчання та покращують пам’ять, вони не спричиняють безсоння. На сьогодні розроблено п’ять класів ампакінових препаратів:

1) похідні піролідину, рацетами (пірацетам та анірацетам);
2) група препаратів із бензоїлпіперидиновими структурами;
3) похідні бензотіазиду (циклотіазид, IDRA-21);
4) біарилпропілсульфонаміди (LY-392,098, LY-404,187, LY-451, 646, LY-503, 430 та уніфірам);
5) похідні бензилпіперазину (суніфірам).

Глутамінергічну активність вважають важливою складовою когнітивної функції. Рацетами мають невисоку глутамінергічну активність. Найвищу глутамінергічну активність демонструють суніфірам та уніфірам. На сьогодні ампакіни розцінюють з погляду низки розладів, які включають зниження розумових здібностей, таких як хвороби Альцгеймера та Паркінсона, шизофренія, резистентна до терапії депресія.

NMDA-рецептор — ще один глутаматний рецептор, який конт­ролює когнітивну функцію. До них належать: D-серин, ACPL, аміноциклопропанкарбоксилова кислота, D-циклосерин, цис-2,3-піперидиндикарбоксилова кислота, L-аспартат, квінолінат, гомоцистерат, L-аланін. Вони виявляють антигалюциногенний ефект, а також запропоновані для лікування бокового аміотрофічного склерозу. Навпаки, антагоністи NMDA-рецепторів покращують когнітивну функцію. Окрім того, вони є анестетиками, які чинять небезпечну побічну дію — мають галюциногенні властивості, тому їх відносять до рекреаційних ліків. До останніх належать: амантадин, кетамін, мемантин, метоксетамін, фенциклідин, закис азоту (сміховий газ), декстрометорфан та декстрорфан, рилюзол, ксенон, канабіноїди, конантокіни, гуперзин А, етанол, свинець (Pb2+), атомоксетин.

Холіноміметики мають особливе значення у підтримці функцій організму, який старіє. У природі фосфатидилхолін, який у подальшому перетворюється на АХ, живі організми отримують із продуктів харчування, зокрема з лецитину соєвих. Фосфатидилхолін являє собою фосфоліпід, який разом із омега-3 жирними кислотами покращує функції мозку та інтелектуальний розвиток дітей. Бітартрат та цитрат холіну мають найвищі рівні абсорбції у системі травлення. Ацетил-L-карнітин (acetyl-L-сarnitine — ALCAR) при дисо­ціації формує ацетил-коензим А, який при агрегації з холіном утворює АХ. Для більшої ефективності ALCAR слід комбінувати з солями холіну. Центрофеноксин є попередником АХ, частково він є похідним диметиламіноетанолу (DMAE). На відміну від фосфатидилхоліну та солей холіну, центрофеноксин має виражений ноотропний ефект при монотерапії. DMAE вважають біохімічним попередником АХ, він з’єднується з фосфоліпідами мембран нейронів та, будучи антиоксидантом, підвищує їх текучість та проникність. Дослідження показали, що DMAE має позитивний вплив на бадьорість та настрій у хворих із тяжким емоційним дисбалансом, особливо в комбінації з вітамінами та мінералами, а також на брак уваги у дітей з гіперкінезами. Альфа-GPC (alpha-GPC) є найактивнішим продуктом серед усіх ресурсів холіну, відрізняється значним ноотропним ефектом та відсутністю головного болю серед побічних реакцій. Серед найбільш ефективних лікарських засобів, що підвищують рівень АХ, відзначають цитиколін. Він добре проникає через гематоенцефалічний бар’єр та виділяє у мозку вільний холін, що дає можливість підвищити концентрацію АХ. Цитиколін має виражений ноотропний ефект, навіть при монотерапії, та менше побічних ефектів, ніж інші джерела холіну. Цитиколін застосовують при когнітивних порушеннях, після інсульту та травми голови, хворобі Альцгеймера, віковій втраті пам’яті. Він реставрує структуру клітинних ліпідів та функції багатьох нейротрансмітерів. Інгібітори холестерази зменшують розпад АХ, що позитивно впливає на хворих з браком цього медіатора. Найбільш популярними є: галантамін, донепезил, неостигмін, піридостигмін та ривастигмін. Вони виявилися ефективними при синдромі постуральної тахікардії, апатії, хворобі Альцгеймера, деменції з тільцями Леві, паркінсонізмі та хворобі Паркінсона, порушеннях пам’яті та засвоєння інформації.

Рацетами відносять до найбільш популярних ноотропів, які покращують когнітивні функції. До цього класу належать: пірацетам, анірацетам, оксирацетам, прамірацетам, фенілпірацетам, леветирацетам, нефірацетам, небрацетам і колурацетам. Серед них прамірацетам вважають найбільш потужним. Він покращує настрій, у плацебо-контрольованому дослідженні з подвійним сліпим конт­ролем виявлено полегшення засвоєння та запам’ятовування слів, фраз, описів, поліпшення уваги та орієнтації у просторі, а також властивість захищати нейрони від токсичних продуктів, уповільнювати старіння, підвищуючи рівні синтетази закису азоту в корі головного мозку та гальмуючи пропілендопептидазу. Лікарський засіб знижує амнезію, спричинену скополаміном, прискорює усунення сторонніх ефектів фізостигміну та оксотреморину.

Проведені дослідження ринку США показали, що найчастіше застосовують поєднання прамірацетаму з альфа-GPC або цитиколіном. Що важливо для України, то це дешевші ресурси холіну, типу бітартрів, які також потенціюють дію рацетамів, але самі по собі не мають ноотропного ефекту. Поєднання донаторів холіну з рацетамами підсилює дію рацетамів та зменшує побічні реакції. Інший популярний комплекс PAOC забезпечує цілу низку ефектів: ноотропний (пірацетам), покращення настрою (анірацетам) та загальну стимуляцію (оксирацетам).

Природні ноотропи. Вінпоцетин являє собою напівсинтетичний алкалоїд, виділений із барвінку хрещатого. У деяких країнах його призначають для лікування деменції, хвороб Альцгеймера та Паркінсона. Дослідження його дії на пам’ять показали гарні результати, але в Кокранівських звітах їх не визнали достатніми, через що вінпоцетин не застосовують у західній медицині. Гуперзин А виділяють із певних видів моху, що росте в Південно-Східній Азії. Його використовують як харчову добавку з ноотропними властивостями за рахунок здатності пригнічувати ацетилхолінестеразу. Бакопа Моньєра — квітуча трав’яниста рослина, росте у вологих місцях Південної Азії та Північної Америки. Покращує пам’ять та є потужним антиоксидантом. У клінічних дослідженнях із подвійним сліпим контролем показано, що її складові бакопасапоніни мають властивості «природного тонізатора» та покращують пам’ять. Корінь женьшеню — у численних клінічних дослідженнях за участю здорових добровольців продемонстровано підвищення точності пам’яті, швидкості виконання завдань на уважність, покращення виконання арифметичних завдань, а також зменшення втоми та поліпшення настрою. Гриб lion’s mane mushroom покращує когнітивні властивості у подвійних сліпих плацебо-контрольованих дослідженнях у паралельних групах. Ізофлавони сої у подвійних сліпих плацебо-контрольованих дослідженнях показали покращення просторової пам’яті після їх вживання. Ще в одних таких самих дослідженнях виявлено поліпшення виконання когнітивних завдань, включаючи зорову просторову пам’ять та конструювання, швидкість мовлення, але погіршення функції виконання тестів. Інші ліки з ноотропними ефектами: меліса аптечна, шавлія лікарська, валеріана, куркума, галат епігалокатехіну та полин Св. Джона, — мають у своєму складі протизапальні, антибіотичні, нейропротекторні та антидепресивні речовини з надзвичайно низькою чутливістю.

З огляду на вищеописані проблеми науковець привернув окрему увагу до гінкго дволопатевого (EGB 761). У метааналізі 29 клінічних досліджень зазначено: «Чітко доведено, що його вживання покращує селективну увагу, деякі виконавчі процеси та довготривалу пам’ять на вербальні та невербальні завдання». Відповідно до огляду літератури Барретта, EGB виявився ефективним у таких випадках: кохлеовестибулярний синдром (запаморочення), порушення координації, ендогенний вушний шум, раптова втрата слуху (sudden hearing loss — SHL), макулодистрофія; покращує обробку інформації, позитивно впливає при когнітивних (включно з віковими) розладах та переміжній кульгавості і навіть спричиненій антидепресантами статевій дисфункції. EGB 761 має комплексний механізм дії на молекулярному та клітинному рівнях: нейтралізація вільних радикалів, вплив на експресію генів, пригнічення агрегації β-амілоїду, захист від токсичності β-амілоїду, підвищення активності γ-секретаз, індукція аполіпопротеїну E, стимуляція цитохром-С-оксидази, захист мітохондрій, захист від апоптозу, вплив на рецептори нейромедіаторів. Його дія пов’язана з дезагрегацією еритроцитів, розширенням капілярів, артеріол та венул, покращенням метаболізму нер­вових клітин. Він чинить також антиоксидантну дію, більше того, має майже всі властивості вищеописаних препаратів. Причину цього явища можна вбачати у великому наборі активних речовин у складі EGB 761, які потенціюють дію одне одного. «Ціле більше суми частин, які його складають» (Аристотель, «Метафізика»). Важливу роль у механізмі дії відіграють дитерпенові лактони, структуровані на гінкголідній або білобалідній основі. Основа, скелет, гінкголідів уявляє собою досить жорстку структуру, яка складається з гексациклічного C20-трилактону. Гінкголід В полегшує екзоцитоз глутамату.

До присінкових блокаторів належать блокатори Н1-гістамінових рецепторів (зокрема дименгідринат та меклізин), кальцієвих каналів (цинаризин, флунаризин), мускаринових рецепторів (атропін, скополамін), дофамінових рецепторів, блокатори зворотного захоплення серотоніну, блокатори субстанції Р та блокатори бензодіазепінових рецепторів (пікротоксин) (перелік використаної у доповіді літератури знаходиться у розпорядженні редакції. — Прим. ред.).

* * *

У своїй лекції професор Вадим Білошицький розглянув діагностично-­лікувальні аспекти чинників, які можуть викликати головний біль у поєднанні із запамороченням. Головний біль та запаморочення належать до кола найрозповсюдженіших скарг, які трапляються у неврологічній практиці. Водночас обидва симптоми можуть мати значну кількість етіологічних чинників. Відповідно, поєднання головного болю та запаморочення може суттєво ускладнити діагностичний процес, а іноді зробити його надзвичайно важким. Найбільш поширені передумови, при яких запаморочення і голов­ний біль перетинаються, включають вестибулярну мігрень, мігрень з ортостатичною непереносимістю, цервікогенний головний біль з цервікально-опосередкованим запамороченням тощо. При лікуванні пацієнтів з головним болем відповідно до рекомендацій та протоколів лікування головного болю вираженість симптомів запаморочення іноді може значно зменшуватися. Інші пацієнти можуть потребувати спеціальних додаткових досліджень та діагностичних проб. У будь-якому разі, в рамках диференційної діагностики, слід ретельно виключити периферичні вестибулярні синдроми.

* * *

Доктор Hideaki Sakata (Токіо, Японія) торкнувся актуальних питань головокружіння та запаморочення у ранньому дитячому віці. На його думку, в педіатричній практиці запамороченню та порушенням рівноваги приділяється недостатньо уваги, оскільки діти рідко скаржаться на них. Симптоматика та перебіг патологічних станів відрізняються у новонароджених, немовлят та школярів. Діагностичні процедури не схожі на такі для дорослих. У клінічній практиці багатьох дітей приносять до кафедри педіатрії (неврології) або кафедри ортопедії із затримкою початку ходіння, м’язовою гіпотонією або частими падіннями.

Вчений зауважив, що на цьому Конгресі симптоматика та патогенез запаморочень та порушень рівноваги в ранньому дитинстві розглядаються із зосередженням на рідкісних захворюваннях, таких як доброякісна пароксизмальна кривошия. Запаморочення у дітей класифікують на два типи: запаморочення на тлі сенсорних порушень та порушення рівноваги, пов’язані з аномаліями рівноваги (порушення рухового навантаження). Діти віком 4–5 років частіше скаржаться на ротаційні запаморочення, молодші — рідко. У дітей віком 2–3 роки матері частіше відзначають розлади ходи, часті падіння або м’язову гіпотонію.

З огляду на обмежену інформацію, отримувану при збиранні анамнезу у дітей, також необхідно провести співбесіду з матерями та оцінити процес розвитку моторики. Стосовно порушень рівноваги, оскільки центральна нервова система знаходиться в стадії розвитку, слід враховувати стан периферичної статично-сенсорної системи, ступінь мієлінізації/­дозрівання центральної нервової системи, процес функціональної інтеграції та вивчення/набуття грубих та тонких рухових навичок у кожному віці.

У ранньому дитинстві слід враховувати можливість наявності пухлини головного мозку, особливо пухлини мозочкової та стовбурової локалізації, гострої мозочкової атаксії. Крім того, завжди слід передбачити наявність вродженого ністагму.

Як тип запаморочення, характерний для цього періоду, дитяче доброякісне пароксизмальне запаморочення часто буває обертальним; спочатку виникає у віці 1–4 років; напади з’яв­ляються багаторазово і тривають від декількох секунд до хвилини. Відзначається тенденція до падіння. Може бути задіяний механізм мігрені. Цей тип запаморочення відображає ішемію вестибулярних ядер із залученням мосту довгастого мозку. У більшості випадків спонтанне одужання трапляється протягом від декількох місяців до року. Для діагностики проводиться детальне обстеження, а батькам та дітям пропонується записувати свій стан при гострих нападах за допомогою домашньої відеокамери.

Доброякісна пароксизмальна кривошия визнана типом запаморочення, що нагадує мігрень. Це захворювання є рідким, і багатьох дітей спочатку відправляють до кафедри ортопедії через симптом кривошиї. Повторна пароксизмальна кривошия виникає у віці від 1–5 років: їй можуть бути притаманні тенденція до падіння та зорові порушення (що свідчить про мезенцефальну ішемію), проте ці симптоми зменшуються і, як правило, зникають з віком.

За деякими даними, в структурі захворюваності запаморочень 50–70% становлять запаморочення мігренозного генезу. Зокрема, у дітей віком 1–10 років може відмічатися базилярна артеріальна мігрень. Це спричиняє астатичні розлади та порушення ходи, нудоту, порушення зору, потиличний біль та інші неврологічні симптоми.

Для діагностики вертикального/нерівноважного стану у дитини важливо проводити ретельний моніторинг моторного розвитку, диференціювати із захворюваннями, які слід враховувати за віком, та зрозуміти їх характеристики. Незважаючи на те що у багатьох випадках потрібні складні обстеження, різні дослідження мають бути об’єднані (інтегрована діагностика), а особливості перебігу запаморочення та порушень рівноваги слід аналізувати на підставі результатів опитування батьків та відеозаписів нападів.

* * *

З трибуни Конгресу було оприлюднено результати дослідження групи угорських вчених (A. Molnár,L. Tamás, Á. Szirmai), виконаного на базі кафедри отоларингології, хірургії голови та шиї медичного факультету Університету Земмельвайса, Будапешт, Угорщина (Semmelweis University, Faculty of Medicine, Department of Otolaryngology and Head and Neck Surgery), щодо консервативного лікування пацієнтів з хворобою Меньєра — патологією внутрішнього вуха, яка характеризується періодичними епізодами ротаційного запаморочення, сенсоневральною глухотою/приглухуватістю, шумом у вухах, підвищенням внутрішньочерепного тиску, головним болем, а також вегетативними симптомами, такими як нудота та блювання. Класична тріада хвороби Меньєра зустрічається лише у 20% пацієнтів. Ця патологія відрізняється значною варіабельністю за параметрами частоти нападів, вираженості зниження слуху та інтенсивністю шуму у вухах. Тяжкість перебігу та ефективність терапії також широко варіюють. Оскільки зменшення названих симптомів суттєво впливає на якість життя пацієнтів, а сама патологія здається радикально невиліковною, симптоматичне консервативне лікування розцінюється як вельми важливе клінічне питання.

Відповідно, мета дослідження полягала в оцінці того, як можна забезпечити періоди без скарг зусиллями консультативного отоневрологічного центру університетської клініки. Згідно з припущенням науковців, застосування різних фармакотерапевтичних методів консервативного лікування надто незначно відображається на зменшенні вираженості симптомів у пацієнтів з хворобою Меньєра. Для підтвердження істинності вказаного припущення, до цього ретроспективного дослідження включено 105 респондентів (31 чоловік і 74 жінки, середній вік 57,4±11,05 року) — пацієнтів з хворобою Меньєра відповідно до діагностичної шкали Американської академії отоларингології, хірургії голови та шиї. Окрім аналізу даних історії хвороби, враховувалися також суб’єктивні скарги пацієнтів та щоденники, які заповнювалися ними після нападів запаморочення.

Згідно зі щоденниками, пацієнти повідомили про 1552 епізоди запаморочення. 52,7% із цих епізодів описано як обертальне запаморочення, частота якого становила в середньому 2,35±1,4 нападу на місяць. Переривчасті напади запаморочення тривали 6,16 год, його потужність сягала 5,46±1,7 у масштабі від одного до десяти. Середнє значення інтенсивності шуму у вухах становило 4,46±2,3 за десятибальною шкалою, а з головним болем асоціювалося 82% епізодів. Бетагістин — лікарський засіб, широко застосовуваний у Європі як перша лінія терапії хвороби Меньєра, — за спостереженнями дослідників виявився ефективним при консервативному лікуванні симптомів недуги. Середня доза при симптоматичному лікуванні становила 87,5±27,2 мг/добу, однак між дозою препарату та контролем симптоматики не виявлено жодного очевидного зв’язку. Для покращення вестибулярного статусу застосовували ноотропи: у 84 випадках перорально, а в 50 випадках — курсом інфузій. Інтратимпанальне застосування кортикостероїду (дексаметазону) було необхідним у 22 випадках, тоді як інтратимпанальне введення гентаміцину — лише у 8 пацієнтів.

Автори роблять висновок, що, незважаючи на відсутність золотого стандарту лікування хвороби Меньєра, можливості поліпшення якості життя хворих на цю недугу ще далекі від вичерпання. Окремо підкреслювалося, що щоденники запаморочень є ефективним інструментом для обрання оптимальної схеми симптоматичної терапії при хворобі Меньєра.

* * *

Потужну наукову програму Конгресу доповнив глибинний культурологічно-історіографічний блок. Так, маестро Костянтин Чеченя виконав розшифровану з клинописних таблиць Шумерську мелодію, написану 6 тисяч років тому; майстер Юрій Главатських продемонстрував колекцію відтворених античних прикрас у Скитському стилі; майстриня Людмила Смолякова виставила відтворені артефакти трипільської культури та подарувала почесним гостям по скульптурі; відеореєстрацію події здійснив кандидат мистецтвознавчих наук, доцент Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого Сергій Марченко.

Загалом у роботі Конгресу взяли участь 135 осіб з України, США, Японії, Індії, Угорщини та Кіпру (чисельність невелика, але це були справді зацікавлені фахівці — «фуршетна публіка» не була присутня, що надало презентаціям та дискусіям суворо наукового ділового характеру). Програма Конгресу змінювалася динамічно, відповідно до потреб дня та побажань гостей. Зокрема, 25 травня гості висловили бажання приділити більше уваги новоствореному Міжнародному центру запаморочення, новим українським розробкам у приладобудуванні й сучасним технологіям комунікації та стандартизації. А факт катастрофічно наростаючого числа хворих цього профілю внаслідок бойових дій на Сході України був відображений у Резолюції Конгресу у формі рекомендації щодо створення в Києві на базі Міжнародної Академії екології і медицини зі  спеціалізацією на постстресових та посттравматичних синдромах та регулярному проведенні профільних наукових конференцій.

Наукова конференція в Національному університеті  “Острозька академія”

Участь студентів і викладачів

ПВНЗ «МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ»

науково-практичній конференції з міжнародною участю

«ОХОРОНА ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я: ПРОБЛЕМИ ТА

ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ»

  • Національному університети „Острозька академія” 29 листопада 2018 року відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю. Її організаторами виступили: Міністерство освіти і науки, Національний університет «Острозька академія», Науково-дослідний центр «Екології людини та охорони громадського здоров’я», ДУ «Інститут громадського здоров’я ім.О.М.Марзєєва НАМН України», Українська Асоціація Громадського Здоров`я,

Світова Федерація Українських Лікарських Товариств, Всеукраїнське Лікарське Товариство, Всеукраїнська екологічна ліга, Рівненська обласна державна адміністрація, ДУ «Рівненський обласний лабораторний центр МОЗ України», Рівнеський центр розвитку місцевого самоврядування. Akademia im. Jakuba z

Paradyża w Gorzowie Wielkopolskim, Państwowa Wyższa Szkoła Wschodnioeuropejska w Przemyślu, Брестский государственный университет им. А.С. Пушкина, Гомельский государственный университет имени Франциска Скорины.

Учасників конференції з вітальним словом зустрів ректор Національного університету «Острозька академія», професор І.Д. Пасічник. Він розповів про історію Острозької академії та відкриття кафедри громадського здоров’я на базі університету. І.Д. Пасічник зауважив, що присутні на конференції науковці та практики роблять неоціненний вклад у розвиток охорони здоров’я України.

На конференцію був запрошений Острозький міський голова О. Шикер. Він розповів про історичне місті Острог та яке важливе місце займає Острозька академія у місті та в країни, також побажав учасникам конференції плідної роботи та успіхів.

Голова організаційного комітету І.В. Гущук Національний університет «Острозька академія». Здоров’я населення є однією з найбільших цінностей

суспільства і основним критерієм якості життя населення. На міжнародному рівні це позначено в Європейському стратегічному плані «Здоров’я-2020: основи Європейської політики на підтримку дій держави і суспільства в інтересах здоров’я і благополуччя». Зазначені положення також декларує Конституція України, у статті 3 якої визначено: «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю». Порівняно з країнами Європи смертність населення в Україні практично вдвічі вища. Проблеми, що існують нині у сфері громадського здоров’я, створюють загрозу національній безпеці держави і потребують негайного вирішення. Розбудова системи громадського здоров’я в Україні можлива лише через розробку і затвердження відповідної Концепції, Стратегії, Плану дій та Закону і впровадження базового принципу “Охорона здоров’я в усіх політиках держави”. Для цього необхідно організувати та провести попередню оцінку наявності сильних та слабких сторін щодо базових задач ГЗ, самооцінку виконання основних 10 оперативних функцій у сфері ГЗ (за методичним інструментарієм ЄРБ ВООЗ). Необхідно терміново вжити заходи з запровадження спеціальності та спеціалізації «Громадське здоров’я» та впровадження відповідних навчальних програм базової та післядипломної освіти.

Н.С. Полька член-кореспондент НАМН України ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМН України», м. Київ. На сьогодні в Україні проголошена і здійснюється суспільна політика, орієнтована на збереження здоров’я народу. Вона вимагає певних зусиль з боку гігієністів, адже за критеріями результативності та ефективності профілактичний напрям в охороні здоров’я є пріоритетним, а сучасні стратегії профілактики повинні враховувати реалії і проблеми сьогодення, нові виклики і загрози, поєднувати попередній досвід профілактичної роботи та новітні наукові досягнення. Поставлені задачі вирішуються у тісній взаємодії та співпраці практики з медичною наукою при підтримці держави. Такий підхід дозволить окреслити стратегічні кроки на майбутнє, здійснити раціональні та економічно ефективні дії в інтересах здоров’я народу. На черзі дня створення нових законодавчих засад діяльності

санітарноепідеміологічної служби України, національної нормативної бази, орієнтованої на перспективу. За вимогами часу науковці переходять до комплексного і регіонального нормування з врахуванням внеску в сумарне хімічне навантаження на населення забруднень питної води, води відкритих водойм, атмосферного повітря, ґрунту та багатьох факторів довкілля. Головне основний напрямок наукової діяльності та плану наукових дослідження в області гігієни та медичної екології з вивчення та оцінки стану навколишнього середовища в Україні, впливу чинників навколишнього середовища на здоров’я населення і обґрунтування профілактичних заходів.

Вертелецький В., USA (м. Мобіл, Алабама). В своєму виступі зазначив, що метою візиту була встановлення міжнародних зв’язків з українськими спеціалістами, збір інформації про наслідки дії радіації після Чорнобильської катастрофи та її вплив на ВВП в України. Також пропонував досвід реформування системи охорони здоров’я в Україні, підходи до організації роботи, основи моделей підготовки спеціалістів сфери охорони здоров’я, особливості нормативного регулювання сфери охорони здоров’я у нашій Державі.

Український лікар, голова Українського лікарського товариства у Львові, д.м.н., професор А.Я. Базилевич розповів про присутнім розвиток охорони здоров’я та освіти України. Якість освіти лежить в основі забезпечення і підвищення якості життя населення як головної мети існування будь-якої держави

  • XXI ст. Забезпечення якості освіти є головною засадою освітньої діяльності університету, однією з найважливіших умов довіри, мобільності, мотивації студентів, сумісності й привабливості навчання в університеті. Поняття якості освіти є ширшим, ніж поняття підготовки фахівця. Воно розкривається в необхідності підготовки Особистості.

Заступник голови МОЗ О.В. Сивак зазначає «Ми хочемо побудувати систему, яка змінить не тільки державні підходи, а й свідомість кожної людини. Для цього поширюватимемо знання та правдиву інформацію,

наприклад, про продукти, які вони споживають, повітря, яким дихають, водойми, де відпочивають, і медичні послуги, які потрібні щоб зберегти

здоров’я». Сстворити єдину систему громадського здоров’я. Це означає, що кожен керівник центрального та місцевого органу виконавчої влади буде враховувати наслідки своїх рішень для здоров’я населення і над авати пріоритет заходам, які допоможуть людям уникнути хвороб і травм. Це не швидкий процес з великою кількістю складових. Ухвалення документу запроваджує процес стратегічного планування розвитку системи із залученням зацікавлених сторін, планування заході в на національному, регіональному та місцевому рівнях. Концепція закладає засади переорієнтації фокусу системи охорони здоров’я від політики лікування до політики зміцнення та збереження здоров’я і запобігання захворювань, які відчує кожен громадянин України. Для зменшення впливу неінфекційних захворювань впроваджується підхід, який дасть можливість людям самим зробити вибір заходів, спрямованих на зміцнення їхнього здоров’я. Це також дозволить очікувати і вимагати, і від органів місцевого самоврядування зокрема, прийняття відповідних рішень. Схвалення Концепції наблизить практичну реалізацію завдань збереження здоров’я та повноцінного життя людей, як однієї із найважливіших цілей світової спільноти, відображених у засадах європейської політики «Здоров’я -2020: основи Європейської політики в підтримку дій держави і суспільства в інтересах здоров’я і благополуччя» та в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС. Впровадження Концепції дасть поштовх для розбудови системи сфери громадського здоров’я в Україні, у тому числі для комплексної реформи системи охорони здоров’я.

М.С. Кузьо. Заступник Міністра екології та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції. Законом України „Про охорону навколишнього природного середовища” (ст.20, 22) передбачено створення державної системи моніторингу довкілля (далі – ДСМД) та проведення спостережень за станом навколишнього природного середовища, рівнем його забруднення. Виконання цих функцій покладено на Мінприроди та інші центральні органи виконавчої влади,

які є суб’єктами державної системи моніторингу довкілля, а також підприємства,

установи та організації, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану довкілля. Основні принципи функціонування ДСМД визначені

  • постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.1998 № 391 „Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля”. На даний час, у державній системі моніторингу довкілля (далі – ДСМД) функції і задачі спостережень та інформаційного забезпечення виконують 8 суб`єктів системи моніторингу: Мінприроди, МНС, МОЗ, Мінагрополітики, Мінжитлокомунгосп, Держводгосп, Держкомлісгосп, Держкомзем. Кожний із суб`єктів ДСМД здійснює моніторинг тих об`єктів довкілля, що визначаються Положенням про державну систему моніторингу довкілля та порядками і положеннями про державний моніторинг окремих складових довкілля.

Доктор Антоніо Олак Жешувський yніверситет. Наш yніверситет найбільший сучасний вищий навчальний заклад у південно-східній Польщі, де велика увага приділяється професійному розвитку студентів та їх майбутньому. Університет покликаний надавати універсальні знання. Концепція навчання, базована на наукових дослідженнях проведених видатними спеціалістами і спрямована на отримання студентами практичних вмінь, враховує світові напрями розвитку науки та різноманітні потреби ринку праці. Завдяки постійному розвитку міжнародної співпраці з українськими науковими осередками у сфері наукових досліджень та освіти студенти yніверситетy можуть брати участь у програмах міжнародного обміну

  • заході взяли участь доктори та кандидати наук, професори, старші викладачі, аспіранти, магістранти закладів вищої освіти: ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О. М. Марзєєва НАМН України», Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини», Національного університету «Києво-Могилянська академія», Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, КНУ ім. Тараса Шевченка, Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, Військової академії, директори

медичних училищ та коледжів, державних установ, лікарі приватних підприємств тощо. Географія учасників конференції охопила Київ, Житомир, Львів, Рівне, Луцьк, Тернопіль, Дніпро, Кременець, Харків, Одесу, Запоріжжі, Херсон, Чернівці, Полтаву, Дубно, Острог.

Під час пленарних та секційних засідань, учасники виступали з доповідями про фундаментальні та прикладні дослідження у сфері громадського здоров’я, профілактику захворювань та промоцію здоров’я, гігієну довкілля та медичну екологію, соціально-гігієнічний моніторинг, оцінку медико-екологічних ризиків, менеджмент в охороні громадського здоров’я, біобезпеку, психічне здоров’я, нормативно-правове забезпечення системи охорони громадського здоров’я, кадрову політику у сфері громадського здоров’я, проблемні питання на шляху розбудови системи охорони громадського здоров’я. Обговорювалися питання про динамічний характер загроз антропогенного і природного походження, набувають глобального характеру актуалізують проблематику досліджень, пов’язаних з охороною громадського здоров’я на науково-теоретичному і на практичному рівні, як однієї з базових складових національної безпеки України.

За результатами роботи конференції учасники, які зробили найкращі доповіді та взяли активну участь в роботі і організації конференції, були відзначені сертифікатами оргкомітету конференції.

Представниками з ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини» були доцент кафедри фундаментальних дисциплін з курсом фармакологи, к.б.н. Верголяс М.Р. та студент ІІІ курсу Ратхоре Девендра Сингх. Вони виступили з доповіддю на тему «Ecotoxicological assessment of natural water safety» (екотоксикологічна оцінка безпеки природних водойм). Розповідали про проблему забрудненню водного середовища у більшості країн світу включно з Україною. Зміни екологічних чинників, викликані зростаючим антропогенним впливом, призводять до загрозливої ситуації щодо виживання живих організмів і здоров’я людини. Тому в комплексі заходів, спрямованих на запобігання негативним впливам на здоров’я, пов’язаних із чинниками водного середовища, важливе місце повинна займати оцінка якості води, зокрема її безпечність для

людини. У своїх роботах отримані дані з виявлення змін у гематологічних показниках та прояви аномальних ядер в клітинах гідробіонтів під впливом забруднювачів прісної води, в результаті можуть бути екстрапольовані, певною мірою, на здоров’я людини, враховуючи той факт, що річкова вода є одним з основних джерел постачання питної води для населення України та інших країн Європи.

Після успішної доповіді вони отримали сертифікати від оргкомітету конференції та їх роботи опубліковані в збірнику праць конференції.

Transition Eng / Ukr